Не сумувати, а римувати

Дмитро Корчинський© УНІАН
Ми топчемося по їхній національній гідності і вони терплять... Скільки б ми не стригли вівцю, вона не кусатиметься як вовк, давайте ще й заборонимо їй бекати.

Люди поділяються на щирих любителів Шпенглера та на латентних гомосексуалістів. Якщо ваша дитина вміє читати і не читає "Занепад Європи" - вчиняйте як Авраам. Бо Шпенглер казав: природу треба трактувати науково, а за історією треба писати вірші.

Суспільство, додамо від себе, треба регулювати піснями, а не адміністративним кодексом. Життя – таємниця і чудо. Всі спроби регламентувати його користуючись формальною логікою – антилюдські. Скажімо "якщо міліціонери вбивають людей, то і люди повинні вбивати міліціонерів" - такий посил буде логічно бездоганним, але в цілому, нажаль, неприйнятним. Життя будується не за логікою, але за ритмом і римою, як пісня: "Ой дівчино, шумить гай, кого любиш - забувай..."

"До чого тут гай?" - скаже Микола Азаров і спробує звести дебет з кредитом і зродить кризу, а міг би бути, мов пташка Божа, що не сіє й не жне, але Богом годується. Міністр внутрішніх справ теж дуже не подібний на польову лілею, так поетично описану у Євангелії. Він хоче обмежити наше право на мирні симуляції, отже спровокувати суспільство вдатися до логіки у вищезгаданому сенсі.

Вони, там на горі, замість метафор використовують індукцію і розважають так: ми кинули українців з вкладами Ощадбанку, і вони нас не повісили, ми накололи їх з приватизацією і вони не образилися, ми неодноразово відбирали їхні гроші через інфляцію, гру з курсами, депозитами, лихварством під грабіжницькі відсотки і вони все пробачили нам.

Ми топчемося по їхній національній гідності і вони терплять, вони один раз зібралися в кількості достатній, щоб покарати нас, і жодна волосина не впала з нашої голови, отже, скільки б ми не стригли вівцю, вона не кусатиметься як вовк, давайте ще й заборонимо їй бекати.

Та й нам, вівцям, дедалі більше здається, що єдиною римою до слова "Бог" - є "лох". Проте, як кажуть на Привозі, виявляється там, в поезії, вже був і футуризм, і постмодернізм й те, що після, але ще не названо, бо після постмодернізму всі тексти іронічні, а назви даються цифрами, бо так адекватніше, а ми все ще в полоні примітивних співзвучань, для нас уся інтрига полягає лише в боротьбі двох концепцій: "за русь усрусь" і в "європу через жопу".

Світ складний, хоча автор теж тяжіє до трохи вульгарних каламбурів і спекулятивних спрощень, до частушок, а не до сонетів, підживлюється вірою в глобальну редукцію – мовляв, незабаром Армагеддон і всі неприємнощі закінчаться.

Вночі освятили ножі,

Згадали загублене слово,

Воно провістило тобі та мені –

Армагеддон – достроково!

 

Прості механізми життя.

Воно почалось випадково,

Раптово добігло кінця.

Армагеддон – достроково!

 

Світ таки справді мара –

Ми бачили все помилково.

Чекати недовго лишилось, ура!

Армагеддон – достроково!

 

Ти переможець, чи я,

Кров'ю умиємось знову,

Згода нудна – чи весела війна –

Армагеддон – достроково!

 

В архівах районного суду

Пасеться священна корова,

Не доганяє, дурненька, що буде –

Армагеддон, - достроково!

 

Церкву обходиш, ледащо?

Бога не любиш, потворо?

Ти є причина того, що

Армагеддон достроково!

 

Зламане замкнене коло,

Кину кадильницю долу

І впоперек протоколу –

Армагеддон – достроково!

 

Кар'єру будують і владу крадуть,

Гроші громадять і змови кнують

Гроші і влада – полова!

Армагеддон – достроково!

____________________________

Дмитро Корчинський
УНІАН
Дмитро Корчинський
Читайте також:

Янукович в ландшафті

Всі держави створені негідниками, немає жодної збудованої святими. Це добре розуміли наші предки. Коли сусіди своїх негідників помазували на царство єлеєм, українці поливали голови новообраних гетьманів лайном, аби новий начальник пам'ятав, хто він, звідки взявся і на що перетвориться.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 10
  • Игорь Игорь 18 червня, 20:47 Згоден 1 Не згоден 0 Не совсем прав пан Корчинский. Не все украинцы вибирали этого истукана. Более того ,его вообще не выбрало большинство. Неужели трудно это принять как очевидную истину?! 3 процента - это ровно столько ,на сколько можно было обмануть. Не много и не мало. А то что теперь творится это месть за Майдан,потому что именно эти рылы точно знали,что в Киев едут за свой счет,и киевляне стояли бесплатно! Вот ,что они не могут забыть и простить, т.к. они примитивные подонки родом из 90х. відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції