Бойкот

Вахтанг Кіпіані© УНІАН
Ну що ще таке треба зробити, щоб оспіваний за мудрість у піснях і прославлений у прикметах український народ прокинувся від депресивної громадянської сплячки?

Ну що ще таке треба зробити, щоб оспіваний за мудрість у піснях і прославлений у прикметах український народ прокинувся від депресивної громадянської сплячки? Вже і дустом в очі – а ми все божа роса...

Хіба ж не очевидно – команда Януковича вже відверто ізгаляється – і податки от-от піднімуть, про газ мовчу, бо Севастополя шкода, і наче скажені лізуть вгору ціни, і Конституцію зразка раннього Кучми відновили, і російську мову де-факто зробили першою – бо нею говорять 95% сучасних владців, крім кількох отщєпєнцев (це не образа, просто трендове на тижні слово). Киян позбавили можливості вибирати разом з країною своїх маленьких і малопотрібних, чесно сказати, депутатів, та все ж... І опозицію наче тарганів з телевізора майже витравили, і трошки полякали силами гламурної спецслужби тих, хто радий полякатись. І все одно – мовчить народ, наче нічого і не відбувається.

Ні тобі мітингів порожніх каструль, ні шахтарських страйків, ні навіть інтелектуальних перформенсів. Хіба журналісти розважаються – заяви в СБУ гуртом носять, але результату нема, пшик. Не сплять тільки європарламентарі, своїми резолюціями трохи компенсують відсутність і вітчизняної опозиції, і впливових інтелектуалів, яких би хтось чув хоч би час від часу.

У Києві незвично у передвиборчу пору тихо. Мера нашого космічного любімиє бабушкі (tm) здали з требухою, зрадили, жодна любителька шарової гуманітарки в фірмовому пакетику не вийшла на Хрещатик, щоб вклонитися би духові колишнього годувальника, батька рідного. Само собою, сам Леонід Михайлович не сильно б'ється за владу – по-перше, не факт, що є сенс – смачні ділянки землі, акції привабливих підприємств уже давно привласнені, а, по друге, затримання та арешти його людей – середньої ланки, правда, є попередженням. Сам колишній слідчий Черновецький чудово знає, що немає в КК такої статті, за якою його не можна було б закрити. Тому й жити він буде тепер далеко й дуже тихо.

Так само тихо діє майже мер Олександр Попов. Це зрозуміло, бо так його вчили у відомо яких органах доволі глибокого буріння. Корені він відразу пустив серйозні. Опозиції ж немає не тільки в країні загалом, але і в Києві зокрема. Та й розвернутися тим, хто чекав розгортання місцевих виборів столичним фронтом, не дали. За два роки одні передумають, інших переконають. Як казала чиясь єврейська бабуся (не плутати з бабушкамі) – "на это деньги у них есть".

Останніми тижнями немало доводиться їздити обласними центрами. Всюди можна спостерігати суєту, яка традиційно супроводжує наближення дня виборів найкращих з найгірших. Для зручності виборців територіальні виборчі комісії роздали всім партіям, які беруть участь у лотереї, номерки. Як у зощенківській лазні – головне не загубити.

За дивним, дуже дивним збігом обставин, одній авторитетній політичній силі дуже й дуже пощастило. Партія регіонів, а саме так називається партія щасливих квитків, у 21 області з 23-х виявилася першою у бюлетенях. Ну, і в Автономній Республіці Крим.

Ні, ви не подумайте. Випадково. Зовсім. Бо все було чесно. Просто випадок партію президента любить. Двадцять один раз підряд. Хто сказав "очко"?..

На другому місці по везінню – партія "Батьківщина", якій пощастило в двох місцях – на Житомирщині та Вінниччині. Ще дві партії – "Совість України" (чули про таку?) і Народна ім. Литвина змогли стати другими – кожна в одній області.

І все. Всі інші десятки партій можуть гуляти. До 31 жовтня час є. А після й поготів. Хотілося б в очі подивитись тому, хто таку пулю в масштабах распісаріл, так, здається, кажуть досвідчені любителі етого дєла.

Згадалася недавня публікація в московському "Огоньку". Відомий політолог Дмитро Орєшкін нагадав про інший зразок нелюдського "везіння", яке традиційно супроводжує місцеві вибори іншої непересічної, президентської партії – "Единая Россия": "...Пустяк, а приятно: берет божья старушка-избиратель бюллетень, а там в первой же строке как раз та партия, о которой ей говорили... Опыт показывает, что первая строка автоматом обеспечивает приварок в 2-3 процента".

Орєшкін не полінувався скласти табличку, щоб ті, хто вміють читати – на жаль, таких і в Росії, і в Україні явна меншість, зауважили, що з тим так званим везінням якось воно...

Під час регіональних виборів у 2006-2007 рр. путінським товаришам посміхалася удача у 37-57% виборчих жеребкувань. А якщо врахувати, що суб'єктів федерації у Росії утричі більше, ніж у нас областей, то відсоток везіння виходить огогошний.

Математика відмовляється, правда, в такі чудернацькі збіги обставин вірити. "Допустим, у нас состязаются по пять партий в каждом субъекте Федерации. Вероятность того, что партия N окажется первой в региональном бюллетене, составляет 1/5. Вероятность того, что она будет первой в двух подряд регионах равна уже 1/5х1/5, то есть 1/25. Вероятность того, что жребий выберет ее в трех случаях из трех, равна 1/125. В четырех из четырех — 1/625. Ну и т.д. На самом деле техника счета сложнее, потому что число партий разное и не во всех случаях партия N оказывается первой. Но суть, кажется, ясна". Та не всім. Народу на це плювати. Йдемо і голосуємо. Даруючи легітимність цим безсовісним маніпуляціям.

"Противсіхи" втопили на президентських виборах Юлю – кажу без засудження. Це факт. Що може втопити, де легітимізувати команду Януковича, яка жонглює тими номерками як циган сонцем?

Пропоную просту річ. Всі партії, всі кандидати, крім тих, які в долі ПР, мають знятися з перегонів. Хай оці "перші" змагаються самі з собою. Хай перемагають – а вони і так перемагають. Хай покерують – а вони ж і так керують.

Що ми програємо? Нещасні мандати в обласних і районних радах, які нічого не дають людям, які за них голосують. Звісно, скаже, песиміст – нічого такого не буде. А що буде? Стагнація політики за російським зразком. Повторення пройденого – тільки як фарс. Водевіль, оперетка, де всі герої вдають, що вони українці, а насправді – малороси.

___________________________________

Читайте також:

Право на вила

Потрібна не зброя, а реалізація принципу, сформулюваного ще Лесею Українкою – "хто сам визволиться, той вільним буде, хто визволить кого, в неволю візьме".

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 14
  • Олег Олег 11 жовтня, 22:13 Згоден 8 Не згоден 5 К сожалению украинское общество видимо находится в тяжелом ногдауне (хотелось бы верить что это не нокаут!) после зрады Ющенка,клявшегося на сцене майдана...После игр Тимошенко в демократичность и европейскость,когда будучи премьером(по старой конституции человеком с гигантскими полномочиями), осознавая все последствия прихода к власти нынешней хунты ,понимая что тандем Янукович -Ющенко состоялся и результат выборов очевиден (не в пользу Украины) не нашла в себе отваги и сил пойти на не стандартный и наверное очень не популярный особенно в европейских кругах ,но спасительный для Украины ход-молниеносный силовой переворот! С обязательным и неотвратимым отстранением от любой власти как Януковича ,так и его подручного Ющенка.Вряд ли бы уставшее от политиканства украинское общество сильно бы возмущалось и удивлялось бы танкам на улицах (все в принципе к этому и шло)..Но "маемо те, що маемо". Сегодняшней Юле остается по-бабьи смахивать слезу и констатировать скорый "закат" Украины... відповісти цитувати Дякуємоспам Олег Олег 11 жовтня, 22:27 Згоден 9 Не згоден 3 Говоря про других политиков ,их потенциал как "спасителей" несчастной Неньки ,можно лишь отметить,что многие из них на сегодня уже либо куплены,либо "заинтересованы ",либо просто грубо изнасилованы...Когда возродится "оспіваний за мудрість у піснях і прославлений у прикметах український народ " остается большой загадкой...Ведь идти на революцию(а по-другому ничего не выйдет) за кого то и для кого то никто не хочет...Уже как то ходили... цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції