Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні...

ТСН.ua

Іван Вакарчук, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка

Це – одна із найтрагічніших сторінок історії нашого народу, що невимовним болем завжди озиватиметься до всіх поколінь українців, які зберігають своє історичне минуле та національну гідність.

30-ті роки ХХ століття... Україну розшматовано... Знекровлену націю доконали геноцидом українського народу – штучним Голодомором 1932-1933 pоків. Не вогнем і мечем, а найстрашнішим мором – голодом – нищили наших дітей, майбутнє України, її надію і гордість.

Деякі представники європейських країн намагалися донести правду про жахливу реальність штучного Голодомору в Україні, коли нелюдськими методами немилосердно нищили найкращих – мудрих, творчих, непокірних і бунтівних, щоби посіяти страх і кволість, зневіру та байдужість, рабську покірність і невольничу безхребетність.

Але були й такі, добре знані у світі, хто спостерігав і вичікував, зберігаючи політичний нейтралітет. Замовчування цього факту на міжнародному рівні суголосне лицемірству і жорстокості сталінського тоталітарного режиму, його фальшивим та оманливим закликам, ганебним діям, унаслідок яких було замордовано десятки мільйонів людей.

Біль і відчай спонукали молодь Західної України, зокрема студентів Львівського університету, сміливо подати свій голос проти цілеспрямованої політики нищення українства.

За велінням серця і покликом сумління нині, як ніколи, ми повинні бути згуртовані навколо державної незалежності, омріяної, вистражданої багатьма поколіннями українців.

Не маємо права допустити повторення сценарію, що його втілюють у життя ті, хто не може змиритися з реаліями нашого часу, хто шаленіє від втрати ласого шматка імперії, від втрати рабів, над якими брутально насміхались, принижуючи національну гідність. Нехтуючи головні цінності людства, вони глумилися над тим, що одвіку було святим і дорогим.

Пам'ятаймо завжди і розповідаймо своїм дітям та онукам правду про найтяжчий злочин людства – злочин людини проти людини. Усі ми, кому доля подарувала життя і волю, маємо передати наступним поколінням:

Бережіть свою Державу та її Незалежність, бо однією із найбільших цінностей людини є її свобода і вільний розум, за які наша нація заплатила надто дорогою ціною – життям мільйонів невинних жертв!

_________________________________________________________________________________

Володимир В’ятрович

Втрачені

26 листопада о 14.00 скорботна хода пам'яті дітей-жертв Голодомору. Пам'ятай. Прийди. Запали свічку.