Газова трагікомедія

Усі зацікавлені глядачі можуть слідкувати за взаємними звинуваченнями Росії та України, заявами й телефонними перемовами з приводу газової суперечки, але розв’язки як такої немає і начебто не передбачається. Чи винна "рука Вашингтону"? Чи це змова Києва та Москви, щоб набити ціну?


Європейські дипломати не розуміють, чому обіцянки Росії та України відновити постачання газу до Європи знову порушені, пише The Financial Times, а Москва, окрім всього іншого, вбачає в тому, що відбувається "руку Вашингтона".

"Газпром" заявив, що він не в змозі відновити постачання, оскільки Україна блокує перекачку зі своєї території. Фахівці вважають, що ця ситуація виставила на посміховисько раніше досягнуті домовленості.

Як заявив виданню Джонатан Стерн, фахівець з газової проблематики з Оксфорду, європейці "повинні слухати не Олександра Мєдвєдєва чи "Нафтогаз", а власних спостерігачів".

Газ до Європи так і не надійшов, інформує читачів журналіст La Repubblica Леонардо Коен, називаючи ситуацію, що склалася не війною, а газовою комедією.

Україна звинувачує "Газпром" в тому, що він останньої миті змінив напрямок руху газу, заставши зненацька українських фахівців. Спостерігачі ЄС, що прибули в потрібний час, але опинилися не в тих приміщеннях, відчувають, що над ними насміялися.

Росіяни звинувачують Київ та Вашингтон. "Виникає враження, що весь цей м'юзикл, який відбувається в Україні, диригується зовсім з іншої країни", - заявив заступник голови правління "Газпрому" Олександр Мєдвєдєв. Український президент парирує: Росія шантажує не лише Україну, але й усю Європу, примушуючи її реалізовувати проект "Північний потік", а також намагається прибрати до рук українські газогони.

Й у цьому геогазополітичному балагані Європа, як завжди, демонструє своє безсилля, пригнічено резюмує кореспондент.

Поміж тим, Україна потребує термінового врегулювання, зазначають Роман Олеарчик та Стефан Уегстіл в The Financial Times. Україні вдасться підтримувати опалення в житлових будинках завдяки внутрішньому виробництву газу й використанню резервів, повідомляють кореспонденти, однак суперечки з Росією завдають все більшої шкоди економіці. Так, учора було зупинено виробництво в хімічній промисловості.

Майбутнє української економіки виглядає ще більш гірким, якщо газовий конфлікт не буде врегульовано найближчим часом й на умовах, прийнятних для Києва, підкреслює британське видання.

Редакційна стаття в Financial Times Deutschland повертає нас до старої теми зі створення міжнародного газового консорціуму. "Ані Росія, ані Україна не виявляють готовності вивести газотранспортну систему з тіні", - пише видання. Свого часу європейці не стали наполягати не перемовинах щодо створення газотранспортного консорціуму, і ось тепер за це доводиться розраховуватись, вважає, FTD.

Зараз, міркує редакція німецької газети, саме час знову підняти питання про "інтернаціоналізацію українських транзитних газогонів".

"На думку експертів, газовий конфлікт не зводиться до газу й газогонів" – такий заголовок дає своєму коментарю в The New York Times Ендрю Крамер. Здавалося б, газову суперечку між Росією та Україною легко владнати, якщо хоча б одна зі сторін цього побажає, адже обидві держави отримують прибуток зі збуту палива Європі, не розуміє кореспондент, повідомляючи, що у вівторок зірвалося виконання чергової угоди.

Від самого початку газове питання було лише приводом, що приховує більш суттєві та нерозв’язні проблеми: незадоволення Москви незалежністю та прозахідною орієнтацією сучасної України, роз’яснюють політологи. Ще одним фактором є шалена взаємна неприязнь Путіна та Ющенка, стверджує автор. Зв’язки між Росією та Україною – це мішанина альянсів та вендет, непередбачувана та часто незрозуміла", - пише Крамер.

Деякі керівники ЄС, веде далі він, навіть почали висловлювати за лаштунками підозру, що Москва та Київ діють в змові, щоби викликати паніку на ринках енергоносіїв та штучно підняти ціни на паливо, що торгівля ним вигідна їм обом. І дійсно, на спот-ринку Європи газ подорожчав до 300-річного максимума – 8,6 доларів за 1 млн БТЕ (британських теплових одиниць), інформує видання.

Le Journal du Dimanche публікує аналогічну статтю, що полемізує з твердженням, що нинішня газова криза – це черговий "збій" ринкових механізмів капіталізму. Не можна впускати з виду очевидного факту, що газовий бізнес вкрай політизований і не підкоряється ринковій логіці, пише Гійом Вюільмей.

Україна, як і всі колишні радянські республіки, що увійшли до складу СНД, платить за газ зовсім не ринкову ціну, і сьогоднішня криза, вважає автор статті, частково викликана саме "політичним" визначенням ціни.

Підписання газових контрактів, будівництво і маршрути газогонів найбільше залежать від політичних факторів, нагадує автор. Наказ про припинення постачання газу до України також віддав прем’єр-міністр Росії Володимир Путін, а не голова "Газпрому", звертає він увагу.
"Відтак хіба можна говорити про змій ринку? Навпаки, криза – це результат активного впливу держави в енергетику. Через нього споживачі газу виявляються в залежності від геополітичних факторів", - резюмує Вюільмей.


Газова трагікомедія

Погляди 16 січня, 2009, 00:00

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Inopressa / Р.К.
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції