Луценка позбавили збудженого органу

Орест Сохар
Погляди 1 лютого, 2010, 13:06 1869
Додати до обраного
У процесі масового волевиявлення має значення кожна деталь: кому підпорядковані внутрішні війська, кому СБУ (загін «Альфа»), і кому орли Кравченко-Цушка-Луценка (омега відстоювання своїх інтересів). Демократія в Україні, як і добро, має бути з кулаками.

Луценко пішов на дембель. Це був дивний міліціонер; українці з більшою повагою ставилися до свого дільничного, ніж міністра. Якби Луценко перебував в опозиції до самого себе, то неодмінно озвучив би якусь шпильку щодо власного звільнення. Наприклад, Васю Цушка свого часу він назвав лежачим поліцейським, оскільки Цушко-герой після здійснення подвигів надто довго відлежувався у закордонних лікарнях.

Щоб заповнити мовчанку щодо відставки самого міністра-балакуна, я пропоную загадку від вірменського радіо: чому правила дорожнього руку п’яному керувати автомобілем забороняють, а міністерством внутрішніх справ – ні. Надсилайте ваші варіанти, за правильну відповідь – номерний свисток з генеральським лампасом.

За що звільнили Луценка – зрозуміло. Річ у тім, що демократія в Україні, як і добро, має бути з кулаками. Он згадайте, як Віктор Ющенко з Віктором Януковичем років три тому визначали, чия людина буде генеральним прокурором: на дебати конфліктуючі сторони виставили тоді «лягавого» Цушка проти «борзого» Гелетея. Такі собі собачі бої. Цушко взяв Генпрокуратуру приступом, забарикадувався там, і після декількох днів облоги орли Гелетея вимушені були розписатися в безсиллі. Ось так, демократичним шляхом силового волевиявлення визначилося прізвище генпрокурора. «Донецький» Олександр Медведько переміг «ющенківського» Віктора Шемчука.

А як Юля Володимирівна сперечалася з Віктором Андрійовичем, чи керуватиме Валентина Семенюк-Самсоненко Фондом державного майна? Тоді ФДМ нагадував самодержавний герб Російської Федерації, оскільки мав дві голови.

А як дружина Ющенка штурмувала Нафтогаз України, де «мирно» заблокувалися депутати від БЮТ? До речі, під дружиною Віктора Андрійовича я маю на увазі підпорядкові йому силові загони.

У процесі масового волевиявлення має значення кожна деталь: кому підпорядковані внутрішні війська (не даремно Кучма свого часу загони з охорони арештантів та розгону демократів нарік президентською гвардією), кому СБУ (загін «Альфа»), і кому орли Кравченко-Цушка-Луценка (омега відстоювання своїх інтересів).

Останнім часом країна нагадує мені Київ в період зачистки клану Савлохова: коли на кримінальному ринку звільнилося багато ніш, конкуруючі угрупування бігали по столиці з автоматами, проводячи плебісцит на тему «Хто займе нішу Солохи».

Нинішні президентські вибори теж відбуваються в режимі зведеного курка. Важко сказати, хто почав першим, але відправною точкою для громадського споглядання можна вважати заяву Юлі, що вона не визнає перемогу Януковича. І ці слова прозвучали зовсім не в контексті «Буду тіньовим президентом і з Турівської правитиму тіньовою економікою». ЮВТ конкретизувала свої слова: рука «проффесора» не ляже на Пересопницьке Євангеліє. Чи то рейдери БЮТ божу книгу викрадуть, чи то пороблять щось з руками Януковича, чи взагалі щось з виборами – Громовержиця інтригу не привідкрила. Пізніше з’явилася інформація про дві тисячі боєздатних грузинів, котрих надіслав Саакашвілі діректом до Донецька, потім – про технологію зриву виборів через неявку членів дільничних комісій, а вінцем стало захоплення поліграфкомбінату «Україна», на якому друкуються виборчі бюлетені: хтось захотів поміняти директора, хтось побачив у цьому намагання додрукувати зайвий наклад бюлетенів, і пішли бютівці та «регіонали» штурмувати сам комбінат. Уявіть собі, що парламентським бойовикам кожного загону по черзі вдавалося б захоплювати друкарський верстат з друкування виборчих бюлетенів, якими тоді були б результати виборів: «Урядовий кур’єр. 9 лютого 2010 року. Оголошення про результати другого туру президентських виборів. Кандидат Тимошенко здобула 87% голосів підтримки. Однак переміг Янукович, в активі якого 165% голосів виборців. Найменша активність зафіксована на Чернігівщині: там проголосувало лише 111% електорату».

Я зумисно не особливо акцентую на тому, хто що хто які вікна розбивав, і скільки разів дав у вухо. Реальність від цього не змінюється. Українські вибори – наче декольтовані груди Насті Камєнських – можуть у будь-який час вискочити за межі правової площини, і в політиків навіть є стійке переконання, що лузер цієї кампанії готовий влаштувати таку електоральну еротику. Тому всі наші погляди зорієнтовані на Донбас, куди вже поїхали боєздатні грузини, де «регіонали» нібито знайшли таємні розробки бютівців зі зриву виборів.

Здавалося б, до чого тут Луценко? З одного боку – ні до чого. На період виборів він пішов у декретну відпустку і влаштувався агітатором до Юлії Володимирівни. То благословить дільничних займатися зціленням, ставлячи на ноги прикованих до постелі людей, аби ті голосували на виборчих дільницях, а не дома. То запровадить сектантські прийоми вербування колег по відомству: наприклад у Черкасах Юрій Віталійович зібрав правоохоронців області в обласному драмтеатрі та закликав їх зробити правильний вибір самим та загітувати за Тимошенко бодай одного знайомого. Ніякого адмінресурсу, лише збори однодумців: у МВС міліціонер думає в унісон з міністром.

Тому, з одного боку, Луценко не страшний. Та з іншого – для Януковича та його соратників – він той «козел, який може завадити їм жити» (соррі, але це адаптована цитата). Адже не маючи жорсткого впливу на МВС, лідерка БЮТ не зможе активно використовувати міліцейське відомство у своїх політичних оборудках (якщо такі наміри, звісно, у неї є). Крім того, бютівці особливо не приховують, що міністерство внутрішніх справ - не останній інструмент у формуванні більшості в наступному парламенті: і тут уже не залежить, хто переможе. Адже лідерці блоку свого імені важливо у кожному разі сформувати коаліцію: чи то під збереження під собою прем’єрського крісла, чи то під інаугурацію в президентському сані. За нашими даними, частина нинішніх прихильників у ВР погодилася б перекочувати до табору синьо-білих, і їм би не хотілося наразитися при цьому на сфокусовану увагу правоохоронців до свого бізнесу.

Втішити Юрія Віталійовича можна тільки одним – відставка – це найприємніше, що синьо-білі можуть зробити для нього. Адже, наскільки відомо, у них у планах посадити Луценка років так на 5-7. Бодай за те, що декілька нинішніх топ-менеджерів ПР вимушені були то в Монако відсиджуватися, а кому пощастило менше - відсиджувався в ізоляторі тимчасового тримання.

Але до того обом командам слід пережити вибори, і в один з вище наведених шляхів з’ясувати, хто ж таки переміг на президентських виборах.

________________________________________

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Тігіпко закрутив носом

За оцінками експертів, президентська виборча кампанія обійшлася Сергієві Тігіпку приблизно в 100 млн, і за бажання він може їх відбити під час найближчої виборчої кампанії. За умов кризи бізнесмен придумав і реалізував бездоганний – з точки зору рентабельності – проект.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 1 лютого, 2010, 13:06 1869
Додати до обраного
Всього коментарів: 0
Вибір редакції