Чи будуть Росія і США битися за Грузію?

Погляди 3 грудня, 2008, 13:02 539 7
Додати до обраного
Грузинська модель безпеки була заснована на постулаті про майбутнє членство країни в НАТО.

Ахалгорі, Грузія. Російські війська, розміщені на блокпості в цьому гірському районі, копають окопи, складають мішки з піском та ставлять огорожу - це виглядає як початковий етап створення укріпленого кордону. До серпня район міста Ахалгорі був беззаперечно грузинською територією, населеною виключно грузинами. Тепер він окупований Росією та маріонетковим урядом самопроголошеної республіки Південна Осетія.

Це означає величезний потенціал напруженості, а для Володимира Путіна - легкий спосіб випробувати нового американського президента. В той день, коли я відвідав блокпост, неподалік на придорожній міні підірвалося декілька грузинських поліцейських. Минулого тижня, коли сюди прибули президенти Грузії та Польщі, їхній кортеж був обстріляний. Мирні грузини, які залишилися за російськими блокпостами, піддаються тиску з боку нової влади, яка вимагає, щоб вони отримували російські паспорти.

Багато західних лідерів і, поза сумнівом, деякі члени майбутньої адміністрації Обами, дуже хочуть зробити вигляд, наче цієї гарячої точки не існує. Президент Франції Ніколя Саркозі, за посередництвом якого була укладена угода, яка зупинила російсько-грузинську війну, публічно заявив, що росіян, які копають ці окопи, насправді не існує. Всі російські війська залишили територію, яка була зайнята в серпні, запевняв він нещодавно інших лідерів Європейського Союзу.

Але ці копачі окопів тут - і це відчутний доказ того, що російська кампанія проти Грузії далека від завершення. І як би Барак Обама не бажав сфокусувати відносини з Москвою на контролі над озброєнням або стримуванням Ірану, спочатку йому треба буде вирішити, що робити з цим протистоянням - імпульсивним і енергійним, полум'яно прозахідним лідером Грузії.

Цей жвавий політик Михайло Саакашвілі міцно сидить в своєму палаці в Тбілісі, не дивлячись на те, що Путін (у розмові з Саркозі) пообіцяв "підвісити його за яйця". Але модель зближення із Заходом, яку вибрав Саакашвілі, виглядає хиткою. Його команда, що складається з молодих (віком близько 30) професіоналів, які вільно розмовляють англійською, звільнила економіку країни, що завдяки інвестиціям переживає зараз бум, і відбила економічний бойкот Росії. Але після війни та глобальної фінансової паніки гроші інвесторів зникли, і наразі уряд виживає завдяки подачкам адміністрації Буша та Європейського Союзу.

Саакашвілі створював образ Грузії як моделі демократії в авторитарному регіоні, обіцяв нову хвилю ліберальних реформ. Однак політична ситуація в Тбілісі, схоже, стагнує. Опозиційні партії слабкі та розколені, а люди президента контролюють більшу частину ЗМІ. Хоча проходять відповідні парламентські слухання, та ніхто ще серйозно не оскаржив бездумне рішення Саакашвілі нанести удар по російських силах у Південній Осетії в ніч з 7 на 8 серпня, в результаті чого він потрапив у воєнну та політичну пастку, яку методично готував Путін.

Грузинська модель безпеки була заснована на постулаті про майбутнє членство країни в НАТО. Замість того, щоб готувати збройні сили до захисту країни, Саакашвілі виписував американських інструкторів, які готували їх до місій НАТО – таких, як у Іраку. Зараз Росія довела, що наземне вторгнення - це реальна загроза, а війна підштовхнула і без того невпевнених європейців до того, щоб відмовитися від подальших дискусій про НАТО. Так, чи повинна зараз Грузія купувати протитанкові ракети та інші оборонні системи озброєння? Прагнути до двосторонніх гарантій безпеки з боку Сполучених Штатів? Вірити у те, що західна дипломатія зможе запобігти новій російській інтервенції? У Тбілісі ще ніхто не сформулював відповіді.

Це у незначній мірі пов’язано з тим, що грузини хочуть побачити, наскільки Обама буде готовий до порятунку невеликої країни на узбережжі Чорного моря, яка більшу частину останніх двох сторіч була васалом Росії. "Наразі ми знаходимося в слабкому та уразливому стані, але відчуваємо, що це може змінити нова епоха американського лідерства, - сказав мені Саакашвілі. - Сполучені Штати ще ніколи не були у вигіднішій позиції для лідерства, аніж зараз. Увесь світ чекає на Обаму."

Але що може зробити Обама? Обраний президент і його віце-президент Джо Байден висловлювали підтримку Грузії до і після війни, не дивлячись на те, що конфлікт був спровокований Саакашвілі. Але для того, щоб зберегти Грузію, яка пережила війну та паніку, ймовірно буде потрібна участь Америки на зовсім новому рівні: не просто якась підтримка в плані безпеки у якості заміни членства у НАТО, але і зброя для відбиття російських танків; не просто поради зі зниження податків і тарифів, але і нові мільярдні субсидії для утримання країни на плаву до тих пір, поки не повернуться інвестори.

Путін сприйме таку допомогу як підбурювання і, можливо, використає її для того, щоб спровокувати сварку між Обамою та Європою, або в якості відмовки для припинення співпраці з іранського питання. А якщо для нової адміністрації буде неочевидно, що заради незалежності Грузії варто йти на конфронтацію з Москвою? Тоді російські війська, які стоять уздовж кордону, поза сумнівом, перестануть окопуватися і підуть на Тбілісі, до якого усього 20 миль.

Публікація The Washington Post, ИноСМИ.Ru
.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами inosmi.ru / Р.К.
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 3 грудня, 2008, 13:02 539 7
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 7
  • moscow moscow 4 грудня, 19:49 Згоден 0 Не згоден 0 Для Штатів вісь зла - країни, що можуть мати силу в майбутньому, це Іран і Північна Корея (колись був Пакистан і Ліван) (через розробку новітніх технологій). Для Росій це тепер Грузія і Україна (колись була прибалтика), які не хочуть грати за правилами Кремля не тільки таємно, а вже і відкрито. Послухайте. Кожен бігає за своїми інтересами і іноді кидає камінь в чужий город. Порівнюйте! відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції