Чим не коні?

Коли Калігула зробив сенатором свого коня Інцитата, він не порушив цим жодного з тодішніх законів. Стельмашенко і Цюрко нардепами теж стали на законних підставах.

Коли імператор Калігула зробив сенатором свого улюбленого коня Інцитата, він не порушив цим жодного з тодішніх законів. Стельмашенко і Цюрко нардепами теж стали на цілком законних підставах.

Коли імператор Калігула зробив сенатором свого улюбленого коня Інцитата, він не порушив цим жодного з тодішніх римських законів. Тому навіть після вбивства кесаря, жеребець був позбавлений місця в сенаті не одразу і зовсім не тому, що він був твариною. А за фінансовою ознакою. Інцитат не зміг підтвердити, що в нього є майно на мільйон сестерціїв (ця умова для сенатора була обов’язковою), тому його викреслили із списку.

Бійка у Раді: регіонали захопили президію. ВІДЕО

Василь Стельмашенко і Петро Цюрко народними депутатами України теж стали на цілком законних підставах. Що б не казали про закритий "клуб мільйонерів" у Верховній раді, формально жодного майнового цензу для вітчизняних парламентаріїв наразі немає. Як і цензу освітнього. Власне, якби він і був, то обидва нардепи за анкетними даними і середню школу закінчили, і навіть виш. Що ж до поводження в публічних місцях, то у кожного слово "публічний", вочевидь, викликає власні асоціації.

Стельмашенка і Цюрка, до речі, депутатами визнали не лише виборці (вони може й не здогадуються про існування цих громадян, проте голосували за виборчий список, в якому ті були присутні) і не лише ЦВК. Навіть опозиціонери, колегам яких за кілька хвилин до того "агроном з Умані" заїхав по обличчю, вважають цілком прийнятним вести з ним дискусії. Мабуть, вважають, що бережуть цим власне обличчя? Чи перед бійкою домовилися, що товкти пику "генералам від опозиції" регіонали не будуть (бо й справді не товкли)? Чи справді вірять, що кривдники не винні, бо "не відали, що творили"?

Між іншим, і в римському сенаті були люди, які може й жартома, але встали на захист Інцитата, пояснюючи, що не пам’ятають, щоб цей "поважний сенатор" дав хоча б одну погану пораду чи проголосував за смертний вирок. А міг би, перефразовуючи старий анекдот, і копитом.

Насправді ж, йдеться не лише про визнання "бойовиків" із депутатськими значками "справжніми народними обранцями". А насамперед про перетворення на буденну, а відтак прийнятну і легітимну тієї практики, яку запроваджують ці - з дозволу - сказати парламентарі. Бо нікого за розмахування кулаками, хоч би і перед самими телекамерами, так і не покарали.

Про "моральні страждання" Олега Калашникова громадськість чула хіба що від його колег, а сам він при цьому сяяв, як нова копійка. Тож Василь Стельмашенко вже мав гарний приклад, і його за лупцювання Олеся Донія мало не заохотили. І після цього ви чекаєте на засудження Цюрка, який стверджує, що "поважає Волинця і бив його не спеціально"? Може й дочекаєтесь. Ось Янукович закликав "бути толерантними". І прокуратура поквапилася повідомити, що "проводить перевірку в зв'язку з інцидентом, який мав місце у четвер у сесійній залі".

Власне, історія з Податковим кодексом свідчить: влада цілком може спробувати використати незграбність своїх підлеглих, щоб представити президента в образі "батька нації", що нібито "стоїть над сутичкою". Чи то пак "чесного брокера", як висловлюється сам Віктор Федорович.

Виконавцями, особливо незграбними, у цьому випадку пожертвувати легко. Хто їм, невмілим, співчуватиме? Побиті опозиціонери? Відвертість, з якою депутати демонстрували у четвер свої бійцівські якості, може свідчити або про те, що вони підставляються свідомо, або просто не розуміють, що їх підставляють.

На гладіаторів, що вигукують "аве, Цезар!" з зухвалою приреченістю, нардепи, звичайно, схожі лише за статурою. А ось "польові командири", схоже, і справді відчувають себе "керівниками гладіаторської школи", що відчувають задоволення вже від самої готовності своїх бійців виконати будь-які, навіть цілком безглузді накази. Майже, як в анекдоті про ватажка їжачків, що ганяв співплемінників з одного кінця галявини на інший, і насолоджувався видовищем, примовляючи "ну, чим не коні!".

З іншого боку, яку б тактику не обрала тепер влада, робитиме вона вигляд, що так і треба, чи навпаки - наважиться на показову екзекуцію окремих "бійців" - головну свою справу "гладіатори від ПР" вже зробили. Вкотре опустили репутацію всієї Верховної ради, яка дозволяє перетворювати себе навіть не на цирк, а на ринг для боїв без правил. Такий парламент може викликати посмішку чи відразу, але ніяк не повагу. А відтак - не становитиме жодної, навіть потенційної, небезпеки для влади виконавчої. І тим більше для Банкової.

Калігула, кажуть, заради схожої мети пожертвував нещасним Інцинатом. Якого насправді дуже любив. Мовляв до сенату, в якому засідав кінь, піддані вже ніколи б не ставилися серйозно. Щоправда, дехто стверджує, що після кар’єрного злету жеребця змінилося ставлення підданих і до самого імператора. Але то, мабуть, чутки, що їх розповсюджували недоброзичливці. Їх у керівників держав завжди вистачає.

__________________________________________________________________________

Читайте також:

Запаморочення від безкарності

Що ж до незвичних наказів Януковича та Азарова, на кшталт "демонструвати європейськість", то їх машина просто ігнорує або ж працює на холостих обертах.

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: