Майдан-2. Перезавантаження

Орест Сохар
Погляди 9 лютого, 2010, 13:34 6601 35
Додати до обраного
Юлія Тимошенко зняла головну інтригу другого туру: прізвище переможця особливих запитань не викликало; натомість всіх цікавило, чи влаштовуватиме лідерка БЮТ поствиборчу колотнечу. Правильна відповідь – так, намагатиметься, і вже говорить про третій тур.

Рівно через 24 годин після закриття виборчих дільниць Тимошенко заявила буквально наступне: «Я ніколи не визнаю легітимність перемоги Януковича з такими виборами». При цьому вона дала юристам вказівку готувати судові позови. Оскільки протягом цієї доби особливих порушень в ході голосування виявлено не було, то можна вважати, що головною причиною запланованого зриву кампанії є політично-емоційна забаганка самої Юлії Володимирівни, під яку будуть знайдені та підверстані «належні» юридичні підстави.

Коли з’явилася перша інформація про несподівано-прогнозоване рішення Тимошенко, речник «регіоналів» Нестор Шуфрич в прямому ефірі спершу розгубився, а потім розчаровано сказав: «Думав, що ми просунулися в Європу… а ми залишилися в Україні».

В якій «Україні» прагне «залишитися» Юлія Тимошенко? На сьогодні є три сценарії розвитку подій:

Перший можна назвати торжеством правового креативу. Креативність юриспруденції полягає в тому, що важливою є не значущість чи глобальність порушень, а позиції групи Портнова у судах. Не даремно ж Юлія Володимирівна та підвідомчі їй борці за справедливість декілька місяців поспіль намагалися сковирнути з займаної посади голову Вищого адміністративного суду України Олександра Пасенюка, та навіть призначити на цю посаду бютівського клона. Адже саме Вищий адмінсуд уповноважений розглядати усі оскарження результатів виборів. Формально, бютівці тепер можуть оскаржити легітимність добродія Пасенюка, і затягти на місяці судовий розгляд «справи про легітимність виборів». Звісно, у правовій державі цього зробити не вдалося, але зважаючи на те, що головним суддею країни є Василь Онопенко, представник бютівської номенклатури, то можливо і таке.

Отой перший сценарій фактично розрахований на затягування країни – слідом за економічною – ще й у психологічно-правову кризу з виходом на перевибори. Саме на перевибори, адже переможці Майдану свого часу потурбувалися, аби нікому більше не вдалося використати ноу-хау імені Ющенка. Іншими словами, визнати вибори недійсними в цілому вже практично не можливо, є шанс скасувати результати на тій чи іншій дільниці. Тому чимало правників вважають, що провести третій тур складнувато, набагато простіше завести ситуацію в глухий кут, з якого буде лише один вихід: чемодан (з грішми), вокзал (аеропорт) та нові виборчі тури країною.

Як не назви цю кампанію – третім туром чи повторним першим – вона не скрасить політичного іміджу Юлії Володимирівни; а в політичному лексиконі країни з’явиться новий термін – політичне рейдерство. Хоча прем’єр таки має репутацію авантюрного менеджера, але навіть при такому складі характеру вона повинна була б зважувати всі «за» та «проти».

Якщо пані Тимошенко дійсно прораховує ризики, то логічно було б припустити: перший сценарій використовується як шантаж «двічі обраного» Віктора Федоровича задля реалізації чи то другого, чи то третього сценаріїв.

Другий сценарій – це, власне, шантаж «регіоналів» та затягування інавгурації «всенародно обраного» з метою вимагати гарантій безпеки для найближчого кола осіб, а також гарантій того, що БЮТ не перетворюватиметься на зданий в розбірку автомобіль, тобто не буде розібраний на депутатські запчастини: якщо фракція БЮТ у ВР одномоментно всохне, скажімо, удвічі, то її лідерові важко буде відстоювати політичні позиції у ВР, а також доказували, що Блок Тимошенко у парламенті не був комерційним клубом.

Третій сценарій – це витребування певних преференцій. Це може бути створення ширки, в якій Юлії Володимирівні відводитиметься роль урядової пріми. Чи, наприклад, оголошення дострокових виборів мера Києва, на яких Тимошенко здобуде право зайняти досить хороший – з точки піару – інформаційний майданчик.

Кажуть, що коли народилася Юлія Тимошенко, то видатні революціонери Ленін, Сталін та Троцький вмилися на небі гіркими сльозами. За чутками, засмутився навіть видатний анархіст-революціонер-колумніст Дмитро Корчинський. Хоча він і найкреативніший з усіх адептів хаосу, але Юлія Тимошенко найкраще профінансована з усіх. Однак при всіх своїх політичних чеснотах Юлія Володимирівна повинна знати міру, аби не перетворитися з анархіста на політичного терориста. За умов економічної, бюджетної та соціальної кризи – до такого скотитися не довго.

_______________________________________

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Луценка позбавили збудженого органу

У процесі масового волевиявлення має значення кожна деталь: кому підпорядковані внутрішні війська, кому СБУ (загін «Альфа»), і кому орли Кравченко-Цушка-Луценка (омега відстоювання своїх інтересів). Демократія в Україні, як і добро, має бути з кулаками.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 9 лютого, 2010, 13:34 6601 35
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 35
Вибір редакції