Про інтелектуалів

Про інтелектуалів

Юрій Винничук / Фото: УНІАН

Невідомо чи слово "інтелектуали" коли-небудь вдасться вимовити українському гаранту, але окремі члени Партії регіонів уже всерйоз взялися за наші мізки.

Не знаю, як вам, а мені вже пахне весною. З нетерпінням чекаю обіцяного президентом у Давосі всеукраїнського стриптизу: "Приїжджайте, коли почнуть роздягатися жінки і цвісти каштани". Можна тільки уявити, як на цей заклик попре уся сексуально стурбована Європа в Україну, набивши валізи презервативами і сувенірами. Збуджені туристи будуть гасати Хрещатиком і чіплятися до дівчат з криком: "Увікни! Увікни!" Адже, на їхню думку, це чудове українське слово мусить означати лише одне: "Роздягайся!"

Ганна Герман на обіцяних "голих бабів" відреагувала скромно: "Я не жінка, а політик". Чим відразу виключила себе зі складу жінок, які будуть навесні роздягатися. Хоча раніше ми чули зовсім інші версії її статевої приналежності: "Я справді сильна жінка", "Це кажу вам я – жінка, яка впливала на дуже багатьох людей", "Як ви смієте, я жінка!", "Я вам не жінка!" і т.п.

Одне слово – сумбур замість музики, як сказав класик сталінізму.

Але тема мого спічу не гендерні проблеми, а інтелект. Раптом ні з того ні з сього регіонали згадали і про таку дрібничку. "Ми поводимося як інтелектуали", – заявили все та ж заїжджена Золота Платівка нашого президента після того, як було визначено лауреатів Шевченківської премії.

До самої премії ще повернемося, але слово "інтелектуали" мене якось насторожило. Невідомо чи це слово коли-небудь вдасться вимовити гаранту, але окремі члени партії уже всерйоз взялися за наші мізки. Єлєна Бандарєнка теж поквапилася блиснути інтелектом у Шустера і потрясла аудиторію словами: "Я могу с вами говорить часами о Манчини, но не факт, что кому-то из присутствующих в зале Манчини нравится... Поэтому давайте не навязывать свои музыкальные вкусы всем остальным".

Важко уявити собі кількагодинну дискусію щодо творчості Генрі Манчіні, бо це ж усе таки не Пучіні, не Пічіні, не Паганіні, не Беліні, не Камбіні і не Керубіні. Це автор музики для фільмів і мультиків, зокрема й для "Рожевої Пантери". І якщо хтось хоче, аби його вважали за інтелектуала, то назвав би якесь інше прізвище.

Але такий уже стиль. Зірка усіх шоу Ганна Герман теж потрясла інтелектом, коли реагуючи на обшуки в українській бібліотеці у Москві, заявила: "Ми не ображаємося, що у Франції нема української бібліотеки". У Москві ж вона все таки є! А у такій цивілізованій Франції – катма! Але тут наша жінка-не-жінка трішки не допрацювала, бо у Франції українська бібліотека таки є і не одна. Перша – Бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі. А друга – у Сарселі, де знаходиться Наукове Товариство імені Т. Шевченка. І за всю історію цих бібліотек там ще не було жодного обшуку і вилучення націоналістичної літератури.

Про ще одного інтелектуала Болдирєва ми уже вели бесіду. І ось після мого огляду його віршованої творчості сталося дві знаменні події: президент нагородив його орденом "За заслуги III ступеня", а сам Болдирєв став відрікатися від окремих своїх творінь і все списувати на однофамільця. Правда, у цього однофамільця, теж графомана, не виявилося таких проникливих творінь, як "Проститутка ты моя проституточка", або "Посижу у фонтана с пивком, Сзади голос: "Какого, б..я, х..ра!.." І нема серед його творінь вірша:

Галиция - нарост на теле Украины.

На дерева стволе, как чага или хост.

Пока он соки пьёт - лишь гриб он, если ж ныне

Его отрезать - он лекарство. В рост

Пойдёт любовь её к нам, наша к ней.

Благослови, Господь, расстаться поскорей!

Тобто інтелект, як бачите, зашкалює. На недавньому шоу "Большая политика" Болдирєв знову плів нісенітниці про Мазепу, плутаючи "руський" і "русский". Чим у черговий раз довів, що вислів Ганни Герман "Ми поводимося як інтелектуали" дещо перебільшений.

Але повернемося до Шевченківської премії. Там інтелектуали, яких затвердив сам президент, вляпалися відразу у два скандали. Дві з чотирьох премій отримала Національній опера: за постановку опери Вінченцо Беліні "Норма" і особисто солістка цієї ж столичної опери Лідія Забіляста. Але скандал не стільки в цьому, як у тому, що журі, начебто, голосувало одноголосно. А тим часом, виявилося, що це далеко не так.

Та найбільший скандал гряде з приводу присудження премії Василеві Шкляру за роман "Залишинець". Отут можна чекати громів і блискавок. Першу артпідготовку зробили штатні васали Табачника. "Писающая Циля" как объект анализа" волає Алєксандр Зубчєнко, "Шевченковскую премию в этом году дали антисемитскому и ксенофобскому роману одного ''литературного Тягнибока'', доповнює його Алєксандр Чалєнко. І обоє обсмокчують цитати, в яких фігурують жиди, москалі й пісяюча Циля.

За принципом "Нє чітал. Но асуждаю!!!" свій гнівний голос подав інтелектуал Олександр Фельдман. Що він роману не читав, коню ясно, бо не видушив із себе жодної свіжої думки, а повторив лише те, що вже процвірінькали бдітєльниє таваріщі. Навіть про "літературну тягнибоківщину" не забув згадати.

Не буду тут наводити цитати, читачі їх самі легко знайдуть в інтернеті, як і сам роман. Але звернімо увагу на те, що так обурило представників братніх народів. У першу чергу це вирази "жид" і "москаль". Хоча перше слово є нормальним літературним виразом для усієї Європи, окрім Росії. В Україні і самі євреї ніколи себе євреями не називали, а коли у 1939 прийшли визволителі в Західну Україну й оголосили усіх жидів євреями, то ті довго не могли оговтатися, бо слово "єврей" для галицького жида було образливим. Про це, між іншим, згадує й Хрущов.

І тільки тому, що російською мовою слово "жид" є образливе, українців змусили відректися від нього. Але чому лише українців? Чому не поляків, чехів, словаків? Якщо так далі піде, то регіональні дамочки заборонять нам вживати слово "врода", бо російською воно звучить як образа.

Товариш Фельдман не вперше бачить антисемітизм і ксенофобію там, де її нема. І якщо у Шкляра чекістами є здебільшого євреї, то так воно й було. Це факт, а не антисемітизм. Ніхто ж не боронить євреям у голлівудських фільмах показувати українців ледь не головними виконавцями Голокосту.

Та євреї є різні. Український поет Мойсей Фішбейн колись сказав: "Якби я жив у той час і був навіть не молодою людиною, я б усе одно пішов до Української повстанської армії. УПА була єдиною армією, яка воювала за незалежність України. До якої армії ще я, український поет, міг піти!"

Дивно, що товариш Фельдман не засудив цього висловлювання. А коли Ян Табачнік проникливим зором помітив прояв антисемітизму у Миколи Томенка, Мойсей і тут не змовчав: "Маестро... Ви погрожуєте почепити жовту шестикутну зірку, щоб заявити світові про антисемітизм нової української влади? Що ж маю почепити я, щоб заявити світові про україножерство в Україні? Що маю почепити я, щоб заявити світові про те, що українців в Україні перетворено на національну меншину, а мою рідну українську мову в Україні упосліджено? Що маю почепити я, лавреат премії імені Василя Стуса, щоб заявити світові, що один із Стусових гонителів, головний Кучмин адміністратор досі не покаявся? Що маю почепити я, щоб заявити світові про антиукраїнський погром, який багато років чинило Ваше оточення?"

При цьому він нагадав: „Чому ж Ви не чіпляли жовту шестикутну зірку тоді, коли Кучма називав євреїв "жидами", "жидьонишами"?"

Хочеться те саме запитати у Фельдмана? А чому ви тоді змовчали?

Зараз Фельдман комбінує, яким чином зробити так, щоб Шкляр тієї премії не отримав. Пісяюча Циля не дає депутату спокійно спати.

А ось на "95 кварталі" Маша Распутіна заявила, що "ми всє русскіє" і Київ – це російське місто. Хтось її в антиукраїнізмі звинуватив? А що було б, якби, скажімо, в Чехії якась німецька співачка дозволила собі те, що Маша і заявила, що Прага німецьке місто, а чехи насправді німці? Був би гучний скандал. Але не в нас.

Це тільки у нас лідер кримської "казачьей общины "Соболь"" Віталій Храмов може заявити: "Но почему мы на Украине должны ходить не в Русскую Православную Церковь на Украине, а в УПЦ Московского Патриархата? Я полностью согласен с госпожой Герман, которая говорит, что для украинцев слово "русский" является оскорблением. Но для русского это гораздо большее оскорбление, лучше нас называть дебилами и педерастами, чем "украинцами".

Ну, в принципі, я не проти. От тільки, щоб чалєнки не ображалися.

_____________________________________________________________________________

Читайте також:

В обіймах московського спрута

Яка українська дівчина не любить сарахвана? А під сарахваном вочевидь не домоткана сорочка, а "трусы семейные байковые"

Повʼязані теми:

Наступна публікація