"Шахтар" - "Тулуза". В ту лузу

У французьку лузу влетіло чотири шари© shakhtar.com
Чергова впевнена європеремога "Шахтаря", чергові чотири "горішки" для приїжджих сіромах – і гірники вже можуть замовляти квитки до плей-офф.

"Шахтар" дійсно помилився дверима. За всіма показниками ця команда має виступати в Лізі чемпіонів, серед рівних собі. Натомість гірники виступають в турнірі рангом нижче. Причому не лише за статусом, а й за рівнем. "Брюгге", "Партизан", "Тулуза" – це, звичайно ж, не "Барселона" з "Інтером". І навіть не "Рубін". Суперники "Шахтаря" – рівня середняка українського чемпіонату. В усякому разі, на даний момент складається саме таке враження. А з середняками нашої першості у "помаранчево-чорних" розмова коротка. Особливо на новому стадіоні.

"Шахтар" 4:0 "Тулуза". Фотозвіт

Із переходом на "Донбас Арену" команда Луческу менше чотирьох м’ячів не забиває. Не став винятком і нинішній поєдинок – проти французької "Тулузи". Казанова та його "казани" отримали цілий кошик. Без варіантів.

Ну що можна сказати про цю команду? Зовсім не гранд тамтешнього футболу, не кажучи вже про євроарену. Успіхи цього колективу локальні, після яких, як правило, настає тривала пора забуття. Про що, власне, вже можна говорити зараз, оскільки в національній першості "фіолетова" команда вирішує невтішні аутсайдерські функції. Сам наставник "фіалкових" навіть не приховував, що приїхав до Донецька, усвідомлюючи, що претендувати може хіба що на випадкову нічию. До того ж, колишній воротар "Тулузи", а нині її керманич, не виставив одразу кількох основних виконавців, прізвища яких хоч щось можуть нам розказати.

"Шахтар" 4:0 "Тулуза". Статистика

У підсумку "Шахтарю" протистояв сірий, безликий і, даруйте, низькокласний колектив, головний і чи не єдиний козир якого – він таки може грати в футбол. Але рівень їхніх умінь та сподівань помітно нижчий за рівень можливостей нашого віце-чемпіона. Тому й перетворилася ця гра, причому цілком логічно і закономірно, у звичайнісіньке побиття сильним слабкого. Причому побиття це було не тільки відчутним, а місцями навіть елегантно-вишуканим.

Зазвичай, суперники на кшталт нинішнього тримаються до першої пробоїни. На жаль чи на щастя (чому на щастя – мабуть, й так зрозуміло, а чому на жаль – вже хочеться нарешті побачити поруч із "Шахтарем" справді гідного опонента) нинішній приклад не став винятком із правила. Гості трималися рівно стільки, скільки господарі збиралися із думками для справжньої серйозної атаки. Виявилося, що обом для того, аби пройти пробу на "вошивість", виявилось досить і п’яти хвилин. "Шахтар" просто додав у русі і розширив атакуючий діапазон, "Тулуза" просто виявилася до такого перебігу подій неготовою.

Можна, звичайно, за великого бажання довго і нудно сперечатися, за що саме португальський рефері призначив пенальті. Проте французи особливо і не протестували. А Фернандіньйо особливо і не зволікав.

На мить здалося, що гірники продовжують поєдинок проти "Карпат". Проте далі виявилося, що це радше повтор сценарію матчу проти "Партизану". Бразильський півзахист "Шахтаря", відчувши повну свободу дій та безкарність, міг собі дозволити досхочу вовтузитися з м’ячем. Причому робити це не тільки ефектно, а й ефективно. Протидію на таку "отруту" заїжджі жабоїди не знайшли. Та й, будемо відвертими, не особливо й наполягали. Чи то справді зовсім безпорадні, чи може дійсно "Шахтар" нині набрав чудову форму. У звітному поєдинку перевірити це так і не вдалося. Вочевидь, добра половина подібних питань зникне після одразу двох (кубкового та календарного) матчів проти київського "Динамо".

А поки що чинний володар Кубку УЄФА без надзусиль замордував чергову "темну конячку". Шансів у цієї "конячки" насправді майже не було. Їх (шанси) могли надати суперникам передовсім власноруч (власноніж) футболісти "Шахтаря". У першу чергу П’ятов. За старою звичкою. Дивно, а якщо точніше – тривожно, що основний голкіпер "Шахтаря" і національної команди України останнім часом уособлює не стільки міць і впевненість, скільки фантом екс-голкіпера московського "Спартака" і київського "Динамо" Филимонова. Це добре, коли суперники пробачають. Та не завжди ж траплятимуться опоненти на кшталт нинішнього. Чи збірної Андорри.

Але інших нагод у тулузців не було. Доки гірники були в тонусі.

А в доброму гуморі вони були десь з добру годину змагального часу. За цей проміжок вони встигли не лише нагуляти апетит, а й скуштувати десерт. Луїс Адріану і шикував, і знущався одночасно, забиваючи свого шедевра.

Після того, як стаханівський чотирим’ячевий мінімум було виконано, "Шахтар" дозволив собі клеїти дурня. Причому робив це так уміло, як і кількома хвилинами до цього атакував. І знову чи не першу скрипку в цьому не надто втішному атракціоні грав наш голкіпер.

Одначе повторити подвиг "Партизана" і "Брюгге" – себто забити м’яч престижу – тулузцям не судилося. Хоча вони там щось і намагалися творити, кректали та вовтузились, але змушені їхати додому і без меча, й без щита. Наші ж у повному бойовому обладнанні та численних нагородах можуть сміливо мріяти про наступний раунд Ліги Європи. Вже можна. Обов’язково збудеться.

Нібито хтось сумнівався.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 3
Вибір редакції