"Інтер" - "Динамо". Оптимістична трагедія

Збили Нінковича. А пенальті нема. Цей момент міг бути вирішальним© AFP
Розпочали "за здравіє", закінчили "за упокій". Благо, що жоден тон не переважив.

Здорового балансу сил та емоцій у нинішнього "Динамо" ще немає. Після першого тайму проти "Інтера" треба було аплодувати і згадувати найкращі часи Лобановського, тоді як у таймі другому на згадку приходили не найкращі часи Сабо. Проте, на жаль, ні найкращого, ані, на щастя, найгіршого не сталося. "Динамо" привезло з Мілану результативну нічию і цілком об’єктивно може розраховувати на вдалу домашню зустріч проти італійського чемпіона.

"Інтер" - "Динамо". Статистика матчу

Хоча попервах оптимізм, якщо такий і проглядався напередодні матчу, був у ліпшому випадку обережний. Претендувати на щось реально більше не дозволяли ані обставини, що склалися, ані статистика. Усе це було проти нас. Одначе реальність виявилася все ж приємнішою навіть у порівнянні з прихованим сподіванням.

Газзаєв: "Динамо" втратило в Мілані два очки

Як правило, третій і четвертий лігочемпіонські тури вважають справжніми матчами на виліт, адже дві команди зустрічаються між собою, фактично вирішуючи глобальні турнірні питання. І та з команд, що здобула сумарний успіх, за статистикою може претендувати як мінімум на третю сходинку в групі. Тобто у будь-якому випадку протистояння з чемпіоном Італії має дати відповідь, чи мають під собою якесь підґрунтя претензії динамівців на вихід до плей-оф Ліги чемпіонів. І в той же час ці матчі певним чином мають продемонструвати, наскільки серйозними на даний момент виглядають претензії незмінних чемпіонів Італії на континентальну гегемонію.

"Інтер" - "Динамо". Фотозвіт

Як на мене, перша зустріч лише додала масла в вогонь, але жодної проблеми ґрунтовно не вирішила. Ми так і не зрозуміли (в усякому разі я), "Динамо" якого зразка – першотаймове чи в другій половині зустрічі – справжнє. Як і те, за рахунок чого (і навіть кого) "Інтер" збирається досягати європейської вершини. З’ясування цих та інших темних плям переноситься до Києва. Де, сподіваюся, буде інша гра. І інший результат. Більш приємніший для українських уболівальників.

Проте навіть попри те, що на "Джузеппе Меацца" не стільки господарі здобули, скільки гості втратили, гру однозначно варто занести до активу українського чемпіона. Складно сказати, наскільки "Інтер" виявився неготовим до конкретного поєдинку, конкретного опонента. Взагалі за цією зустріччю дуже складно визначити справжню силу команди Моурінью. Проте, власне, це не наш клопіт. І не наше завдання. Для нас набагато важливіше, наскільки "Динамо" може/зможе прогресувати надалі. Адже тепер, після виїзної нічиї, кияни вже не розглядатимуться винятково з точки зору невтішної статистики чи гучності чиїхось титулів. За відповідного настрою кияни мають всі підстави як мінімум не поступитися "чорно-синім" і в повторному поєдинку.

Сама гра для команди Газзаєва рівномірно розподілилася на дві частини. Першу частину, себто перший тайм, однозначно виграли гості. Причому їхня перевага відчувалася не стільки в рахунку, що вже саме по собі приємно, скільки власне в загальнокомандних діях. Стартова активність українського чемпіона настільки вразила титулованих господарів, що оговтатися вони змогли лише після перерви.

За рахунок швидкісних і рухливих флангів, а також вдалим, самовідданим діям "Динамо" в півзахисті "Інтер" був змушений захищатися. Виходило у підопічних Моурінью це не зовсім вдало. Мабуть тому, що зазвичай ця команда звикла грати першим номером, звикла на надто обережне і поважне ставлення до себе з боку гостьових колективів.

Таке враження часом складалося, що "Інтер" все ще не міг відійти від феєричної гри проти "Дженоа". В усякому разі, якоїсь несподіваної тактичної новації чи бодай якогось незвичного тренерського рішення Моурінью не продемонстрував. Команда відверто діяла по ситуації, сподіваючись, що суперник віддасть ініціативу і чекатиме на її милість. А не тут то було.

За перші п’ять хвилин кияни встигли організувати одразу три небезпечних виходи на ворота Сезара. Причому одна із цих вилазок виявилася вдалою. Газзаєв знову довів, що має неабиякий нюх на футболістів. Появу Михалика в центрі півоборони якщо й прогнозували, то лише як крайність. Якщо є живий і здоровий Юсуф, то навіщо шукати добра від добра. А динамівський наставник вирішив пошукати. І ризик себе виправдав. Причому не тільки тому, що Тарас забив перший м’яч. Хавбек і на своїй відповідальній позиції відіграв належним чином.

Завдяки все тому ж тиску, руховій активності та грі на випередження кияни заволоділи всіма можливими видами переваг. На компліменти заробили всі – від Хачериді, котрий прогресує, здається, не по днях, а по годинах, до самого Андрія Миколайовича, для котрого цей поєдинок, певна річ, завжди матиме особливе значення, враховуючи його зіркові часи в "Мілані" і бентежні в "Челсі", під керівництвом нинішнього керманича "Інтера".

До середини першого тайму господарі жодним чином не турбували Богуша. Проте перша ж небезпечна атака на наші ворота виявилася результативною. Показово, що відзначилися господарі не після філігранної атаки, а в контргрі, перервавши небезпечний випад опонента. Але сила нинішнього "Динамо" в русі. Команда навчилася (в усякому разі, в це хочеться вірити) тримати удар, а функціональна готовність дозволяє їй проводити на високому рівні тривалі відрізки матчу.

Словом, кияни не віддали ініціативу, як би це неодмінно сталося років два тому, а продовжували гнути свою лінію. І нехай замість Милевського у воротах Сезара розписався Лусіо, цей м’яч також став заслугою всього "Динамо". І закономірним підсумком першої половини поєдинку.

В перерві згадався стартовий матч киян в нинішній чемпіонській Лізі – проти "Рубіна", коли Газзаєв у роздягальні так "налаштував" своїх підопічних, що вони в другому таймі загнали супротивників за Можайськ. Цей епізод згадався не випадково, а з надією, що російський тренер і цього разу втне щось приємне для своїх підопічних і несподіване для свого візаві.

Проте сталося не так, як гадалося. Занадто багато сил, передовсім фізичних, "поклали" гості в першій сорокап’ятихвилинці. У другому таймі вони вже не виглядали такими свіжими, як до цього. Більше того, вони змінили й змагальний вектор, під тиском суперника віддавши йому ініціативу. Як Михалик скористався подарунком господарів на старті першого тайму, таким же чином Самуель віддячив опонентам за їхню миттєву розхлябаність.

Не те щоб цей гол вибив "Динамо" із сідла. Одначе такої цілісності в їхніх діях, як це очевидно читалося до перерви, вже не було. Команда стомилася, й це було видно неозброєним оком. Ті, хто вийшов на заміну, радикально вплинути на перебіг подій на полі не могли. А ті, хто продовжував грати зі стартового свистка, не мали особливих шансів знову перевернути все з голови до ніг.

Така зміна акцентів могла дорого коштувати для "Динамо". Наприкінці зустрічі вже "Інтер" був ближчим до перемоги. Проте паритет було утримано. І вперше "Динамо" привозить з Італії не "бублик", а повноцінне очко. Яке в контексті повторної зустрічі в Києві може мати подвійну ціну.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 31
Вибір редакції