Коли Україна припинить працювати?

Погляди 2 грудня, 2008, 15:53 2460 1
Додати до обраного
Незабаром в Україні можуть початися страйки звільнених робітників. Та поки все в руках держави, яка ще може захистити людей від кризи.

Фінансова криза набуває все більш незвичних для стабільної в останні роки України обрисів. Вже досить давно нам не загрожували стрибки безробіття та проблема втрати коштів великої кількістю людей. Так само не більше, ніж історією, здаються масові робітничі страйки, які колись дуже сильно "трясли" країну. Та сьогодні й те, й інше здаються не таким вже й неминучими.

Поки що ймовірність перетворення країни на великий майданчик для страйкарів дуже сильно недооцінюється. Дійсно, 18 листопада на київський Майдан Незалежності попереджати про те, що кризу треба якось вирішувати, вийшли всього лише три тисячі представників профспілок. Вони протестували проти скорочення робочих місць, зменшення і невиплат зарплат, високих цін і тарифів. Акція була дуже несерйозно сприйнята, адже і прийшло на неї мало людей, і гасла були якимись невиразними. Можливо, робітничий виступ майже не помітили й через те, що високий рівень безробіття в Україні – це поки що лише прогноз, і щонайменше 200 тисяч працівників втратять роботу тільки за кілька місяців. Але в той же час, в Україні дуже швидко забули, якими бувають ефекти робітничих страйків.

Наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття страйки шахтарів Донбасу поруч із національними рухами, активною діяльністю новостворених політичних партій студентськими виступами стали дуже важливим чинником політичних змін у тоді ще Радянській Україні. Принаймні вони показали проблеми в її економіці, що теж прискорило розпад СРСР. А ще, будучи за великим рахунком стихійними, дали один із прикладів діяльності незалежних громадських об'єднань і їхнього впливу на державу. А шахтарський страйк літа 1993 року взагалі вважається головною причиною того, що тодішні парламент і президент отримали недовіру, а Леоніда Кравчука на посаді замінив Леонід Кучма.

Страйк у Києві
УНІАН
Зараз профспілки навіть не проводять чисельних мітингів
Це лише два приклади, адже чи не всі 90-ті супроводжувалися страйками робітників невдоволених своїми зарплатами та їх затримкою, інфляцією й іншими негативними явищами. Запам'яталися, наприклад, страйк 1996 року, коли шахтарі перекривали автошляхи залізничні колії, виступи освітян. Всі вони не лише завдали величезних збитків і без того слабкій економіці, а ще й показали, що робітники, якщо вони вже почали страйкувати, є великою силою. А от зараз про цей чинник в Україні якось призабули.

Повернення у 90-ті роки не виключають у Конфедерації вільних профспілок України. Один з її лідерів, перший заступник Незалежної профспілки гірників Анатолій Акімочкін нагадав ТСН.ua саме ті часи, коли робітники не отримували зарплату, і тому припиняли працювати та починали стихійні страйки. За словами профспілкового лідера, така ситуація цілком ймовірна і сьогодні, якщо кризу будуть вирішувати за рахунок окремого шахтаря чи металурга, порушуючи їхні права. "Якщо не буде виплачуватися заробітна плата, якщо несанкціоновано, без врахування вимог закону будуть скорочуватися люди, страйки можуть бути. Причому серйозні. По всій Україні, по всіх галузях", - передбачає Акімочкін. І наголошує, що таким чином робітники будуть реагувати лише якщо проти них будуть припускатися порушень.

"Є норма закону, яка передбачає певну процедуру скорочення людей. Але часто відбувається на наших металургійних комбінатах, коли сьогодні людина прийшла, а на завтрашній день її вже скоротили. Це може призвести до дуже серйозних потрясінь", - говорить профспілковий лідер. На його думку, сьогодні людей від такого свавілля захищають тільки незалежні профспілки, якщо вони звичайно є на тому чи іншому підприємстві. Але зараз ситуація така, що в Україні з’являються заборгованості по зарплатах. Якщо є вони, цілком можливі і нові страйки, перш за все стихійні, і це теж позиція деяких профспілок.

Страйк профспілок у Києві
УНІАН
Але в деяких профспілках обіцяють, що порушення прав робітників стане причиною масових і головне, стихійних виступів по всій Україні
Куди більш помірковану думку висловлюють у Федерації профспілок України. Принаймні, з коментарів керівника аналітично-інформаційного управління апарату цієї організації Юрія Работи, виходить, що проведення страйків – процес тривалий, регульований, і Україні ця проблема навряд чи всерйоз загрожує найближчим часом. Работа розповів ТСН.ua, що ФПУ в своїй діяльності останнім часом проводила політику соціального партнерства і соціального діалогу з державою та роботодавцями. І в цій ситуації страйки – це крайній захід, і аж ніяк не стихійний виступ, про які говорять у незалежних профспілках.

"Якщо політика не буде ефективною, не буде давати в умовах кризового стану економіки необхідної віддачі щодо захисту трудящих, буде розглядатися питання протестних акцій. Тут є своя технологія, механізми і, головне, процедури. Ми все таки у правовій і соціальній державі живемо, все має бути в якомусь руслі", - пояснює представник Федерації профспілок. За його словами, у процесі боротьби робітників за їхні права мають поступово йти протестні акції (не страйки), звернення профспілок до суду, колективна трудова суперечка, і аж потім, в разі неуспішності всіх цих заходів, можуть розпочатися страйки.

"Це не так, що завтра взяли всі і зробили страйк. В нас є колективний орган, президія ФПУ, туди входять 73 членських організації, і вони колегіально вирішують це питання", - пояснює Работа. В якості прикладу він навів дії федерації у 2006 році, коли колективну трудову суперечку організації супроводжували виступи 85 тисяч людей на столичному Майдані та 150 тисяч – у регіонах. Цей процес тривав приблизно півроку, але загальнонаціональним страйком так і не став. Виходить, що й зараз очікувати на такі крайні заходи не варто.

Різні профспілки цілком природно по-різному оцінюють стан боротьби робітників за їхні права. А от експерти наголошують, що соціальні вибухи в Україні можливі, та поки не на часі. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що сьогодні суспільні заворушення цілком можна попередити.

Дошка пошани поблизу комбінату імені Ілліча
УНІАН
Не виключено, що незабаром колишні передовики праці стануть лідерами страйків
Економіст, з одного боку, визнає, що зі зростанням рівня безробіття у суспільстві буде зростати і знервованість. За таких обставин ймовірність соціальних бунтів "залежить від того, наскільки (зростання кількості звільнень – ТСН.ua) буде масове і очікуване", пояснив експерт ТСН.ua. "Якщо це (звільнення – ТСН.ua) буде відбуватися "заднім числом", без попередження, із затримкою соціальних виплат, звичайно, можуть бути (страйки – ТСН.ua). Кожна затримка, відхилення від нормального розвитку подій викликає протестний стан, це природно. Якщо буде те, що зветься система раннього оповіщення, робітникам буде поставлено до відому, що десь за місяць-два відповідні кваліфікації будуть скорочуватися, і пропонується якимось чином сприяння перекваліфікації, чи принаймні не буде "закручування гайок", серйозних протестів не буде", - вважає економіст.

Він наголошує на тому, що сьогодні подібних явищ цілком можна уникнути. "Якщо низку упереджуючих заходів буде вжито, вдасться уникнути соціальних заворушень. Поки є можливість, в тому числі через активізацію центрів зайнятості, їхнє фінансування", - оптимістичний Юрчишин. А не профінансують цих центрів, ситуація дійсно може стати непередбачуваною.

Сьогодні страйки працівників зовсім різних галузей – не новина для всієї Європи. Особливо в умовах фінансової кризи, яка скорочує робочі місця не тільки в Україні. Але можна зауважити дуже вагому особливість. У Європі великі виступи робітників мають передусім економічний ефект. Наприклад, минулого місяця щонайменше 100 мільйонів євро забрали у Франції страйки авіапілотів, а Італія ще влітку через виступи транспортників втратила 350 мільйонів. Але особливість України в тому, що тут виступи робітників можуть перетворитися на могутню політичну подію.

Центр зайнятості
УНІАН
Економісти вважають, що захистити Україну від народних бунтів можуть центри зайнятості. Якщо нормально організувати їхню роботу
В нашій історії страйки вже змінювали владу. Можливо, саме це стане головним аргументом для нинішнього керівництва держави і роботодавців не порушувати закони та трохи попіклуватися про своїх робітників. Адже поки що сигнали про страйки майбутнього року дедалі сильніші, а про ефект від антикризових заходів в Україні не завжди можна почути.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 2 грудня, 2008, 15:53 2460 1
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
  • USSA USSA 5 грудня, 00:03 Згоден 0 Не згоден 0 Незнаю какой толк приносят или принесет мой коментарий,но на сегодняшний день я как гражданин своей страны хочу сказать,что кризис усугубляет сама власть именно она подталкивает в пропасть те процесы которые сечас происходят.Вот скажите что делать мне здоровому мужику без средств существования А ????Лично я не вижу свет в конце тунеля. И скажите ГДЕ нами избраный призидент-ведь он гарант всей нашей рабочей жизни(ведь по конституции его избрал народ),или он плохо информирован о нашей жизни.Почему он бездействует,ведь с народом надо еще и уметь разговаривать.Я думаю пора ему и власть применить,навести порядок ведь мы его дети ! И вот интересно вы пишите,что проблемы решат центры занятости а как - они направляют работника на работу,он работает месяц, другой а ему говорят денег нет,ну понимаете кризис и дальше что,а за что жить вот в чем вопрос ???? відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції