Історія з грифом "Секретно": КГБ проти Голодомору

ТСН.ua продовжує цикл публікацій "Історія з грифом "Секретно": 1987 рік можна вважати часом остаточного перелому в протистоянні між КГБ та діаспорою навколо питання Голодомору.

ТСН.ua продовжує серію публікацій із циклу "Історія з грифом "Секретно".

Інформаційна блокада довкола Голодомору утримувалась комуністами десятки років, майже до останніх днів радянської влади в Україні. На початку 1980-х українці діаспори кинули їй серйозний виклик — розпочали підготовку до вшанування 50-ої річниці трагедії. Окремі повідомлення та публікації, присвячені Голодомору, з'являлися за кордоном і до того. Але цього разу було заплановано масштабну інформаційну кампанію із залученням провідних науковців, журналістів, громадськими акціями і тиском на західних політиків. Світ, який десятки років закривав очі на українську трагедію, мав почути правду.

Комуністи дуже швидко відчули загрозу кампанії відновлення пам'яті, тому КГБ з самого початку пильно спостерігав за діями українців діаспори і намагався чинити їм всілякі перепони. Перші повідомлення КГБ про підготовку відзначення 50-ої річниці Голодомору стосуються грудня 1982 року. Наступного, 1983 року, чекісти вже регулярно звітують Володимиру Щербицькому про українську кампанію і власні спроби її зупинити.

В інформації з березня цього року повідомлялося, що голова уряду УНР в екзилі Ярослав Рудницький направив генеральному секретареві ООН меморандум з даними про Голодомор і звинуваченнями СРСР у геноциді проти українців.

Для привернення уваги світової преси та західних політиків до проблеми Голодомору українські громадські організації проводять численні мітинги та пікети під радянськими дипломатичними представництвами. Одна з найбільших таких акцій відбулася 2 жовтня у Вашингтоні поблизу радянського посольства. У мітингу взяло участь близько 8 тисяч осіб.

Особливо небезпечним для радянської влади стало залучення українцями до кампанії провідних політиків своїх держав. У повідомленні КГБ від 1 червня 1983 року зазначається: "Наццентри намагаються притягнути до цього пропагандистського шуму окремих державних діячів США. Зокрема їм вдалося схилити члена палати представників конгресу США Дж. Соломона внести на розгляд конгресу проект провокаційної резолюції, що містить заклик до американського президента "оголосити прокламацію, що засуджує політику геноциду у відношенні до українського народу", заслухати на засіданнях конгресу "свідків-очевидців голоду".

У жовтні голова КГБ УРСР С. Муха інформував керівництво комуністичної партії, що "чільникам "Організації захисту прав людини на Україні" вдалося схилити члена плати представників від штату Нью-Джерсі Дж. Флоріо внести на розгляд конгресу питання про створення урядової комісії "з розслідування причин і обставин голоду на Україні в 1932—1933 роках". Через нацпресу оунівці звернулися до української діаспори в США із закликом чинити тиск на конгресменів інших штатів, щоб вони підтримали пропозицію Флоріо". У грудні занепокоєні кагебісти повідомляли, що в акції до річниці Голодомору в Канаді запланована участь лідера консервативної партії Канади, майбутнього прем'єра Браяна Малруні.

КГБ відслідковував не лише активні політичні дії українців діаспори, але й організовані ними наукові форуми. У повідомленні від 19 травня 1983 року йдеться про підготовку наукового симпозіуму за участю Канадського інституту українознавчих студій Університету Альберти та чотирьох університетів провінції Квебек. Через місяць першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького повідомляли про ще одну "небезпечну ініціативу" українських науковців. "Директор "українського наукового інституту" при Гарвардському університеті О. Пріцак запропонував створити постійний центр типу сіоністського інституту "Яд Вашем". У ньому пропонується зосередити публікації про "голод", списки його "жертв", свідчення "очевидців", "фотоматеріали". Для збору та оброблення таких матеріалів, видання "наукових праць", пропагандистських брошур, організації "конференцій" і розроблення "навчальних" програм для шкіл і вищих навчальних закладів передбачається запровадити у вказаному інституті спеціальний курс — так званий "український голокост". У верхньому лівому кутку документа — резолюція, написана Щербицьким, з вимогою розробити конкретний план протидії. Внизу резолюція, яка повідомляє, що такий план опрацьований і затверджений головою КГБ УРСР С. Мухою.

Практично кожне повідомлення КГБ супроводжувалося запевненням керівництва партії: Комітет здійснює активну протидію заходам діаспори, зокрема, в засоби масової інформації "просунуті матеріали, які викривають вигадки про штучний голод".

Інформаційне протистояння між КГБ і діаспорою не завершилося у 1983 році. Наступного року з'явився перший документальний фільм про Голодомор "Жнива розпачу" (автори Юрій Луговий та Святослав Новицький). Показ фільму знову примусив КГБ запевняти керівництво партії, що комітетом "здійснюються активна протидія" і "викриття вказаної антирадянської акції". Попри появу в західних ЗМІ публікацій, які просували необхідні комуністам "спростування", дедалі очевиднішим ставав програш Радянським союзом цієї інформаційної війни.

У 1985 році лобістська кампанія української діаспори в США увінчалася успіхом — Конгрес США створив спеціальну комісію з дослідження фактів голоду в Україні, виконавчим директором якої призначено Джеймса Мейса. Наступного, 1986 року з друку виходить книга всесвітньо відомого британського історика Роберта Конквеста "Жнива скорботи. Радянська колективізація і терор голодом", яка стала потужним аргументом у науковій дискусії щодо суті Голодомору.

Аби протиставитися інформаційному наступу, керівництво комуністичної партії створює власну "антикомісію", яка мала спростувати "вигадки про штучний Голод".

Паралельно із цим КГБ УРСР у співпраці із союзним Комітетом розпочинає розгортання окремої операції під назвою "Фарисеї". У звіті на ім'я Щербицького від 14 березня 1987 року зазначаються певні успіхи у реалізації цієї операції, зокрема появу публікації в тижневику "New York Times Book Review", яка критикує книгу Конквеста як тенденційну і оперту на доказах, "нав'язаних українськими націоналістами". Згадуються вигідні для комітету публікації у канадській "The Globe and Mail", що містять критику фільму "Жнива розпачу".

Проте ці скромні успіхи були далеко не достатніми для того, аби протиставитися чи, принаймні, призупинити розгорнуту українцями кампанію. У повідомленні від 5 травня 1987 року КГБ інформувало Щербицького: у квітні відбулося підсумкове засідання конгресу США, яке затвердило доповідь про результати розслідування, що підтверджували штучний характер голоду. "Конгресмени США, що виступили на цьому засіданні — Д. Майк, В. Брумфільд, Б. Гільман та інші — підкреслили "виключну важливість проробленої роботи і цінність доповіді". Зважаючи на це, КГБ рекомендував "враховувати викладену інформацію при підготовці до виїздів за кордон, насамперед представників наукової і творчої інтелігенції, для вчинення аргументованої протидії підривним діям супротивника".

Саме 1987 рік можна вважати часом остаточного перелому в інформаційному протистоянні між КГБ та української діаспорою. Кагебістська кампанія з тріском провалилася. 25 грудня цього року Володимир Щербицький у доповіді, присвяченій 70-річчю створення УРСР, вже згадав про факт голоду. Наступного року в українській радянській пресі почали з'являтися перші публікації про голод, і їх кількість постійно зростала.

Інформаційну блокаду, яка утримувалася комуністами більш як півстоліття, врешті, було прорвано. Світ та Україна відкрили для себе страшну правду про злочин геноциду 1932—1933 років.

А вже незабаром зникла держава, керівництво якої вчинило цей злочин і ретельно його приховувало. На руїнах СРСР постала незалежна Україна. Тож справдилися слова Євангелія: "Пізнайте правду, і вона зробить вас вільними!".

П.С. Стаття написана на основі розсекречених документів з архіву СБУ про Голодомор. З оглядами цих документів можна ознайомитися в книзі "Голодомор 1932-1933 в Україні за документами ГДА СБУ. Анотований довідник" (Упорядники В. Даниленко (відп.упорядник), Л. Аулова, В. Лавренюк. Видано Центром досліджень визвольного руху спільно із ГДА СБУ в листопаді 2010 року).

Презентація книги у Києві відбудеться 26 листопада з 15-00 до 16-30 в бібліотеці ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів Києво-Могилянської академії (Київ, вул. Г. Сковороди, 2). Про презентації в інших містах ви можете дізнатися на www.cdvr.org.ua.

_______________________________________________

Читайте також:

Історія з грифом "Секретно": Голодомор. Стирання пам'яті

Інформаційна блокада – важливий інструмент геноциду в Україні. Не випускалося жодне слово правди.

Повʼязані теми:

Наступна публікація