"Сегодня снова праздник в доме – К нам приезжает Николай". Чесно кажучи, спершу я подумав, що це якийсь внутрішньопартійний бойовий листок, і мова загалом іде про Азарова.
Ах, як це вірно та своєчасно, що на зміну попередній, дріб’язковій у своєму прагматизмі та взаємній недовірі владі, прийшли нові романтики, перейняті не лише нагальними проблемами політекономії, а й нетлінними питаннями духу. Не можна не завважити це намагання нової влади заповнити всі сфери суспільного життя, забезпечивши новим поколінням українців повноцінне й щасливе дитинство. Робиться це переважно старими перевіреними методами – через комсомольські осередки та ентузіазм на місцях.
Візьмімо "Молоді регіони". Завдяки ворожій контрпропаганді в декого могло скластися враження, що ця дочірня структура об’єднує в своїх тісних лавах різних неврівноважених мажорів, котрі як не тусують всілякими гей-парадами, то давлять своїми "Лексусами" неповоротких пішоходів. Втім, подібне розуміння природи українського аналогу "Идущих вместе" є достатньо однобоким. Насправді регіональний комсомол ще здатен дивувати й тішити просяклі скепсисом та суспільною недовірою душі громадян України.
Ось, скажімо, потрапила мені до рук книжечка, видана "Молодими регіонами". Називається вона "День Святого Николая" й складається з добірки поезій та дивних психоделічних ілюстрацій, покликаних, очевидно, підкреслити основний месидж. Поетичні уподобання регіоналів завжди викликають жвавий інтерес, тож я відразу взявся до читання. Перший вірш починається строгими телеграфними рядками:
Сегодня снова праздник в доме –
К нам приезжает Николай.
Чесно кажучи, спершу я подумав, що це якийсь внутрішньопартійний бойовий листок, і мова загалом іде про Азарова. Якось надто вже офіційно повідомляється широкій громадськості про приїзд Николая. Наступні рядки лише потверджують це перше враження:
Желанья наши исполняет –
Все, что захочешь – выбирай!
Ну ясно, подумалось, - молоді регіони готуються до річної звітно-виборної конференції. Наступна строфа теж цілком логічно вкладається в таке уявлення про Николая: Николай вміло стимулює молоді партійні кадри до подальшої організаційної діяльності:
Будто бы всех оповещает
- Везу подарки для ребят!!!
Далі мав би зображуватись ранок після партійного святкування:
Проснувшись утром (значить, так собі погуляли), под подушкой
Или за шторой на окне (це, мабуть, залежно від того, де прокинешся)
Найду на ощупь я игрушку (чому на ощупь? І що це за ігрушки під подушками в молодих регіоналів?)
Или конфеты в сапоге (та ні, схоже, нормально погуляли).
Втім, далі все ж таки пояснюється, що мова йде про Святого Миколая, відповідно й висловлюється вся дитяча любов до нього:
За то, что он творит добро,
И никогда не забывает
Про нас, детей, а мы – его!
Феєричний фінал, погодьтеся. Знизу додається картинка: на якихось жовтих нарах, справді під подушкою, лежить, відкинувши копита, рожевого кольору конячка. Очевидно, саме її й потрібно шукати на ощупь.
Далі йде класика. С. Маршак. Хоча теж закрадається підозра щодо політичної кон’юнктури, котрою керувались молоді регіонали, беручи до свого збірника саме цей вірш Самуїла Яковича. Надто вже символічно в контексті зовнішньої політики президента Януковича звучать рядки:
Год прошел, как день вчерашний.
Над Москвою в этот час
Бьют часы Кремлевской башни
Свой салют – двенадцать раз.
Але в принципі, все вірно – має ж хтось пояснити українським дітям, що там у них відбувається, в Москві. Для тих, хто не зрозумів, пояснюється детальніше:
И, верхушку украшая,
Там сияет, как всегда,
Очень яркая, большая,
Пятикрылая звезда.
Одним словом, надзвичайно корисна й пізнавальна збірка. До недоліків можна віднести хіба що надмірну присутність у віршах слова "елка", що в контексті останніх заяв президента може виглядати як неприховане знущання й виклик генеральній партійній лінії.
Ну, але це вже дрібниці. Головне – своєчасна й позитивна ініціатива. А партійне керівництво вже саме зробить висновки та поставить оцінки, з’ясувавши, хто себе добре поводив протягом року, й поклавши найбільш слухняним членам партії святкові подарунки. Кому під подушку, а кому за штору. Згідно з партійною субординацією.
__________________________________________________________________________
Наші міста зігрівають нас навесні й ховають у тінь улітку, проте взимку вони втрачають співчуття, лишаючи нас сам на сам із стихією та безпорадними комунальними службами.