Бог не дав йому дожити до пенсії

Погляди 4 серпня, 2009, 12:37 2974 4
Додати до обраного
Шкода, що Всевишній деколи занадто буквально розуміє прохання "Боже, до нас добрим будь! Будем курити! Ще більше пити! Бити в морду за що-небудь. Боже, не дай до пенсії дотягнуть".

Брати Гадюкіни
Сергій “Кузя” Кузьминський (1962 - 2009)
Вперше їх я почув у 1989-му році. Тато звідкись притарабанив касету і вона цілими днями грала на нашому американському Сіарзі. Грала файно – співали там хлопці про “Міська”, “Рому” та “Дупу Джалізовую”. Спочатку батьки навіть не дозволяли слухати все те музичне щастя але потім забили – як ж тут заборониш, якщо ми з пацанами в дворі дитячоголосим хором волали під вікнами “Наркомани на городі”. Закінчувалась перебудова. Контркультура лізла з усіх шпарин немов наслідки приступу дизентерії, а на українському музичному олімпі наркотично-алкогольним сяйвом блістала звьоздочка “Братів Гадюкіних”.

Пройшло 20 років. Вселенська справедливість за весь цей час викидала різні фортелі але вчорашній вибрик, без сумніву, змусив припухнути всю Україну. Лідер “Гадів” Сергій “Кузя” Кузьминський помер після важкої хвороби. 46-ть років. Купа потенціалу і можливостей. Купа творчих планів. І рак гортані третьої степені. Хіміотерапія, яка давала хороші результати. Загострення старого гепатиту і, як кажуть, крововилив.

Брати Гадюкіни
Без сумніву, “Брати Гадюкіни” - це яскрава пляма на тлі пост-радянської музичної дійсності
Не стало людини, яка вважалась батьком українського року. Людини, якій водночас той самий український рок був глибоко до дупи. Але яка стільки зробила для розвитку та становлення нашої з вами ефемерної української культури, що якщо все це зроблене перевести в пачки “Верховини” – то ними можна буде викласти новий Шовковий Шлях і змахатись з України до бісової матері, щоб курити на брудершафт з мудрими гімалайськими йеті та розповідати їм про файне місто Тернопіль.

Без сумніву, “Брати Гадюкіни” - це яскрава пляма на тлі пост-радянської музичної дійсності. В музичному плані вони були на голову дорослішими за те все, що відбувалось в “естрадному” казані нашої неньки. Рок-н-рол, блюз, соул, реггей, фолк, панк-рок – їх музика була настільки шаленою і водночас драйвовою, що зривала дах всім без виключення. Чи то простим дворовим пацанам, чи то самій силіконовій примадонні Аллі Пугачовій, яка навіть у 1989-му запросила “Гадів” на зйомки своїх “Різдвяних Зустрічей”. Хлопці, напевне, там відірвались на повну бо в фінальній версії програми їх банально вирізали.

Брати Гадюкіни
на українському музичному олімпі наркотично-алкогольним сяйвом блістала звьоздочка “Братів Гадюкіних”.
Зрештою, воно й не дивно. Сам гурт був неординарним, а Кузя й поготів. Він завжди йшов проти системи, намагаючись забити якомога більше цвяхів в її труну. В одному зі своїх інтерв’ю, він розповідав про той момент, коли остаточно зрозумів, що “Брати” з провідників нон-конформізму перетворились на світоча тієї ж самої масової культури, яку вони так не любили і нещадно критикували в своїх піснях.

Сталось це на “Таврійських Іграх”, після того як Кузя повернувся з Бельгії, де він лікувався від наркотичної залежності. За його словами, просто під час виступу він задумався про те, що ось там далеко сидять глядачі, хрін знають які взагалі і хрін його знає чим вони дихають по життю. І в голову йому прийшла чітка думка: “Якого я тут стою? Між Поліцією Нравов і Самантою Фокс”? Ти ж наче путьовий пацан був? Як ти в цей ахтунг потрапив то?”.
В інтерв’ю Кузя згадує: “Я аж текст забыл, до глубины души пораженный ясностью и неоспоримостью этой мысли. И вот с этого момента я стал потихоньку отступать на заранее подготовленные позиции, как говорится у оккупантов”.

Сергій забив на рок-н-ролл і подався в нетрі електронної музики, яку він вирішив підкорювати під псевдонімом DJ Pubert. Спочатку було техно, потім псітранс, а потім все на купу. В 2001-му році Кузьминський переїхав до Москви, одружився і зажив життям, яке не мало нічого спільного з багаторічним гастрольним шабашем за часів «Гадів». Хоча, як потім він сам же заявляв, гурт не припинив свого існування. Просто всіх все задовбало і «Брати» перестали давати концерти. Кожен почав займатись тим, що йому було до душі. Кузя створював танцювальні полотна, а Крохмальов та Мельничук організували в Києві власну студію «Гадюкіни Рекордс», де записуються представники української поп-масси.

Сергій Кузьмінський
Час від часу «Гади» грали концерти але в більшості часу займались тим, що й раніше
В 2005-му році Інтернетом та прессою почали ширитись чутки про те, що «Брати» повертаються на велику сцену. Ще 2006-го Кузя заявляв, що він дав згоду на три концерти «Гадів», щоб від нього всі від**ались навічно. І ось 20-го січня 2006-го року на сцені київського «Палацу Спорту» хлопаки вжарили так, що аж стіни тряслись, а паркет концертного залу тріщав під ногам знавіснілого фанатського люду. Вийшов лайв-диск, лайв-двд – «Брати» заробили трохи грошей, прихильники отримали привід для того, щоб повірити в справжнє повернення гурту. А його не сталось.

Час від часу «Гади» грали концерти але в більшості часу займались тим, що й раніше. Кузя сидів в Москві, а «Гадюкіни Рекордз» записували чергову нікому не потрібну звьоздочку а-ля пєвіца Маша Розмарін.
Але влітку цього року на офіційному сайті гурту появилась інформація: «Два місяці тому (01.05.09р.) Сергію був поставлений діагноз — злоякісна пухлина гортані третього ступеню.

Брати Гадюкіни
Шкода, що Всевишній деколи занадто буквально розуміє прохання - "Боже, не дай дотягнути до пенсії..."
За ствердженням лікарів, після проведення першого сеансу хіміотерапії пухлина зменшилась на 70%! Але, у хворого спостерігається важке проявлення побічних ефектів викликаних радикальними методами лікування та наявністю хронічного гепатиту С. Доводимо до вашого відома, що для лікування Сергія задіяні ведучі спеціалісти медики та використовуються найновітніші медикаментозні методики. На сьогодні стан Сергія Леонідовича стабільний, але важкий».

3-го серпня його не стало. Символ української альтернативи вознісся, щоб покурювати люльку на хмарах, розповідати мимопролітаючим янголам та стратосферним зондам історії зі свого життя та з посмішкою дивитись на людей внизу.

Шкода, що Всевишній деколи занадто буквально розуміє прохання «Боже, не дай дотягнути до пенсії. Боже, до нас добрим будь! Будем курити! Ще більше пити! Бити в морду за що-небудь. Боже, не дай до пенсії дотягнуть».

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 4 серпня, 2009, 12:37 2974 4
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 4
Вибір редакції