Перша висота

Гусєв, Шевченко та Мілевський святкують перемогу© daylife.com
Збірна України отримала довгоочікуваний бонус - право зіграти в стикових матчах за перепустку на чемпіонат світу.

Упевнено за рахунком, але невиразно за змістом, Україна разом із футбольним карликом здолала першу серйозну висоту за останні три роки. І отримала довгоочікуваний бонус - другу сходинку в своїй групі й право зіграти в стикових матчах за перепустку на чемпіонат світу.

Андорра - Україна - 0:6. Ми в плей-офф

Україна грала якось навпомацки. Андорра – ще гірше. На це у кожного були свої причини. Вочевидь, українці виплеснули все і вся у попередній зустрічі, тому в Андоррі дріботіли по куцому полю без особливих емоцій і без особливого ентузіазму. Наш опонент по-іншому грати просто не вмів і не міг. Тому й перетворилася ця, без перебільшення одна з найважливіших для нашої збірної зустрічей у нинішньому відбірковому циклі, у достоту тривіальне видовище. Позитив якого – винятково в кінцевому результаті.

Андорра - Україна - 0:6. "Ще не вмерла України"

Незважаючи на рясну кількість влучних результативних ударів у виконанні українських футболістів та красивий "самостріл" андоррського збірника, гра у виконанні команди Михайличенка, на моє переконання, не склалася в єдиний "пазл", розпавшись на дрібні фрагментарні моменти без особливого змістового навантаження. Парадокс, але ці голи стали чи не єдиною світлою плямою на загальному бліденькому тлі синьо-жовтої команди. Це що стосується ложки дьогтю.

Андорра - Україна. В об'єктиві фотокамер

Неодмінно варто сказати й про діжку меду. Щоправда, на таку кількість солодощів наша команда навряд чи напрацювала, але свою порцію компліментів також має неодмінно отримати. З рештою, особливо критикувати колектив Михайличенка також не варто, адже із своїм як локальним, так і стратегічним завданням він упорався.

Не бачу особливого сенсу розкладати по полицях і саму гру в Андоррі-Ла-Вельї проти тамтешніх адвокатів та сантехніків. Ми ж знали, що наші на порядок вищі за їхніх Хулі та Санчесів. Вони й справді виявилися сильнішими. Хоча в першому таймі, як це не дивно звучить, спромоглися за потурання П’ятова створити стільки ж голевих моментів, як і гості. Ось лише вистачило тих горян лише на першу сорокап’ятихвилинку. У другій же вони посипалися, немов стиглі яблука. Нашим залишалося тільки своєчасно "натискати та дмухати".

Так чи інакше, наша національна команда спромоглася на переконливу за рахунком перемогу й здобула підсумкове друге місце в групі, завоювавши таким чином право розіграти путівку на чемпіонат світу в двох стикових матчах.

Такий підсумок практично однозначно можна вважати успіхом. Бо, з одного боку, випередити когось із дуету Англія – Хорватія – це вже непересічна подія, а з іншого – попередній відбірковий цикл (до чемпіонату Європи 2008 року) наша команда відверто провалила, фінішувавши аж на четвертій сходинці в групі.

Певна річ, що там, в плей-офф, і напруга, й суперник будуть іншими. Сподіватимемося, що й гра у виконанні українців також матиме інший якісний підтекст. Особливо якщо враховувати, що досі наша збірна цей бар’єр не могла здолати. Двічі підопічні Сабо і ще раз Лобановського торували собі шлях через щільне сито матчів на виліт, проте в кожному випадку футбольна Фортуна посміхалася нашим опонентам. Нам же залишався гіркий присмак тотального розчарування, що вимірювався значно глибше, аніж закономірні тренерські зміни чи рокіровки від таких невдач. Хочеться сподіватися, що цього разу, тобто з четвертої спроби, доля буде прихильнішою до нас.

Чи варта цього нинішня наша національна команда? Якщо винести за дужки власне патріотизм, то однозначно на це питання не відповісти. З одного боку, Україна в цьому відборі за сумою очних протистоянь взяла гору над кожним суперником. А з іншого – у деяких поєдинках наша команда грала у відверто обережний і нецікавий футбол. А ще можна пригадати й турецького ляпаса від команди Фатиха Терима, мінський холодний душ від Бернда Штанге. Тобто, не притлумляючи ваги наших козирів, маємо акцентувати увагу й на власних слабких місцях та недоліках.

Відтак не мудруючи лукаво, нині можемо констатувати, що шанси України на потрапляння до фінальної стадії чемпіонату світу є, проте вони навряд чи вищі за відповідні претензії інших колективів, що посіли другі сходинки у своїх групах. Словом, дуже багато залежатиме від жеребкування і елементів везіння, котрі за інших рівних умов, як правило, схиляють шальки терезів на чиюсь користь.

Що ж стосується подальшої долі головного тренера головної команди країни, то, як на мене, ситуація проста, немов івано-франківське яйце: проб’ються його підопічні на світовий Мундіаль – і всі ці риторичні питання видаватимуться чимось дріб’язковим і зайвим, а головний творець цього дива – генієм та орденоносцем. А якщо ж ні – доведеться комусь із відомих динамівців знову сідати на "електричний стілець".

Проте це вже зовсім інша історія.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 4
  • Сергій Сергій 15 жовтня, 22:16 Згоден 0 Не згоден 0 Наша збірна вже достатньо всіх розчаровувала проте 2 останні матчі довели що і невдахам іноді щастить особисто я скептично ставлюся до перспектив на чемпіонаті світу але щоб там не говорили час покаже що являє собою УКРАЇНСЬКА збірна відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції