Карфаген має бути зруйнований

Кравченко грав проти вчорашніх одноклубників© ФК "Динамо"
"Динамо" ще більше збільшує чемпіонський відрив, "Шахтар" уже майже другий.

Потихеньку, але впевнено, емоції та сенсації в нашому чемпіонаті поступаються місцем буденщині та підкилимному вовтузінню.

Із другим за ліком весняним туром вітчизняної елітної першості густий туман поступово з’їдає не лише рештки снігу із лисуватих полян наших стадіонів, а й райдужні сподівання оптимістів, котрі ще кілька місяців тому мали сміливість вірити, що в українській Прем’єр-лізі несподіванки та новоспечені фаворити можуть витіснити, бодай тимчасово, до болю знайомі, проте не завше дієздатні, обличчя. Нічого подібного. Карфаген будь що має бути зруйнований. А в чемпіонській Лізі мають грати тільки все ті ж до болю знайомі обличчя. Хоча й не завше дієздатні...

Навіщо їх туди тягнуть?

Із "Динамо" ситуація простіша. До найближчого переслідувача (певна річ, номінального, адже фактичні роблять вигляд, що чубляться в пісочку в кращому разі за другу сходинку) аж одинадцять пунктів. Що за нашими мірками – прірва. Яку навіть у два стрибки не здолаєш. Це вам не Англія, не "Ньюкасл" із "Манчестером". Тут випадковостей бути не може. Ну не може, і все тут.

Тому і долає безболісно своїх опонентів біло-блакитний легіон. І не в останню чергу тому, що так потрібно. Можливо, а місцями й безумовно, кияни в нинішньому сезоні виглядають ліпше за усіх своїх конкурентів. Після вихолощених років примітивного цитування так званими динамівськими тренерами із так званої динамівської сім’ї чужих конспектів, Суркісам нарешті дійшло, що треба нарешті відмовлятися від збиткового спадку. Рішення це далося тяжко. Але результат повністю себе виправдав. Досвід та фах Сьоміна зробили свою справу. Майже та ж команда, що безвольно здувалася під першими ж серйозними ударами перших же серйозних опонентів ожила, змужніла й навіть почала грати м’язами. Проте зараз не про творчі новації ЮрПавловича. Зараз всього лише хочу констатувати, що в нинішньому сезоні кияни заслужено і справедливо посідають перше місце. Причому й за грою, що не менш важливо. Одначе в цій діжці біло-блакитного меду знайдеться й звична ложка (а може й черпак) дьогтю. Чи ще чогось схожого за концентрацією. І якби ця ложка чужорідної маси була прихована десть в нетрях меду, куди б не йшло. А тут вона на самому вершечку, можна навіть розгледіти. Якщо ви не зрозуміли, то мова про "суб’єктивні чинники". Якщо говорити по-людськи – передовсім про суддівство. Не знаю, як вам, а мені особисто неприємно стає, коли так звані служителі Феміди пнуться зі шкіри, щоб догодити фаворитові. Фаворит цей і сам майже стовідсотково виграє, за грою, за настроєм. Але ж ті посіпаки стрімголов, випереджаючи один одного, пруть свої глеки для капусти. В прямому та переносному значенні. Дорогі ви наші! В прямому і переносному значенні. Та кому ви потрібні, окрім нашого чемпіонату та наших адміністраторів...

І кому ліпше від їхнього окозамилювання? Що, не змогло б "Динамо" перемогти "Металіст" без, прости, Господи, Гондуляна? Змогло б. Про це навіть суперники говорили. Що, не розколошматили б кияни "Ворсклу" без ведмежої послуги Можаровського? Та без проблем! Однак щоб не трапилось якогось непорозуміння, цей Можаровський та йому подібні при першій же нагоді мчить до карної зони вказувати на одинадцятиметрову позначку. Кому ви ліпше від цього зробите, гречкосії!? Навряд чи "Динамо".

Із "Шахтарем" ситуація складніша. Видавалася донедавна. Після матчу з "Дніпром" вона (ситуація тобто) почала виправлятися. Усього лише одне очко - від другого місця. Дрібничка, яка через пару турів самоліквідується.

А що ж "Шахтар" демонструє (компенсує) натомість, взамін? А нічого. Точніше – ні-чо-гі-сі-нь-ко! Гри як такої у виконанні донеччан немає. І це при тому, що, продовжую наполягати на цій точці зору, футболісти "Шахтаря" в індивідуальному плані переважають виконавців "Динамо". Проте у "Динамо" є й гра, є й результат. Значить, що проблема в тренері. Чому Ринат Леонідович не змінив втомленого й уже прямолінійного румунського Містера восени, а дозволив йому допрацювати до літа – одному всевишньому відомо. Якби керувалися логікою, то в нового тренера була б у запасі довготривала зимова пауза для підготовки та знайомства, а так залишиться лише якийсь літній місяць міжсезоння. Тим часом Мирча Михайлович, схоже, взимку поставив собі за мету не стільки закладати якісь функціонально-емоційні підвалини ще своєї команди, скільки піарити свого сина.

Цього може й достатньо для того, аби дограти до кінця чемпіонату. Вистачить навіть для того, аби посісти рятівну другу сходинку. От лише гри немає в "Шахтаря". Ходіння по муках – є, просто ходіння – також вистачає. А от гри – катма. Я навіть не знайду потрібного слова, щоб охарактеризувати те, що робили підопічні Луческу в матчі проти "Дніпра". Вони навіть не відробляли зарплату. Вони навіть не гилили м’яча в бік чужих воріт (якщо не рахувати удар із пенальті). І те, що для них зробив суддя, Сіренко, здається – це ціла діжка чорного дьогтю. У якому, як непорозуміння, бовваніє ложка помаранчевого меду. За колишні заслуги. Причому десь там бовваніє, в нетрях.

А Містер тим часом розповідає, що виставляє одного форварда виключно заради досягнення результату. Тобто, я так розумію, двох, а то й трьох нападників задіюють винятково для того, аби програти. Сере Алексе, це вас стосується в першу чергу.

Ось такий наприкінці вималювався тренерський молитовник від румунського пророка... Що ж, за великим рахунком, він має на це право. Передовсім тому, що не має не лише гідних, а просто жодних опонентів, критиків. Проте чи вистачить цього, аби незабаром гідно піти? І чи вистачить цього, аби вже зараз перемогти ЦСКА? Мушу визнати, що московські коні нині в ударі. Це вам не кастровані лондонські поні.

Найпростіша ситуація, здається, із "Металістом". Ще кілька тижнів тому здавалося, що ця команда здатна не лише штовхнути надмірну вагу, а й втримувати її довгий час. Однак виявилося, що лише здавалося.

Коротка лава запасних, ейфорія, годуляни, а тут ще й нездатність постояти за себе – от і маємо те, що маємо. Напередодні матчу проти "Львова" "Металіст" волав, бив на сполох, що в жодному разі не гратиме на колгоспному полі в Добромилі. Більше того, пропонував самотужки сплатити оренду будь-якої нормальної арени.

У підсумку – колгоспне поле. Куди поділася слобожанська принциповість – одному Ярославському відомо. Маркевич після гри признався, що, мовляв, на полі було двадцять двоє клоунів. Даруйте, Мироне Богдановичу, клоунів було набагато більше. Хіба хто рахував тих убогих, хто мав нещастя дивитися в кретиноскопі шлюбні ігри болотних бегемотів? А хіба не клоуни ті, хто дозволив грати на такому полі!? Виходить, ми всі клоуни. Якщо свідомо граємо в такий футбол. Якщо добровільно дивимося такий футбол. Якщо тверезо дозволяємо, щоб був такий футбол.

Заради чого все це? Лише для того, щоб Карфаген було зруйновано?

Всі результати 19-го туру Прем'єр-ліги

"Таврія" 2:0 "Металург З"
ФК "Харків" 1:0 "Металург" Д
"Шахтар" 1:0 "Дніпро"
"Кривбас" 0:2 "Чорноморець"
"Іллічівець" 1:5 "Карпати"
"Зоря" 0:1 "Арсенал"
ФК "Львів" 1:1 "Металіст"
"Динамо" 4:1 "Ворскла"
 

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
  • Джони Джони 14 березня, 17:17 Згоден 0 Не згоден 0 Полный бред! Никаких фактов, так просто слова!Динамо не показало никакой хорошей игры.Шахтёр хоть пытается комбинировать и это довольно хорошо получается.Металлист сделала большой шаг на пути к хорошей команде.А где же динамо?Где же мастерство?Так просто выбить мяч в поле а там как получится? відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції