Андрухович: від Самогону до Цинамону

Юрій Андрухович переходить на цинамон© BBC Ukrainian
Погляди 26 листопада, 2008, 14:47 3749
Додати до обраного
Ще в 90-их роках на вірші Юрія Андруховича почали складати пісні. Найбільше це робив тоді ще львівський гурт "Мертвий Півень".

 А кілька років тому Андрухович записав альбом з польським джазменом Міколаєм Тшаскою "Андрухоїд". На цьому співпраця з поляками не скінчилась – на поетичному фестивалі "Порт-Вроцлав" Андрухович познайомився з гуртом "Карбідо" і за рік вони випустили альбом польською – віршів, покладених на музику, в читанні та співанні яких бере участь сам Андрухович. Цього року вийшов спільний з "Карбідо" альбом "Самогон" українською, спільний з "Мертвим Півнем" диск "Кримінальні сонети", а зараз "Півні" їздять по Україні ще й з туром на підтримку нової програми "Мейд ін Ю.А." (Ю.А. – в даному випадку Юрій Андрухович).

Юрій Андрухович (Фото: azh.com.ua)
Юрій Андрухович в дитинстві хотів стати рок-зіркою
- Ваша дитяча мрія, – звертаюсь до Андруховича, – стати рок-зіркою. Чи плануєте ви її остаточно реалізувати?
Та ні – це ж треба буде займатись вже тільки цим. Почати тренувати вокал, бо в мене немає жодної підготовки. А поодинокі випадки – як то з "Карбідом" чи українським "Мертвим Півнем" вийти на сцену – запросто.

- Ваш останній концерт в Києві з "Карбідо" мало не зірвався. Як так сталося при такій кількості партнерів та спонсорів?

Елементарне непорозуміння. Театр не усвідомив, що його справа – не тільки продати квитки й отримати гроші, а ще й забезпечити звук. Зрозуміло, що рок-концерти – це не їхня специфіка, але ж усе можна обговорити і щосекунди уточнити заздалегідь. За три з половиною години до початку концерту з’ясувалося, що звуку немає. Нічого, все відбулося, на щастя, лише з годинним запізненням. Це, зрештою, дуже цінний досвід, за який хочеться окремо подякувати Молодому театрові.

- Ви вже обмовились про другий диск. Як він називатиметься і коли плануєте його зробити?

Назва диску "Цинамон". Це, ясна річ, алюзія до Бруно Шульца з його "Цинамоновими крамницями". Химерний містечковий світ старої Галичини, всі ці диваки, божевільні й дегенерати. Прем’єра майбутнього альбому відбулася у Дрогобичі 31 травня цього року під завершення Третього міжнародного Шульцівського фестивалю. Над записами будемо працювати в січні наступного року у Варшаві. Запишемо відразу дві версії – польську й українську. Маю надію, що відмінність у ритмомелодиці текстів цими двома мовами не надто впливатиме на спільний музичний малюнок.

Давид-Дефі Гогібедашвілі, Юрій Андрухович
Грузинський поет Давид-Дефі Гогібедашвілі та Юрій Андрухович
- Але усі композиції записані з віршами п’ятирічної (і більше) витримки. А чи буде щось геть нове?

Не знаю, це не принципово. Мені цікаво знаходити нове життя для старих віршів. До речі, не п’яти-, а швидше двадцятирічної витримки. Коли я писав ті вірші у другій половині 80-х – переважно для "Екзотичних птахів і рослин" - я начебто закладав у них якусь таку музичну можливість – оживати знову і знову. А також простір для досить відмінних музичних інтерпретацій.

- Більшість поетів зараз "тримають" блоґ, в якому, написавши вірш, можна одразу ж поділитись ним із читачами. Чи не хотіли б Ви такий завести?

Ні. Я не люблю чинити так, як "більшість поетів".

- А як співпраця з "Мертвим Півнем"? Розкажіть, як він записується, чи співатимете Ви з Барбарою? Чи тільки читатимете?

З моєю участю ще нічого не записували. Це буде просто концерт 28 листопада з якимись ескізами нових пісень. Ми трохи попрацювали над ними у Львові наприкінці липня. По-моєму, в нас уже непогано склалися "Вольф Мессінг" і "Пам’ятник", крім того, щось закрутилося навколо "Ляментації".  

- “Півні” та “Карбідо” беруть переважно однакові вірші для "оспівування". І при цьому частина публіки кричить – “Карбідо” тут порвало "Півнів", а інша – "Півні" все одно кращі. Як ви балансуєте? З “Карбідо” намагаєтесь зробити вже краще за "Півнів"?

Та ні, тут немає якогось такого свідомого наміру. Правда така, що я жодним чином не впливаю на вибір текстів у випадку з півнями. У випадку ж з “Карбідо” цей вибір лише за мною. Але жодного разу це не виглядало так, що от, давайте зробимо це краще за них. Зрештою, мені здається, обидва гурти досить слабко обізнані з музикою один одного. І вже точно не стежать ревниво одні за одними, тобто не є для себе якимось таким взаємним подразником.  

- Ви знову поїхали до Німеччини. Знову на стипендію? Вільно володієте німецькою. Чи не думали записати “Самогон” ще й німецькою? Чи проблема в перекладі?

Так, це стипендія, завдяки якій я знову питиму багато доброго вина і, можливо, напишу одну-дві книжки. Перекладати “Самогон” німецькою? Не знаю, це запитання не до мене. Хоч деякі вірші того циклу і справді перекладені. Але хай краще слухають «Самогон» в оригіналі – і таким чином може ще й укрмови навчаться.

- Ви, можна сказати, вдало вивели “Карбідо” на український музичний ринок. А чи планують хлопці продавати тут свої власні платівки і робити сольні концерти?

Та ні, не думаю, що аж на “музичний ринок”. Це занадто голосно сказано. Ми всього тільки спробували знайти якусь свою нішу. На ринок зовсім не претендуємо. Щодо окремих виступів карбідів на українських сценах, то, звісно, дуже б хотілося і, до речі, наскільки мені відомо, певні запрошення вони вже отримали.   

- Ви пишете роман про “Мертвого Півня”. Що це буде? І коли? Чи заплановані у вас ще якісь “великі речі”?

Що це буде? О, якби я знав, що це буде! Спершу мені здавалося, що вистачить написати просто белетризовану історію гурту. Тобто поговорити з кожним із півнів про його – як це називається? – життєвий і творчий шлях. Мабуть, я перейнявся цією потребою від Еґона Альта (журналіст, який бере інтерв’ю в «Таємниці» Юрія Андруховича – Б.Л.) – й от мені самому чогось такого захотілося. Але із того матеріалу, який у мене зараз є, нічого супернадзвичайного ще не вимальовується. Тому я вирішив шукати цьому всьому якоїсь іншої форми. Можливо, це буде фіктивна (у сенсі вигадана) історія “Мертвого півня”. Моя авторська версія. Ну от. А взагалі тут у Берліні я найближчі кілька місяців хочу займатися своєю власною енциклопедією. Тобто нібито енциклопедією, а насправді побачимо.  

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Богдан Логвиненко /
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 26 листопада, 2008, 14:47 3749
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції