Ad majorem Dei gloriam!

Дмитро Корчинський© УНІАН
Нація не реагує на подразники: на збільшення комунальних тарифів і пенсійного віку, на ЧФ і Табачника... Помаранчева депресія, біло-синя апатія.

Нація не реагує на подразники: на збільшення комунальних тарифів і пенсійного віку, на Чорноморський флот і Табачника, на сверблячку Кирила і запалення Крима, удари молотка під колінку й кирзачка в гомілку. Помаранчева депресія, біло-синя апатія.

Лікарі страшніші за хворобу: МВФ пропонує лікувати невроз ін'єкцією, Москва – ампутацією.

Проте, саме невроз породжує надію. Справа в тому, що природа людини і нації – як збірної особи, інструментальна. Людина створена як знаряддя втілення великих ідей, грандіозних абстракцій. Коли вона позбавлена зовнішнього сенсу, коли вона живе виключно для себе, вона невротизується. В такому випадку невроз є свідченням душевного здоров'я. Скажімо, людина, яка радіє, опинившись у тюрмі, і не хворіє бажанням свободи, не прагне втекти – є хворою людиною. Народ, який не невротизується нестачею слави і свободи – насолоджується спокоєм і смертю.

Український народ відчуває спрагу, але не здогадується про існування води. Можна тлумити спрагу медикаментозно або сугестивно, а можна зачерпнути з джерела. Ми застосовуємо одну з християнських метафор – джерело – бо у світі залишились тільки релігійні смисли.

Зустрічаючись із новим пацієнтом, Юнг з'ясовував, чи той часом не католик, і, почувши ствердну відповідь, відправляв до священика. А сам брався експериментувати з невротиками-атеїстами, вони все одно приречені.

Український народ мав би прийняти дозу тіла і крові, але рука священика трясеться і, здається, зараз випустить чашу. Розсипаються Царські Ворота. Головами лібералів пробивають їх агаряни. Акціонерні патріархати та митрополії з обмеженою відповідальністю витряхають карнавку, до вівтаря протискаються нещасні, хрещені водопровідною водою і тягнуть "Господи помилуй", але луна, що відбивається від яскраво розмальованих стін, доносить до вуха: "Розіпни його!"

Можливо, місія нашого народу в тому, щоб в очікуванні другого пришестя не допустити другого розп'яття, щоб знову зібратися в Церкву? Як зауважував о. Олександр Шмеман, "таїнству Царства передує таїнство зібрання. До церкви не ходять, в церкву збираються". Люди прагнуть не "покращення життя вже позавчора", а віддати його в ім'я ідеалів. Зректися диявола – це відмовитись від себе.

Знаменитий вор в законе Джаба Іоселіані у своїй дотепній книжці "Герменевтика і театр" цитує проф. Данелія – інтерпретатора й перекладача Арістотеля грузинською: вихід глядача з власного "я", зруйнування тісних стін свого емпіричного "я" й злиття з великим океаном людства (на ґрунті типізації - Дж.І.) - ось що є трагічний катарсис за Аристотелем.

Алілуйя, браття і сестри! - особистість найсильніше проявляється через втечу. І через діалектичну втечу від себе, від власної особистості. "Людина – те що має бути подолане", - казав Ніцше, хоча це міг би сказати й Христос, принаймні, Він це робив. Чим більше особистість зрікається себе, тим більшою вона стає. Нація досягає величі, коли розчиняється у власній місії.

Вже півроку в Одеському слідчому ізоляторі сидить політв'язень Олексій Макаров. В його справі недолюдки слідчий, прокурор і суддя виступають як довершені потвори. Банда "прокуратура" лінується далі фабрикувати його справу, і тому має намір видати його своїм московським колегам і вчителям. У Росії йому загрожує до 10 років ув'язнення за організацію мирних протестних акцій, незважаючи на те, що по його справі вже є рішення міжнародного суду в Гаазі, яке визнає ерефію винною в порушенні його прав.

Можливо, він плаче, б'ється в істериці, чи занурившись у чорну апатію забився в куток своєї камери? Аж ніяк! – він сповнений мрій, грандіозних планів і оптимізму. Я давно не зустрічав людину з настільки світлим світосприйняттям. Він просить в адвоката передавати йому книжки по історії революційних рухів і знає, що боротьба не буває марною.

Натомість, марними є спроби його тюремщиків за допомогою алкоголю, амфетамінів і радощів корупції розширити свою мляву, анемічну, вузеньку екзистенцію. Олексій Макаров має навдивовижу здорову і діяльну натуру. Всупереч розпоширеній думці, навіяній, зокрема, невротичною прозою Достоєвського, фанатики рідко бувають невротиками. Хіба що іноді шизофрениками.

Блискучій воєнний льотчик і психіатр Антоній Кемпінський пише в своєму вишуканому есе про шизофренію: "У шизофренії ієрархія цінностей піддається інверсії. Перша таблиця Мойсея (яка стосується справ божественних і остаточних, на відміну від другої, де йдеться про побутове) стає найважливішою. Шизофреник міг би сказати собі: "Царство моє не від світу цього". Завдяки цьому, можливо, суспільство шизофреників значно краще за суспільство так званих нормальних людей або невротиків, і в ньому відсутня боротьба за владу, інтриги, заздрість".

У революціонерів чи святих голова у хмарах, але, на відміну від шизофреників, ноги твердо стоять на землі. Ідеалізм, філософічність у них поєднується з практичністю і творчою волею. Не випадково фабрики по виробництву святих – середньовічні чернечі ордени, починали свою діяльність з піклування за хворими. В госпіталі ти маєш досягати конкретного результату щодня.

В очікуванні визнання Папою ордену, який вони замислили, перші шестеро єзуїтів на чолі з Лойолою зібралися у Венеції. Аби не марнувати часу, вони взялися дбати за тих, кого всі інші боялися торкатися – хворих на заразні хвороби. Шестеро єзуїтів прали їхній одяг, міняли постіль, діставали ліки, в разі потреби губами відсмоктували гній з виразок і пухирів. Що цікаво, за два роки ніхто з шести не підчепив заразу. Не дивно, що згодом єзуїти по всьому світові проявляли чудеса організації.

Більше аніж кредитів Україна потребує великих ідей, висловлених у рішучій формі. Не одержавши місію, вона не подолає апатію для здійснення економічних реформ. Не послухається націоналізму, який є необхідним інстинктом самозбереження нації. Навіщо їй самозбереження, коли вона не знає, навіщо жити?

Але вже незабаром з'явиться невеличка купка фанатиків, які всерйоз повірять, що Україна повинна стати мечем Бога живого в ХХІ-му столітті, і ми зі здивуванням побачимо, як за ними потягнуться люмпени і бариги, мєнти "роздадуть табельну зброю бідним", єпископи покаються і повірять, телеглядачі розіб'ють екрани, судді відімкнуть ґрати і заспівають псалми, і тоді, за давнім пророцтвом, Азаров заговорить українською, і в Газпромі закінчиться газ.

__________________________

Читайте також:

Врятуйте ваші душі!

Коли в шахті завалює десяток шахтарів, на Донбас виїжджає половина уряду. Проте коли у лікарні ОХМАТДИТ гинуть десятки дітей, необхідного підпису прем'єра не ставиться.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 6
Вибір редакції