Новий Криматорій

Роман Чайка
Тепер вже очевидно, що 9 травня було лише початком багатоетапної кампанії. Чи вдасться зараз зупинити "нову мєшковщину" в Криму?

Ще раніше настрої кримчаків до континентальної України були одіозними. Класичне запитання місцевих мешканців до відпочиваючих на південному узбережжі зводилося до наступного: "А как там у вас на Украине?" Ввічливе запитання до іноземця. До іноземця, але не до співгромадянина. А сьогодні ці настрої масово радикалізуються і в соціальному плані, і в гуманітарній температурі.

За двадцять років нічого не було зроблено для того, щоб мешканці автономії ментально й культурно відчули себе частиною спільної держави. Жодної обіцянки для корінного найбільшого народу, кримських татар, не було виконано. Для них і комуністично-сталінська влада півострова, і центральні правителі однакові. На зламі ХІХ-ХХ століть, до речі, кримських татар було понад 35 відсотків, після депортації та повернення – близько 13 відсотків. І їх перманентний стан "на рідній, не своїй землі" можна порівняти з відчуттями мешканців гетто часів війни.

Українці, які за даними перепису десятилітньої давності становлять чверть населення автономії, а це півмільйона із двомільйонної багатонаціональної громади півострова, відчувають себе ще гірше, ніж забута Україною аргентинська чи бразильська діаспора.

І татари, й українці живуть в атмосфері постійних гуманітарних провокацій, дискримінації за національною, мовною та релігійною ознаками. Навіть декларативно права цих двох громад не забезпечуються. Беззмістовно говорити щось про караїмську, грецьку чи десятки інших етнічних груп. Українська держава самоусунулася від виконання своїх конституційних обов'язків ще у 1991 році. А от Російська Федерація з кожним роком лише нарощує свою адміністративну присутність в автономії, збільшує державне фінансування освітніх, культурних та інституційних проектів у Криму. 58 відсотків кримських росіян, ймовірно, мають краще гуманітарне забезпечення, ніж самі росіяни в Росії.

Історія активних дій в АРК військової розвідки ЧФ РФ, прокуратури, ФСБ налічує вже 20 років, як і українська незалежність. Можна написати сотні політично-кримінальних романів про діяльність різних чорносотенних "казацкіх" формувань, сталінських та російських фашистських партійок. Їх фінансування з Москви навіть не приховується.

І ось чомусь саме зараз , після 16 років московської еміграції, до Криму прибуває Юрій Мєшков. Це перший і водночас останній президент автономії, який від Києва прикривався декоративною конституцією АРК, а тим часом відкрито закликав Кремль влити Крим до складу РФ. Захистити й об'єднати єдиний радянсько-російський народ. Схема "мєшковщини" стара й перевірена – так діяв Гітлер щодо захисту "фолькс-дойчів" і захоплення Чехословаччини, Сталін щодо Буковини і Бесарабії, сербський режим - на землях Хорватії та Боснії з їх самовідторгненими Сербськими Країнами та Республіками Сербськими, так діяли Путін із Медвєдєвим по окупації п'ятої частини Грузії.

Президент Кучма у 90-их відреагував рішуче: СБУ зупинила агресію під ширмою сепаратизму, а Мєшков втік до Москви на вже готову квартиру від мера Лужкова. 16 років цей державний злочинець, якому згідно кримінального кодексу світило від десяти до п'ятнадцяти років, і носа не потикав, і рот тримав на замку. І от Мєшков відкрито прибуває потягом до Криму.

Формальний привід – владнати сімейні справи. Нещодавно майже непомітно у стрічці українських новин пройшла звістка про те, що дружина Юрія Мєшкова покінчила життя самогубством. Але за цією трагічною ширмою ймовірний громадянин Російської Федерації Мєшков вже відкрито декларує зустріч з міфічними "виборцями Криму" і відновлення кримської конституції періоду "мєшковщини". За такої сімейної трагедії нормальній людині не до політичних декларацій. Вершина цинізму Мєшкова - використати самогубство, як залізне алібі своєї появи.

Очевидно дуже впливові люди в Москві роздратовані з провалу львівської провокації 22 червня. Львів зустрів їх фотосвідченнями радянських злочинів і катувань та написами "комунізм = нацизм". Рімейк 9 травня провалився. Отже, наступна гаряча "точка" - Крим за сценарієм "Мєшков-2. Повернення"?

Братній режим в Кремлі прикладає чималі зусилля і гроші, малюючи в Євросоюзі з України державу з неонацистськими настроями. Мета проста – зірвати перемовини про асоціацію з ЄС. Методи настількі брутальні, що депутат-регіонал Юлія Льовочкіна, сестра Глави адміністрації Президента, не стримала обурення із спроби делегації Росії пропхати в ПАРЄ доповідь про "неонацистьську Україну". Цього разу брати з "русского міра" спасували і прибрали Україну з цієї геббельсівської цидулки.

Тепер вже очевидно, що провокація 9 травня була лише початком багатоетапної кампанії. Чи вдасться зараз зупинити "нову мєшковщину" і діяти не менш рішуче, ніж у 1994 році? Чи СБУ зупинить нову "мюнхенську змову" щодо АРК і провокації, які почалися із прибуттям самого Мєшкова? Залишається лише подивитися новий документально-історичний серіал "Крим-2011", який сьогодні розпочався.

_____________________________________

Читайте також:

Любов і гордість

З двох мільйонів словенців немає таких, які себе вважають хорватськомовними словенцями, чи сербськомовними. Вони вистояли у всіх світових і балканських війнах. Вони толерантні й відкриті до всіх братів-слов'ян, але вони – передовсім словенці.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 27
Вибір редакції