Норвезький досвід і досліди над норвежцями

Роман Чайка
Коли бюрократи із Осло почули розповідь, як президент Польщі подарував українському президенту двох коників, вони вжахнулися такому цинічному факту корупційних дій.

Нещодавно у Норвегії урядовці подали у відставку, бо прийняли у дарунок два народних килимки! Коли ж бюрократи із Осло почули розповідь, як Президент Польщі подарував українському Президенту двох коників, вони вжахнулися такому цинічному факту корупційних дій

Ніколи й гадки не мав, що буду захоплюватися бюрократами і самою бюрократією. Трапилося таке зі мною далеко від дому і близько до Полярного кола.

З колегами по цеху, які роками відстежують українську корупцію та вітчизняні схеми крадіжок в енергетичному секторі, вдалося на три дні потрапити до столиці Норвегії. Нащадки вікінгів вже віддавна на другому місці серед експортерів газу та на п'ятому як нафтові продавці. При цьому увесь енергетичний сектор уряду (як зрештою усі міністерства та фонди) і найбільша приватна (колись державна) компанія Statoil (Статойл) прозорі, як джерельна вода і кожен норвежець чи будь-який іноземець, у якого є доступ до Інтернету, може вільно ознайомитися з усіма операціями видобутку, переробки та експорту нафти й газу. А також - усіх прибутків, видатків, податків і, навіть, прогнозів та планів компаній та норвезької влади. І таку ж інформацію можна переглянути і щодо окремих урядовців та чиновників.

На слух це сприймається як гарна ідеалістична казка про тролів. Норвегія – країна, у якій немає утопічного ідеалізму, бо всі утопічні схеми стали частиною законодавства, урядової практики і повсякденного норвезького життя. Для ідеалізму і фантазій не залишилося місця - його замінили простою дійсністю.

Нафта і газ завжди були і є категоріями політичними та геополітичними. Історія конфліктів, криз та воєн ХХ-ХХІ століть наповнена випарами газу і замащена нафтовими плямами. Вуглеводні стали уособленням прокляття і зла. З моменту закачування в труби перших барелів нафти чи кубометрів газу включається механізм корупції. Експорт у енергозалежні країни західної демократії дає надприбутки і дозволяє десятки років утримуватися на плаву тоталітарним режимам в Саудівській Аравії, Росії, Венесуелі, Іраку, Ірані, Азербайджані, Казахстані, Туркменістані, Алжирі, Лівії, Судані. Винятком з нафтово-тоталітарної формули є лишень Канада, Кувейт та Норвегія.

Норвезька модель є більш, ніж дивною: нафтогазові ресурси реально належать усім сучасним вікінгам – живим і ще ненародженим. Прибутки з продажу розподіляються на кожного громадянина держави і частково ідуть у Глобальний урядовий пенсійний фонд (GPF Global) для майбутніх норвежців, яким доведеться жити тоді, коли скінчаться запаси газу та нафти. І ця модель визначена законами. Усі норвежці є християнами, капіталістами, соціалістами та монархістами водночас. І королівська сім'я, і уряд з парламентом, і кожен норвежець таку модель люблять і всіляко оберігають від змін та криз. Парадокси на кожному кроці.

Ціни на бензин на автозаправках, що були на шляху з летовища до Осло, вбили наповал: два з половиною долари за літр із перерахунку крона-"зелений". Чому так багато норвежці платять за свій же бензин стало зрозуміло згодом. Податки та акцизи з палива також ідуть у фонд майбутніх поколінь для того, щоб казкові стандарти соціального захисту не змінилися і в післягазову та постнафтову еру. Туриста з України норвезькі ціни вбивають наповал: 12 доларів за один квиток на трамвай, понад три долари за одне яблуко, шістнадцять доларів за 0.3 л місцевого пива. Ціни на нерухомість захмарні – маленький дерев'яний будиночок для однієї сім'ї від одного до п'яти мільйонів доларів. Найдорожче місто планети. Але усі норвежці готові платити за соціальний рай - у них у рази вищі зарплати, ніж у країнах Євросоюзу, величезні пенсії, мізерна плата за освіту і безкоштовна муніципальна медицина. Але живуть вони скромно, а за київськими мірками - аскетично. Скромні хатинки, дешеві малолітражні машини. Гарні норвежки не шикують прикрасами, чоловіки не шокують "прибамбасами".

Увечері буднього дня десятки ресторанів (дуже дорогих – інших не має) вщент заповнені місцевими мешканцями. Туристів обмаль. Офіціантка ошелешила: вільний столик треба чекати сорок хвилин, або й годину. Говіркий дідусь, що ласо відвечеряв, пояснив нам (в Осло усі від малого до старого вільно спілкуються англійською) переповненість ресторанів та барів: просто у людей багато грошей. На вулицях жебрають лише євро-цигани та новоприбулі афро-європейці. У Норвегії найнижчий рівень безробіття на континенті. Неймовірна екологія і казкова природа. Тисячі унікальних туристичних маршрутів і надрозвинена туристична інфраструктура. Потяги курсують на швидкостях до 300 км/годину. Норвежці багато мандрують і мають доста часу займатися спортом – гірськолижні траси, трампліни і ковзанки у межах міста. Робочий день у більшості завершується об 16-ій годині – є час і на приватне життя. Але облишу опис та констатацію фактів, які швидше нагадують туристичний путівник. Повернемося до нафти і газу. До величезного потоку грошей і неодмінної корупції.

А саме тут найбільший "облом" - у Норвегії найнижчий рівень корупції. І це не лише тому, що такий добрий уряд формують партії. Найголовніше – це дієва взаємодія у трикутнику (1) неурядові громадські організації, (2) преса і громадянське суспільство та (3) уряд і промислові компанії. Норвегія імплементувала і строго дотримується стандартів EITI (Ініціатива прозорості добувних галузей). Ця глобальна ініціатива є дієвою програмою повного контролю за компанією Statoil (Статойл) та близько сотні інших, хто має норвезьку ліцензію, за усіма напрямками дій міністерства палива, яке у свою чергу отримує частковий контроль з боку міністерств фінансів, навколишнього середовища та риболовства. Якщо експерти EITI наглядають за цілою галуззю, то за недопущенням корупції та зловживань стежать пильні очі норвезького підрозділу ТІ (Трансперенсі Інтернешнл) і з десяток інших місцевих неурядових організацій.

А ключову роль у справедливості і прозорості руху коштів відіграє Council on Ethics (Рада з етики) по нагляду за тим самим Глобальним урядовим пенсійним фондом, у який стікаються величезні прибутки з експорту вуглеводнів. Фонд фактично є величезним норвезьким інститутом владарювання і частиною економічної структури. Частка коштів цього фонду майбутніх поколінь вже конвертована в акції, технології та нерухомість по цілому світу. Дивіденди і відсотки від 5% запасів фонду ідуть у кишені норвежців, а 60% є банківським активом майбутнього. І ці відсотки нараховані від "мізерних" 5% Фонду (GPF Global) дозволяють увесь час, навіть під час останньої кризи, утримувати бездефіцитним пенсійний фонд. А для майбутніх дітей нинішнє покоління з 5 мільйонів норвежців уже назбирало...460 мільярдів доларів.

Рада з етики має лише експертний і дорадчий голос, але без нього жодна компанія не отримає від уряду допуск і навіть тимчасову ліцензію по геологічній розвідці, видобутку, транспортуванню, продажу чи переробці норвезької нафти і газу. Критерії відбору надзвичайно строгі: ці компанії-претенденти не можуть бути дотичними до виготовлення чи торгівлі зброєю, тютюном, отрутохімікатами, без корупційної історії та скандалів, без фактів експлуатації працівників та порушення прав людини та інших неетичних дій. Двічі на рік ця Рада з етики готує огляд і у разі будь-яких порушень чи ризику таких дій компанія, яка б впливова і грошовита вона не була, не отримає ні акцій, ні ліцензій, ні дозволу працювати в Норвегії чи з її природними ресурсами. А ті, хто вже працюють, за даними моніторингу можуть втратити достроково ліцензію. Достатньо журналістам оприлюднити свідчення корупційних чи неетичних дій чиновників чи представників компаній, як ця інформація опиняється на контролі у Раді з етики та десятків інших неурядових організацій. І будь ти вдвічі багатший за Газпром - шансів скористатися норвезькими надрами чи капіталом Фонду немає.

Нещодавно у Норвегії відгримів корупційний "скандал" і урядовці подали у відставку. Офіційна делегація з Афганістану подарувала два народних килимки і їх...прийняли у дарунок! Для громадян і чиновників цей випадок - однозначний факт корупційних діянь у приватних інтересах, а не на благо суспільства. Коли ж бюрократи із столичних офісів Осло почули нашу розповідь як Президент Польщі подарував українському Президенту Януковичу двох коників і ...той прийняв такий дорогий подарунок – вони вжахнулися такому цинічному факту корупційних дій. А те що українське суспільство, яке усе це бачило у випусках новин, ніяк не відреагувало і не обурилося на такий факт корупції - їх остаточно паралізувало. Переповідати ж їм щоденну хроніку про РосУкрЕнерго та НАК Нафтогаз, чи просто стрічку українських новин за день було вже зайвим – для чого нищити здоров'я таким милим людям?!

На зустрічі із працівниками Ради з етики довелося провести нелюдський у своїй жорстокості експеримент. Поставити просте українське запитання: а якщо, уявімо, компанія, у якої гроші кури не клюють, спробує підкупити члена Ради з етики, щоб той дав позитивний висновок міністерству палива заради ліцензії – які ж гарантії, що експерт з Council on Ethics не захоче стати хоча б один раз тихим корупціонером?!

Наші норвезькі бюрократи, ображені і шоковані, витримавши хвилинну паузу, таки відповіли мені. По-перше, навіть якщо б працівник взяв великий хабар, то що з ним робити?! На рахунки не покладеш, за кордон не виведеш, Лексус чи Порш не купиш, бо повна прозорість дозволяє кожному норвежцю побачити не лише прибутки, джерела, дивіденди і відсотки, але й усі витрати теоретичного хабарника. А преса, а суд, а... А по-друге у їх країні така теоретична ситуація просто...unthinkable. Просто немислима!

___________________________________________________

Читайте також:

Степан за Віктора

Тарифи і ціни ростуть для усіх, для кого Бандера герой і не герой, соціальна несправедливість стосується поголовно усіх баранів нашого феодального стада.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 21
Вибір редакції