Шах і мат від "Шахтаря” Погляди 20 лютого, 09:03
Донецький "Шахтар", забивши англійцям два м'ячі, може їхати додому із почуттям виконаного обов'язку.

"Шахтар" підтримав почин "Динамо" та "Металіста". І тепер ми не лише можемо сподіватися поставити шах далеко не останнім командам далеко не останніх чемпіонатів, а й цілком реально маємо розраховувати на мат. В їхню адресу. Хоча б у двох випадках. Виявляється, часом треба зовсім мало, щоб захотіти багато.

Після київської драми і генуезької сенсації донецький матч за багатьма зовнішніми ознаками скидався радше на пересічний спаринг, аніж на важливий кубковий поєдинок. І справа тут не лише в тому, що лондонський десант виявився напрочуд непретензійним, легковаговим, а і в тім, що й "Шахтар", який замість оригіналу суперника отримав вочевидь далеко не найліпшу його копію, дуже довго намагався діяти саме академічно, а не натхненно.

У підсумку замість прогнозованої переваги у вигляді домінування та пошуку шляхів до воріт "Тотенхему" "гірники" усі свої зусилля попервах зосереджували на коротких та середніх передачах. Причому не завше гострих. От і виходило у них ходіння по муках замість очікуваного променаду.

Хоча, за великим рахунком, все ще чинний наш чемпіон вибрав доцільну манеру гри проти команди, яка хоча й із дитсадковими рисами, проте свою ігрову поставу розглядала винятково в руслі британського футболу.

Так ось, підопічні Луческу звели до мінімуму кількість прострільних і особливо навісних передач. У той же час значно виросла кількість низових пасів. "Гірники" намагалися діяти широко, розтягуючи при цьому оборонні ешелони гостей. У злами цих редутів мали проникати мобільні півоборонці донецької команди.

Мабуть, саме таким був стратегічний план на гру "Шахтаря". Однак свій план на гру був і в "Тотенхему". І він полягав, здається, в тому, щоб не дати розвернутися донецьким бразильцям. Експериментальна команда Реднапа хоча й навряд чи могла сперечатися з опонентом у техніці, проте її фізичні кондиції виглядали пристойно. Голими руками таких навряд чи візьмеш.

Тому навіть незважаючи на те, що на головному стратегічному плацдармі – в центрі поля – у гостей номінально діяв лише один Зокора, свого партнера постійно підстраховували колеги. Тому Фернандиньйо і Жадсону, котрі ніби-то легко проходили лондонського хвилеріза, на безпосередніх підступах до штрафного майданчика гостей доводилося в’язнути в щільній і мобільній обороні. А оскільки навіть бразильцям перелаштуватися в процесі матчу досить складно, "Шахтар" за інерцією проводжував потроху кусати опонента. Тому було не надто приємно, проте ушкодження абсолютно сумісні з життям.

А ще донеччани чомусь зовсім забули про удари. У першій половині зустрічі можна згадати хіба що кілька епізодів, коли воротареві лондонського клубу довелося локалізовувати потенційно небезпечні атакуючі потуги шахтарів. Решту часу кремезний Гомес нудьгував.

Мабуть, не надто креативним у цей час був і широковідомий поціновувач гри "Шахтаря" Віктор Янукович, котрий вмостився у ВІП-ложі. Проте, на відміну від того ж Гомеса, та й П’ятова також, Віктор Федорович міг собі дозволити цукерку типа "Барбарис". Благо, що він їх завше тримає в кишені на всяк випадок.

Навдивовижу спокійно почувався у цей час і Мирча Михайлович. Складно сказати, наскільки продемонстроване його підопічними відповідало озвученому плану на гру, проте румунський Містер особливо не хвилювався. В усякому разі, свого капелюха (до речі, не менш відомого за цукерки) не турбував. Мабуть, таки щось знав.

Ось в такому ключі й проходила ця дивна гра. Одні, себто господарі, з виглядом академіка, котрий схопив Бога за бороду, продовжували мугикати свої завчені фрази, тоді як інші, молоді, але ранні, також вперто гнули свою лінію. Гра перетворилася на позиційну. Видовище – на тягнучку. Тут одних цукерок для відновлення душевної рівноваги замало.

Словом, час для внесення коректив настав. Передовсім для коректив у гру "Шахтаря".

Найліпший, найоптимальніший варіант для таких коригувань – звичайно ж, перерва. П’ятнадцять хвилин, упродовж яких команди можуть вислухати все те, що про них думає тренер, - достатній інтервал для внесення корінного перелому.

Одначе жодних візуальних правок у гру друготаймового "Шахтаря" внесено не було. Усе так же академічно, монотонно українська команда намагалася заколисати суперника, переконати словом, а не ділом у своїй правоті.

Та мало бути правим, треба бути правим у потрібний час. Чогось неординарного, нестандартного "Шахтар" та його тренер довго не могли віднайти. Їхні потуги розбивалися об міцний, хоча й неотесаний лоб молодої оборони "Тотенхему". Більше того, англійці дозволяли собі полякати й П’ятова. І хоча донецький воротар від того переляку навряд чи міг спіймати гикавку, набіги півоборонців суперника носили цілком офіційний характер.

До часу "Х", себто до моменту, коли Мирча Михайлович міг в серцях жбурнути свій кептарик на родючу донецьку землю, а Віктор Федорович синхронно метнути цукеркою в румунського тренера, залишалися лічені хвилини.

І в цей час допомога прийшла звідти, звідки не чекали. Те, що нас не вбило, нас же зробило сильнішими. Один із численних своїх штрафних ударів "Шахтар" вирішив розіграти, а не виконувати прямий удар. Жадсон м’яко навісив до штрафного майданчика. Робив усе неквапливо, але не за шаблоном. На такий перебіг подій оборонці та воротар "шпор" явно не розраховували. А ось Селезньов розраховував.

Чи розраховував Віктор Федорович – сказати складно. Однак він після такої феєрії неабияк підбадьорився.

Як виявилося трішки пізніше, чаші терпіння загрожує саме остання крапля. Після пропущеного м’яча недосвідчена, нелякана команда Реднапа попливла. Для них то був удар нижче пояса.

Ось тут і настав час для донецьких бразильців. Що-що, а добивати поранених вони вміють майстерно. Хоча не віддати належне Жадсону не можна: мініатюрний гравець "Шахтаря" створив справжній шедевр, миттєво реанімувавши як власне реноме, так і честь усієї марки. З Містером на чолі. Й іншими офіційними особами.

І тепер уже можна їхати до Лондона з почуттям виконаного обов’язку. За такої гри такий результат – оптимальний. Могло бути й значно гірше. Добре те, що добре закінчується.

Читайте також:

Україна має 4-й коефіцієнт УЄФА цього року

У Донецьку побили фанів "Тоттенхема"

"Шахтар" поклав "Тоттенхем" на лопатки

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 1
Вибір редакції