Литвин: війна - неймовірна розкіш для України

Парламент, яким керує Володимир Литвин, залишається дуже непередбачуваним
Погляди 13 січня, 2009, 13:47 2770 4
Додати до обраного
Спікер ВР прогнозує парламенту важкий рік.

Голова ВР Володимир Литвин поки не прийняв рішення щодо своєї участі в президентських перегонах.

Спікер прогнозує, що головних кандидатів на посаду голови держави буде не більше шістьох.

Про майбутню роботу парламенту, існування коаліції у ВР та перспективу позачергових виборів голови держави Литвин розповів в інтерв’ю газеті "Комерсант-Україна".

– В яких умовах буде працювати Верховна рада після повернення депутатів з парламентських канікул?

– В умовах протистояння та боротьби всередині країни, протистояння на рівні Україна-Росія, складної міжнародної ситуації та відчутного надходження до України світової фінансової кризи, котра вже стала економічною. Все це особливо боляче б’є по Україні через неорганізованість та безвідповідальність представників влади. За оцінками експертів, причини того, що діється в нашій країні, лише на 15-20% є зовнішніми. Решту потрібно шукати в нас самих.

– Судячи з ваших слів, нічого хорошого від 2009 року ви не очікуєте?

– Є один позитивний момент – це шанс зрозуміти, що діється, та провести необхідну роботу. Час зрозуміти, що світ став іншим. Не випадково багатьма повторюється фраза: "Майбутнє вже прийшло". Воно нестабільне, складне, продукує іспити і вимагає згуртованості, відповідальності та політичної волі влади для того, щоб не перекладати проблеми на людей, а привнести в їхнє життя спокій. От чому я виходжу з того, що цю глобальну кризу необхідно розглядати не як прелюдію краху, а як необхідність відмови від бездумних дій української влади та переходу до осмисленої роботи. Решта сценаріїв – згубні.

– Як це може забезпечити Верховна рада, котра сама останнім часом являє собою епіцентр нестабільності?

– Верховна рада – концентроване відображення того, що діється в країні та суспільстві. Це твердження багатьом може не сподобатись, тому що сьогодні стало звичною справою кидати критичні стріли на адресу парламенту, але це так. Додатковим джерелом нестабільності в парламентському середовищі буде те, що країна рухається до президентських перегонів. В парламенті зосереджені групи, що підтримують головних кандидатів, і, природно, вони будуть здійснювати спроби розглядати будь-яке питання через призму інтересів того чи іншого кандидата.

– Ви маєте намір брати участь в президентській виборчій кампанії?

– Я виходжу з того, що не потрібно передчасно дражнити гусей. Сьогодні я бачу свою роль в тому, щоб зміцнити діалог у Верховній раді, припинити протистояння та поглиблення політичної кризи. Але ваше питання дає підстави вигадати універсальне формулювання для відповіді на нього.

– Кого ви маєте на увазі, говорячи про тих, хто має наміри ствердитися за рахунок президентських перегонів?

– Кожна політична сила, котра представлена в парламенті, по ідеї, повинна висунути свого кандидата. Я вже не кажу про деякі позапарламентські партії. Якщо вони цього не зроблять, то повинні публічно пояснити свою позицію чи надати роз’яснення стосовно того, кого вони підтримують. Перелік головних учасників кампанії відомий – Віктор
Ющенко, Юлія Тимошенко, Віктор Янукович. В цілому ж, будемо мати до кількох десятків претендентів на президентське крісло. З них кілька осіб – це ті, хто буде випробовувати свої сили для свого подальшого політичного ствердження. Всього ж серйозних кандидатів буде п’ять-шість.

– В такому випадку що зараз робить Блок Литвина – висуває кандидата чи готується пояснити, кого підтримує?

– Блок Литвина працює і це питання поки що не розглядає. Ми виходимо з того, що зараз є більш значні проблеми, котрі хвилюють людей. Спілкуючись з людьми, я не чув, щоб їх непокоїли майбутні президентські перегони. Не той час, щоб гарцювати.

– Цього тижня парламент повернеться до розгляду проекту закону про тимчасові слідчі комісії Верховної ради. В законопроекті, ухваленому в першому читанні, прописана процедура імпічменту президента. На вашу думку, вибори голови держави пройдуть вчасно чи будуть достроковими?

– Моя особиста позиція полягає в тому, що вибори повинні відбутися в термін, передбачений Конституцією. Розвиток України необхідно ввести в прогнозоване річище, щоб люди могли планувати своє життя. Будь-які виборчі кампанії в нас перетворюються на революцію. Революції нікого і ніколи не робили щасливими. Розуміння чи усвідомлення цього повинно б заспокоїти гарячі голови. Закон про парламентські слідчі комісії – це конституційна вимога. Правда, окрім нього, дуже бажано мати ще й політичну культуру, а також високе відчуття відповідальності, розуміння, що це дуже гострий інструмент. Для створення тимчасової слідчої комісії необхідно 150 голосів народних депутатів. Комісії – це насамперед можливість опозиції контролювати дії влади. Але ж є небезпека того, що почнуться розбірки між депутатами, зведення рахунків між політиками та інститутами влади, а відра багнюки, компромату будуть виливатись на голови наших співгромадян. Якщо буде діяти закон, просто так відмахнутись від висновків комісії буде практично неможливо. І тому усім потрібно дуже уважно прочитати законопроект та голосувати за його прийняття осмислено, щоби потім, коли влада зміниться, не виникло гарячого бажання відмінити чи спустошити його.

– Ви сказали, що революції нікого не роблять щасливими. Ви вважаєте Віктора Ющенко нещасною людиною?

– Я маю на увазі народ, а не керманичів революцій.

– Якщо президент ветує закон про тимчасові слідчі комісії, ви його опублікуєте?

– Якщо закон буде прийнятий – а судячи з настроїв Верховної ради, для його прийняття є більш ніж конституційна більшість, – але ветований президентом, парламент повинен буде розглянути пропозиції голови держави та погодитись з ними чи подолати вето. В разі подолання вето президент України зобов’язаний підписати закон. Якщо він його не підписує, то, згідно Конституції, закон публікує голова Верховної ради. Я стою на тому, що Конституцію повинні виконувати всі. Відповідно, сподіваюся, що всі будуть діяти відповідно до головного закону. І, таким чином, мені не доведеться бути крайнім.

– Уряд Юлії Тимошенко має шанси спокійно допрацювати до чергових президентських виборів?

– Спокійно – ні. Спокій, як відомо, тільки мариться. Я виходжу з того, що нинішній уряд може і повинен працювати. Тим більше, що не так багато в нинішніх умовах знайдеться тих, хто взяв би на себе відповідальність. Критикувати простіше. До того ж ніхто так добре не знає, що потрібно країні, як люди, що втратили владу, тобто опозиція. Так що пошук ворогів буде посилюватись, і хто буде призначатись на цю роль – довго гадати не доведеться. Я ж проти такого підходу. Потрібно не кидати людям кістки у вигляді того чи іншого політика чи державного діяча, а організувати роботу – складну та навіть непопулярну. Зараз роздратування людей може перерости в агресію, а цього допустити не можна.

– За два дні до того, як Росія припинила поставки газу до України, ви знаходились в цій країні з офіційним візитом, зустрічалися з президентом Дмитром Мєдвєдєвим та прем’єром Володимиром Путіним. Ви тоді вже знали чи здогадувались, що Росія готова закрити газовий вентиль?

– Звичайно, ні. Якби наша делегація мала подібну інформацію, ми б спробували педалювати це питання. За цивілізованих відносин встановлення і уточнення принципів співпраці в енергетичній сфері, питання ціноутворення – завдання господарюючих суб’єктів, а не парламенту. В газових відносинах немає прозорості, і от в цьому напрямку парламенту й необхідно попрацювати. Необхідно створити відповідну комісію, щоб ми знали, за чиєї ініціативи було розірвано угоду з Росією, термін дії якої закінчувався 2010 року і яка передбачала поставки газу до України за ціною 50 доларів за тисячу кубометрів за транзиту в 1,6 доларів. Хто це зробив та за чиєю вказівкою, з якою метою? Це була благородна мета – перейти на монетарні розрахунки – чи просто хтось хотів вирішити свої питання? Комісія також повинна з’ясувати, скільки газу нам постачають, як він використовується, яка кінцева ціна для споживача та скільки газу йде на реекспорт, скільки в нас газових свердловин, кому вони належать, коли й за якою ціною йде український газ? Іншими словами, хто грабує народ?!

– А вам не здається, що й без цієї комісії відповідь на поставлені вами питання очевидна, враховуючи, що газ почав дорожчати з початку президентства Віктора Ющенко?

– Відповідь буде очевидною тоді, коли будуть зібрані й викладені всі цифри та факти і названі конкретні люди та структури, що стоять за цими фактами. Нам потрібна комплексна перевірка, потрібна правда.

– Ви будете ініціювати створення такої слідчої комісії в парламенті?

– Моя ініціатива тут не знадобиться. Вона вже продемонстрована практично усіма фракціями – всі виступають за невідкладний розгляд цього питання. Я виходжу з того, що його потрібно серйозно підготувати. Якщо хтось буде наполягати на розгляді питання 13 січня, то це, напевне, буде заслуховування попередньої інформації, щоб люди зрозуміли, як розвиватимуться процеси в цій складній та болючій сфері, що стосується кожного.

– Ви згадали про прозорість відносин. Ви можете відверто сказати, що у Верховній раді є чітка, юридично оформлена коаліція?

– Для мене ця проблема не є головною. Сьогодні міркування на тему, є коаліція чи немає, - це спроби спрямувати Верховну раду на щось другорядне. Той, хто вважає, що ніякої коаліції немає, хай створить її! Якщо він цього не робить і не згоден з тим, що Рада почала працювати... Тоді я не знаю, що йому ще потрібно! Я лиш одне можу порадити ревнителям регламентної чистоти – не шукати ворогів. Потрібно виходити з того, що Рада працює. Переконаний, що, якщо парламент продовжить прийняття необхідних рішень, але буде йти блокування чи то з боку президента, чи то з боку опозиції, парламент швидко опуститься до політичних рішень. До речі, я про це прямо говорив президенту, коли йшла нервово-конвульсивна підготовка до прийняття бюджету.

– І що вам відповів Віктор Ющенко?

– Він пообіцяв, що порадить вірній йому частині фракції не ігнорувати прийняття закону про держбюджет. Віктор Ющенко сам казав, що бюджет поганий, але його необхідно прийняти для того, щоб виконати функцію стабілізації. Бюджет було прийнято, й він не ідеальний. В наших умовах він і не міг бути таким, і відповідальність за це лежить на усіх – і президенті, і уряді, і парламенті. Було зірвано всі терміни! Ми можемо пригадати, хто блокував Раду, хто брав ці безкінечні перерви, хто обіцяв, що з дня на день буде створена коаліція! І за таких обставин бюджет довелося приймати "з коліс". Ми зобов’язані вносити в нього зміни. Але ж до цих пір невідомо, якою буде ціна газу.

– По-вашому, якою буде ціна газу?

– Я вважаю, нижчою за 250 доларів вона не буде. Але така ціна можлива лиш за однієї умови – повинно бути знайдено взаєморозуміння з Росією щодо вартості транзиту газу. В той час, як, на думку спеціалістів, теперішнього тарифу на транзит ми повинні будемо дотримуватись до 31 грудня 2010 року.

– БЮТ навряд можна назвати передбачуваним учасником коаліції – у випадку розгляду небажаних урядові питань ця фракція починає блокувати трибуну. Можливо, коаліція, згуртована зобов’язаннями, і є тим механізмом, що може гарантувати нормальний, без ексцесів, розгляд законопроектів?

– Вважаю, що життя усіх нас навчило багато чому. Та й ситуація не сприятлива для махновщини. Власне, будь-яка юридична норма чи політична домовленість розрахована на розумних і відповідальних людей. Хіба ж в нас існує норма про те, що деякі депутати можуть все руйнувати та нищити?

– Але ж усі депутати цим користуються на всю губу!

– Вони можуть підійти до трибуни, висловити своє незадоволення, але доводити до абсурдного блокування – це український винахід. Не можна бути на сто відсотків впевненим, що за будь-якої стабільної роботи в нас не буде спалахів протистояння. Більш того, практика показала, що після подібних спалахів депутатський корпус нагадує молодят, що після сварки замирились та не знають, куди цілувати одне одного. В емоційних сплесках нічого страшного немає. Інша справа, що вони не повинні ставати системними.

– Перед канікулами Верховна рада висловила недовіру голові Нацбанку Володимиру Стельмаху. На вашу думку, президент відправить його у відставку?

– Я не спеціаліст банківської сфери, але мені, як громадянину, незрозуміла низка дій Нацбанку: зміцнення гривні, відпускання її у вільне плавання. Від останнього виграли експортери, і це плюс, але програли громадяни, і це великий мінус. Очевидно, що за нинішніх умов президент повинен особисто висловити свою позицію й тим прийняти на себе відповідальність за ситуацію в грошово-кредитній галузі. Просто так відмахнутись від рішення Верховної ради не вийде. Потрібен діалог, розробка спільних рішень. Війна – це зараз неймовірний розкіш для України.

– Але реалії показують, що в парламенті мало хто мислить стратегічно. Депутати ще не встигли повернутись до сесійної зали після канікул, а Партія регіонів вже заявила, що вимагає відставки президента і уряду. Ніхто не керується інтересами держави, мова йде лише про вирішення не нагальних питань з метою перемогти на президентських виборах.

– І в протистоянні є позитивний момент – потрібно відпрацьовувати рішення та приймати у Верховній раді акти з високим рівнем кондиції. Опозиція має право на подібні заяви. Справа президента і прем’єра, так само, як і парламенту, – демонструвати відповідальні рішення. В Конституції не написано, що для того, щоб парламент працював, необхідна коаліція. Вона потрібна лише для створення уряду. Мета ж парламенту – приймати необхідні для країни рішення, необхідні дії. А всі подібні балачки... Вони навіть не на користь бідних! Правда полягає в тому, що парламент почав працювати, політичну кризу зупинено, чи, в крайньому разі, приглушено.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Комерсант-Україна / Р.К.
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 13 січня, 2009, 13:47 2770 4
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 4
Вибір редакції