"Барселона" - "Шахтар" - 5:1. Облиш надії кожен, хто туди потрапив Погляди 7 квітня, 08:37
"Шахтар" робив  усе, що міг. "Барселона" робила все, що хотіла. Не знайшлося хлопця в складі "Шахтаря", який би зумів зібрати волю в кулак і на жилах показати партнерам, як саме треба грати на "Камп Ноу".

Даремно, мабуть, стверджувати, що таку "Барселону"  не можна зупинити. Мабуть, таки можна. Але для цього потрібно бути або винахідливим Моурінью з його гнучким "Інтером", або хіхонським "Спортингом" з його очевидною прямолінійністю. "Шахтар" вирішив шукати щастя своїм шляхом. Тобто, спробувати третій варіант – гнути свою лінію. Спроба завершилася гучним провалом. На рівних грати з нинішньою "Барсою" – справа невдячна. Собі ж дорожче.

"Барселона" - "Шахтар" - 5:1. Онлайн-коментар матчу

Хоча логіка в саме таких діях донецької команди, певна річ, простежувалася. Гірникам вдалося переграти без варіантів "Рому", вони долають опонентів  по внутрішній першості без особливих надзусиль. Чемпіон України, передовсім його гравці середньої ланки, набули чи не найоптимальнішої форми. То чом би й не спробувати побити "Барсу" її ж зброєю?

"Барселона" - "Шахтар" - 5:1 (фото+відео)

Це було б  можливе у нашому випадку, знову  ж таки, за двох обставин. Якщо каталонці  не забивають швидкий м’яч, і якщо в таборі гірників знаходиться футболіст, котрий зможе проявити лідерські функції.

Проте й цього  разу обставини склалися не на користь  "помаранчево-чорної" команди. Іньєста  забив дуже рано. Хто б що не говорив, одначе такий ранній пропущений м’яч не міг не позначитись на внутрішньому стані "Шахтаря". І він таки позначився. Натомість на цьому негативному тлі не знайшлося хлопця в складі "Шахтаря", який би зумів зібрати волю в кулак і на жилах показати партнерам, як саме треба грати на "Камп Ноу".

Власне, таким лідером мав стати капітан команди Даріо Срна. А хто ж ще? Ну, не Дуглас із Вілліаном, котрі не мають для цього потрібного досвіду та харизми. У донецького ж хорвата наявного багажу вдосталь, аби повести за собою. Проте цього разу він загубився на полі. І "загубився" – це надто м’яко сказано. Фланговий гравець, котрий зазвичай не лише "з’їдає" своїх візаві, а й слугує організатором небезпечних випадів на чужі ворота, цього разу опинився в тіні свого супротивника Адріано. Показово, що цей товариш не має законного місця в основі каталонської команди. От вам і Срна...

Чого тоді очікувати від Раца, проти якого діяв "сам" Алвес? А від Ракицького, у котрого без підтримки Чигринського голова пішла обертом від барселонських викрутасів?

Про Іщенка у цьому контексті говорити образливі слова якось і не хочеться. Микола в основі своєї команди грає не частіше, ніж румунський Містер спілкується публічно російською мовою. Що тоді вимагати від екс-львів’янина, якщо він левову частину свого робочого часу проводить на лаві запасних? Це не провина Іщенка, це біда "Шахтаря". Будемо відвертими – зіграти ліпше він не міг. Тим більше, побачивши живого Мессі. Й сто тисяч чужих несамовитих уболівальників. От наш центральний оборонець, покликаний замінити одразу двох звичних стовпів оборони – Чигринського і Кучера – і розгубився. Чи варто його за це карати? Чи хтось може за це пожбурити в хлопця камінь?

А от Срну, повторюся, можна й треба "провідміняти". Ми ж знаємо, як може грати шахтарівський капітан. І ми, на жаль, побачили, як він не може.

А ще було видно, як не вміє забивати Луїс Адріано. Чемпіонат України привчив до думки, що цьому нападникові часом досить півмоменту, аби відзначитися. Принаймні, склалося таке враження, що в матчах із "Севастополем" та "Іллічівцем" бразилець використав у атаці майже все, що мав. Із „Барселоною” він мав значно більше. Якщо називати речі своїми іменами, то принаймні три голеві нагоди в розпорядженні Луїса Адріано були. Однак він розтринькав їх, немов студент-гульвіса першу стипендію. Невже це така повага перед іменитим опонентом?

Звичайно, за бажання  можна патякати й про інших невдах барселонського матчу. Про П’ятова, котрий не рятував. Про Жадсона, який не розганяв належним чином атаки. Чи про Хюбшмана, котрий програв дуель Маскерано в центрі поля. Благо, що за рахунку 1:5 таких невдах знайти нескладно. Я б сказав - навіть просто. За такої різниці навряд чи хтось іх потерпілих вартий виокремлення.

Проте в даному випадку, перш за все, потрібно говорити не стільки про тих, хто зіграв невдало, як про тих, котрі відіграли  натхненно і показово. Про "Барселону", яка вже далеко не перший раз і  рік продовжує усіх нас приємно вражати. На тлі цієї команди інші, нехай і гідні, просто відходять на другий план. Стають фоном. Статистами. Це зараз сприймається як данність. Як, приміром, те, що Дніпро впадає в Чорне море. І далі за шаблоном. Чудово, що в наш час узагалі-то прагматичного футболу ще є команда, котра може вважатися ідеальною, може дивувати і вражати. Прикро лише, що під її лещата потрапив не хтось інший, а наш чемпіон. Котрий у протистоянні з будь-яким іншим супротивником, вочевидь, мав би непоганий вигляд. Але сталося так, як сталося.

Зализуємо рани й чекаємо наступної чемпіонської Ліги. У нинішній нам залишається, в ліпшому випадку, трішки попсувати барселонську кров. І статистику. Хоча на нинішньому етапі й це добре.

Врешті, не так  давно Мірча Луческу заявляв, що його команда поки що не готова виграти Лігу чемпіонів. Румунський тренер мав рацію. Йому та його колективу ще є, куди рости. На прикладі подібних матчів (і проти "Арсеналу" на виїзді) це наглядно видно. Головне, щоб не опускалися руки. Кажуть, колись останні стануть першими. Треба вірити. І збирати каміння. Навіть коли воно влучає не тільки в ваш город, а й потилицю.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 16
  • Чорноморець Чорноморець 7 квітня, 18:07 Згоден 5 Не згоден 0 Шкода Шахту. На мою думку, головна проблема - слабкість українського чемпіонату. Для того, щоб грати на рівних із європейськими грандами футболу, в українській вищій лізі має бути 5-6 клубів рівня "Шахтаря" і київського "Динамо", тоді буде постійний тонус і хороша практика. А так наші чемпіони і віце-чемпіони більшість внутрішніх матчів проводять і виграють у напівсонному стані. відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції