Любов і гордість

Роман Чайка
З двох мільйонів словенців немає таких, які себе вважають хорватськомовними словенцями, чи сербськомовними. Вони вистояли у всіх світових і балканських війнах. Вони толерантні й відкриті до всіх братів-слов'ян, але вони – передовсім словенці.

Середньовічне містечко Піран на півдні Словенії. Туристична перлина та морський курорт. Адріатика. Обідня спека. На центральній площі Тартіні, а цей скрипаль-віртуоз барокової музики саме з цього морського міста, лунає музика.

Духовий оркестр із запалом грає, те що у нас називають "балканщиною". Молода пара святкує своє весілля. Охолоджене вино, ягоди й фрукти роздають усім – і гостям, і туристам-зівакам. Уся площа підспівує й підтанцьовує. Підспівують усі гості, хоча оркестра виконує і словенські, і хорватські, і сербські пісні. Жодних пересторог щодо репертуару і пісень сусідніх народів. А мали б бути? Таки могли б...

Словенці першими вийшли із "балканського СРСР" - соціалістичної федеративної Югославії і у них особливе ставлення і до хорватів, і особливо щодо сербів. З тих часів і до нині існують територіальні суперечки із Хорватією саме через узбережжя та морську територію. Лишилося достатньо взаємних кпинів і докорів.

А щодо сербів, які кинули свою армію й танки у перші ж дні незалежності Словенії, ставлення ще більш особливе. Сербія в Югославії виконувала ту ж роль, що й Росія в СРСР: повне політичне, економічне та гуманітарне домінування над усіма чорногорцями, боснійцями, словенцями й хорватами. І шкільництво, і суди у ті комуністичні часи примушували вести виключно сербською мовою.

І хоча балканська "сербізація" не була такою агресивною, як насильницька русифікація українців, але суть процесів денаціоналізації маленького словенського народу була така сама. В історичній перспективі такий собі "сербський мір", як прототип "русского міра". Одним словом – чимало кривд може виставити словенський народ рахунком до посткомуністичного, і час від часу усе ще шовіністичного, Бєлграду. Але не робить цього.

Це не перші великі втрати для словенців. Частини етнічних територій й історичних міст у 50-60-их роках ХХ століття відійшли до Італії, як то портовий красень Трієст, чи гірське середньовічне місто Горіца. Там і нині мешкає велика словенська громада. Історія залишила глибокі рубці і чималі людські жертви.

Після десятка воєн і збройних конфліктів на Балканах триває не менш інтенсивний процес замирення. Такий самий запальний, як балканська музика. Ці люди вміють любити життя. Крім історичних книг та документалістики – ніщо не нагадує ці лихі часи.

У цьому місті Піран, що на березі Адріатичного моря, видно хорватський та італійський береги. Тут усі вільно володіють ще й італійською, бо у цих словенських містах є й італійська громада. Тут мером міста піранці обрали собі африканця, у минулому мігранта. Той вивчив словенську і полюбив свою нову Батьківщину. А словенці полюбили свого нового чорношкірого співгромадянина.

Напевно тому ці молоді й старі словенці так весело підспівують і хорватських, і сербських пісень. Напевно тому, що на площі Тартіні не було ні малого, ні старого, хто б не знав і не вмів виспівувати й витанцьовувати своїх словенських пісень. Напевно тому, що з двох мільйонів словенців не має таких, які себе вважають хорватськомовними словенцями, чи сербськомовними.

Вони вистояли у всіх світових і балканських війнах. Вони зберегли свою віру й мову. Свою Словенію, яка часто розчинялася в Австро-Угорській імперії, в СФРЮ. Вони толерантні й відкриті до всіх братів-слов'ян, але вони – передовсім словенці. І крапка.

__________________________________________________________________________________________

Читайте також: 

І прости нам борги наші

Хто там винен грошенят – усім пробачаю!  І підпис – Президент України. Новий закон. Усе – енергогенеруючим та розподільчим  підприємствам  борг у 24 мільярди гривень списано.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 5
Вибір редакції