І прости нам борги наші

Хто там винен грошенят – усім пробачаю!  І підпис – Президент України. Новий закон. Усе – енергогенеруючим та розподільчим  підприємствам  борг у 24 мільярди гривень списано.

Влада вирішила зекономити навіть на класичній формулі рабства: хліба і видовищ.  Поки  створювали платникам податків видовища в телевізорі – другою рукою хліб у них  вкрали.  А на 24 мільярди таки трохи хліба можна було б купити.  Операція відволікання уваги пройшла успішно: провокації 9 травня у Львові, холера в Маріуполі та інші червоні прапорці.  Під прикриттям істерик  і сварок закон про списання мільярдів тихенько, без обговорення проголосували, затвердили, відправили в Адміністрацію і запустили в дію.

Усі ці обленерго та облгази давно приватизовані і куплені-перекуплені. Чому? Тому, що це супер-бізнес, і прибутки тут шалені. У жодній області не знайдеш людини, яка зможе пояснити, як формують їй ціни за тарифи у щомісячних платіжках. Ніхто не зможе пояснити ні собі, ні  комусь, чому плата за тепло з його ледь теплих узимку батарей у ці гарячі літні дні зростає. Ніхто не розуміє, але усі справно платять. Якби тяжко не жилося, але черги бідних і знедолених до кас перед 20 числом кожного місяця шикуються, як до трупа Лєніна в Москві. А спробуй не заплатити: на твій борг буде штраф, або й арешт накладуть на майно, заблокують видачу будь-яких довідок і документів, і т.д. А за новими роз’ясненнями найконституційнішого суду України ще до рішення судів щодо ваших боргів держвиконавці та інші амбали мають право вломитися до вас у квартиру. Уже з моменту порушення майнового спору зі стягнення дрібних боргів: комуналки, штрафів, податків і зборів.  Рішення суду ще не має, а у вас – арешт і конфіскація. Але й  без цих гестапівських методів сплата населення фактично була стовідсоткова. А тепер буде ще кращою.

Українська загадка полягає у тому, що коли ці облгази та інші "енерго" збирають купу грошей, то потім до державної НАК "Нафтогаз" чомусь доходить жменька. А де решта? Над розгадкою цього  радянським людям задумуватися не треба. Як кажуть совки: не висовуйся – довше проживеш.

Через відмінність тарифів для населення та підприємств, а також цін для внутрішнього ринку і на реекспорт виникає постійна різниця в сумах, які треба дотувати або перекривати коштами з бюджету. Звідси й віртуальні борги, які якщо б повернути – стали б реальними грошима для держави. А ще ж пеня на заборгованість нараховується і щомісяця  сума боргу росте. Клондайк для бюджету. Можна сказати: ось воно невсихаюче джерело поповнення державної казни. Але ні – нам ваших боргів і відсотків не потрібно!

Смішно дивитися, як депутат з литвинівського крила більшовиків у телевізорі пояснює логіку такого закону: "борги ці формувалися ще з кінця 90-их і тому їх ніхто й ніколи повертати вже не буде". А слабо пересічному громадянину взяти сьогодні мільйончик-другий і десь у 2019 році виголосити: борг давній і його я вже не буду повертати?! Та хто ж дасть?

У людей також крізь буремні дев’яності назбиралося боргів за ті роки, коли зуби на поличку. Але ніхто навіть не заїкнувся, що може тоді й закон підмахнути про скасування боргів і населенню. Хай платять. А краще – хай платять більше. Бо ще на початку року Національна комісія регулювання електроенергетики дозволила "Київенерго", "Харківобленерго", "Львівобленерго" і "Донецькобленерго" взяти  кредити для будівництва об`єктів електроенергетики в рамках підготовки до Євро-2012. А як ці кредити будуть віддавати? А схема проста: і тіло кредиту, і відсотки будуть повертатися  "за рахунок коштів, які закладаються в тарифи" на постачання електроенергії. Ну що, народ, повернемо їх кредити?!

Такий лохотрон дуже давній. Приватні компанії набирали газових та інших боргів. Потім усі ці «бакаї», які тих кредитів і боргів нахапалися, дременули в Росію, а держава під сплату цих боргів змушена була розмістити цілий кремлівський чорноморський флот з усіма подальшими політичними наслідками.

А  хто ж ті "боржники"? Ті знедолені власники "нерентабельних" облгазів та обленерго?  Улюбленці журналу Форбс: Ренат Ахметов, Дмитро Фірташ,  Ігор Суркіс і ще декілька дрібних мільйонерчиків. За останній рік вони не слабо піднялися у рейтингу сотні найбагатших. Цікаво, а як вони ці 24 мільярди розподілили: по-братськи? Гарант  територіальної цілісності Межигір’я та уряд мільйонерів Азарова цим законом вкотре капіталізували капітали капіталістів. Ну хто б не мріяв роками брати собі мільярди і обростати боргами, а потім, щоб ті борги  держава списувала  в нуль. Такий ґешефт міг би закрутити кожен смертний – тут ніякого таланту і знань не потрібно. Достатньо мати владу…

__________________________________________________________________________________________

Читайте також:

Хіба хочеш? Мусиш!

У Львові завжди була своя патріотична влада із гуманітарно-історичним дискурсом, а в Донецьку – завжди неокомуністична регіональна влада з радянським бекграундом. І як жартують в Галичині: "і шо то їм помогло?". А таки допомогло.

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: