"Рубін" - "Динамо". На місці кроком руш!

Шевченку і Ко треба перемагати "Барселону"© AFP
Удруге взяти Казань "Динамо" не змогло. "Рубін" не дозволив. Та й, власне, кияни самі не надто наполягали. Тому задовольнились очком.

"Рубін" - "Динамо". Нульова нічия на Центральному стадіоні. Кожен залишився при своїх інтересах. Ні більше, ні менше.

"Рубін" - "Динамо" - 0:0. Статистика матчу

Певна річ, це ліпше, ніж нічого. Одначе, таки не виконавши завдання-мінімум, динамівцям задля досягнення мети доведеться виконувати завдання-максимум – обов’язково перемагати "Барселону". І ось цей матч, практично останній у сезоні, стане для чемпіонів України справжнім Рубіконом: або все, або нічого. Іншого не дано.

Фотогалерея матчу

Що ж стосується "Рубіну", то даремно розраховували на те, що казанці занадто довго святкуватимуть своє друге російське чемпіонство. Не варто було сподіватися й на те, що казанська команда, яка, за словами її наставника, вже три місяці не бачила зарплатні, гратиме через пень колоду. Попри всі суб’єктивні чинники та нюанси, чемпіони Росії мали унікальний шанс (між іншим, кращий за наш) не лише поквитатися за поразку в першому турі, а й у разі сприятливого рахунку претендувати на вихід до плей-офф чемпіонської Ліги. Нагадаю, що востаннє такої честі від Росії удостоювався московський "Локомотив" Юрія Сьоміна. Тому жодні побутові негаразди навряд чи могли вплинути на настрій господарів.

Кияни приїхали до столиці Татарстану також, певна річ, за сприятливим результатом. Цим результатом, враховуючи турнірну ситуацію, в яку кияни загнали себе самі, можна вважати тільки перемогу. Бо навіть нічия за певних обставин давала примарні шанси команді Газзаєва не те щоб вийти з групи, а навіть боротися за третє місце, що дає право участі в Лізі Європи. Незважаючи на те, що у внутрішній першості у киян, як і в їхніх опонентів, справи йдуть чудово, все ж таки до Казані наша команда прибула не в ранзі фаворита. Російський клуб, який добряче потріпав нерви "Інтеру", а "Барселону" узагалі переграв за сумою двох поєдинків, за визначенням розглядався фаворитом у домашній зустрічі проти суперника, котрого сильнішим назвати навряд чи можна.

Зважте, окрім усього іншого, що за рівнем контролю м’яча, організації гри казанці виглядали ліпше киян фактично півтора тайми у першій зустрічі. Тому якщо й могли ми на щось розраховувати у цьому поєдинку, так це на черговий подвиг. Чи диво.

На превеликий жаль, не сталося ані того, ані іншого. Дві мотивовані команди на тлі не дуже мотивованої природи (упродовж усього матчу у Казані був снігопад) продемонстрували далеко не оптимальний, але бойовий футбол. Із, узагалі-то, рівними шансами на успіх. Моментів за такої гри, як правило, багато не виникає. Наш випадок не став винятком. Позбавлені кадрового маневру передовсім у захисті (через відсутність одразу двох центральних оборонців – Алмейди та Хачеріді), гості в першій половині зустрічі основний акцент зробили на руйнації. За рахунок як кількості, так і якості команді Газзаєва вдалося без особливих надзусиль впоратися із хоча й небезпечними, але малочисельними атакуючими набігами рубінців. У складі яких чи не найбільш помітним був Домінгес. Саме аргентинець був найближчим до того, аби засмутити нашу команду, проте його удар у падінні через себе красиво парирував Шовковський. Власне, більше яскравих епізодів у першому таймі у виконанні господарів не було. Не кажучи вже про гостей. На атаку вони фактично не працювали. Проте, з іншого боку, із завданням – не пропустити – впоралися.

Але для досягнення мети цієї динамівської програми-мінімум, звісно, було замало. У другому таймі, хочеш чи ні, але потрібно форсувати події. Або, принаймні, грати активніше. У першу чергу в атаці.

До речі, виступи "Динамо" в другому таймі на європейській арені у цьому сезоні не підпадають під якийсь один шаблон. Якщо пригадуєте, то лише в стартовій зустрічі чемпіонської Ліги (проти того ж таки "Рубіну") динамівці помітно додавали в другій сорокап’ятихвилинці. У інших же поєдинках (особливо проти "Інтера") варто говорити про те, що, з одного боку, Газзаєв припускався методичних помилок, а з іншого – киянам просто не вистачало духу, аби довести матчі до логічного завершення. Тому, повторюся, через вищевикладене особисто я на другий тайм очікував із певним острахом.

Проте, схоже, динамівцям таки вдалося зробити правильні висновки із попередніх невдач. Гості помітно додали в русі. У першу чергу - в командній швидкості. І треба ж такому трапитись, що цей, здавалося б, очікуваний і прогнозований крок української команди команду російську якщо й не застав зненацька, то, в усякому разі, змусив добряче похвилюватись. Місцями від вже фірмової гри команди Бердиєва не залишалося й сліду. Більше того, провали в захисті "Рубіна" у другому таймі були такою ж нормою, як і першотаймова безпорадність "Динамо" в атаці.

Але, на жаль, матеріалізувати свою помітну перевагу "Динамо" не могло. Наша команда відверто мучилась на завершальній фазі атаки. Їй чогось бракувало. Чи то прицільного удару, чи може останньої передачі. Милевський знову не вражав, Шевченко не міг розірватися на дві іпостасі, а Ярмоленко і Нінкович взяти на себе гру за такого розкладу не змогли.

Очікуваного пожвавлення після замін Газзаєва також не сталося. "Динамо" якщо й атакувало, то так же беззубо. Оглядаючись на свої тили. Власне, в цьому також був свій резон. Причому резон неабиякий – усе ж таки ліпше одне очко і примарні надії, ніж остаточний крах.

Останні хвилини зустрічі змусили добряче понервувати. Проте в той же час вони й не розчарували. "Динамо" втрималося. "Рубін" не зміг. І навпаки.

А загалом – закономірний підсумок не надто видовищного, але напруженого поєдинку двох рівних команд. Які перед останнім туром зберігають – кожен по-своєму – шанси на продовження єврокубкової боротьби.

От лише "Динамо" для цього треба вдома перемогти "Барселону". До снаги нам така звитяга?

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
  • стас стас 26 листопада, 16:20 Згоден 0 Не згоден 0 це позор для "Динамо", адже стільки нереалізованих кутових, Андрій Шевченко не зміг забити, Мілевський пробивав, але не забив. це для "Динамо" шалений позор. будемо чекати на матч з "Барселоною" і будемо сподіватись на перемогу!!!!! відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції