Шизуха косить наші ряди

Юрій Винничук© УНІАН
Я не знаю, хто автор цієї фрази, яка була популярна у час розвинутого соціалізму, але вона мені пасує до сьогоднішньої ситуації. У своєму наступі на українськість, традиції, історію і мову, влада доходить до маразму.

Оскільки совки правлять державою, то відтак отримуємо життя, яке усе більше скидається на незабутній для мого покоління совок. Особливо у цьому напрямку старається МЗС.

Ну, як не назвати шизофренією той факт, що головою Громадської ради при МЗС обрано пастора "Посольства Божого" Олександра Кормана? Причому обрано рейдерським способом. Привів пацан півсотні прєдставітєлєй абщєствєннасті, і ті легко вставили пістона 33-ом членам Громадської ради. Меншість обурено покинула збори.

Ось у наших сусідів уже давно заборонені будь-які секти в межах Москви. Це ще Лужков подбав. Ну, можливо, ті секти йому мало запропонували. Зате у нас секти мають справжнє роздолля. Сектант Турчинов міг керувати СБУ, сектант Черновецький, не лякаючись свого бога, розкрадати столицю, а тепер цей шашіль почав точити МЗС. І хтозна, чи Грищенко й сам уже не член якоїсь секти.

Недавно МЗС представило стратегію позиціонування України за кордоном. Мета проекту – сформувати позитивний імідж країни, підвищити її туристичну та інвестиційну привабливість. Звучить нормально. І коштів міністерство не пошкодувало. Сто тисяч доларів отримали творці символів бренду "Україна". Можна тільки уявити собі, як мучилися вони, в поті чола працюючи над образами Спритка і Гарнюні! Скільки недоспаних ночей довелося принести у жертву такій геніальній ідеї! "Він - активний та сміливий, вона - красива та незалежна", – радісно повідомляють у МЗС. Правда, декому ці образи виглядають, як казав з іншої нагоди Добкін, "нємножка па-дебільнаму". Особливо очі. Кого вони нагадують? А-а, героїв мультика "У пошуках Немо". Такі ж риб’ячі. Можливо, це тому, що зображені "риб’ята".

І нічого, що хлопчик підстрижений під макітру, як не стрижуться в Україні уже років сто. Бренд є бренд. Але мене хвилюють імена. Можна сказати, навіть тихо збуджують. Гарнюня і Спритко. Спритко і Гарнюня. Матвєй Ганапольскій цілком справедливо замислився над тим, як ці імена зазвучать в устах туристів з-за кордону. Тут не те, що язика – зуби поламати можна! А я б не тільки про закордонних туристів запереживав.

Академік Павлов радив Лєніну випробувати спочатку свої ідеї на собачках. А я от порадив би МЗС випробувати звучання цих неймовірно креативних, з дозволу сказати, символів, в устах нашої політичної еліти. Наприклад, в устах Баріса Калєснікова, смотрящого за 2012-тим. Чи в устах – свят, свят! – президента. Або товариша Азарова з його "кровосісями". Ні, я серйозно. Ну, на відкритті їм же ж доведеться ці імена промовити. Скільки часу перед тим вони витратять на те, аби не запороти язиком? Бє-е-едний Богя.

"Удалось за сравнительно небольшой бюджет сделать что-то действительно имиджевое", – тішиться директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин. Можна тільки уявити, яких би вони брендів намолотили, якби їм дали мільйон!

Я от по-хлопськи скажу: не знаю, хто стоїть за цими образами, але українець, носій української мови, однозначно не міг би вигадати таких дебільних, немилозвучних імен. Який сенс було закладати в ці імена поняття "гарна" і "спритний", якщо вони й так нічого іноземцеві не скажуть? Уже краще було б вдатися до казкових героїв. Замість Спритка – Котигорошко, а замість Гарнюні... ні, зараз я не готовий запропонувати свій варіант, але за десять тисяч доларів я б подумав. А, може, й за дві.

Але цим просвітянська діяльність МЗС не обмежилася. Плани своєю ненавистю до всього українського потрясають. Креативний (слово яке убійне!) директор CFC Consulting Юрій Сак повідомив: "буде підготовлена серія відеосюжетів, в яких відомі українки – Тіна Кароль, Джамала, Ані Лорак, Віра Брежнєва – виступлять в якості гідів і розкажуть про мальовничі куточки нашої країни".

Чудово! А як прогресивно! Ліберман, Джамаладінова, Куєк і Галушка. Ця остання, очевидно, найщиріша українка. Правда, мені важко уявити собі, скажімо, співачку з Франції, яка б поміняла своє милозвучне французьке ім’я лє Ґалюш на Герінг чи Геббельс. У кожному разі саме Галушка-Брежнєва буде представляти титульну націю. Тілом українка, душею – малороска.

Та це ще не все. Крім того, планується зняти сюжети про світових знаменитостей українського походження – Енді Ворхола, Ігоря Сікорського, Миколу Гоголя, Казимира Малевича.

З цієї усієї компанії лише Гоголь послідовно признавався до українства. Малевич був поляком, і в різних довідниках фігурує то польським, то російським, то українським художником. Росіяни вважають Сікорського своїм, а словаки – Ворхола. Ні Сікорський, ні Ворхол українцями не почувалися і жодних контактів з діаспорою не підтримували.

З таким самим успіхом можна було б зняти сюжети і про Шмуеля Аґнона, і про Миколу Бердяєва, і ще про кількох нобелівських лауреатів, які походили з України, але українцями не були. Дивно, що оминули українського поета Антона Чехова, який частенько себе хохлом називав. А могли б іще й Булгакова, який ненавидів усе українське, взяти до компанії. Як гуляти, то гуляти.

Що це? Черговий вияв меншовартості? Чи невігластво? Навіщо притягати за вуха те, що не належить нам? "Не впихайте невпихуєме!" – проголосив колись Іван Плющ, помінявши стару жінку на молоду. І мав рацію.

Досить лише прогулятися Інтернетом, аби переконатися, як сприймають українці МЗСівські проекти. Яких лише варіантів не вигадують на тему Гарнюні і Спритка. І часто це варіанти дуже нецензурні. Видно, що людям небайдуже, а слів уже нормальних, щоб реагувати на цю шизуху бракує.

Андрій Курков теж вважає, що Гарнюня і Спритко "не можуть бути символами чи логотипами країни хоча б тому, що вони, по-перше, вигадані, а по-друге, розробники відштовхувались від японської книжки-комікса "Манга". Ані за образом, ані за технікою вони не відповідають ніяк всьому українському... Тут треба брати не обличчя чи фігуру людини, а щось інше, спокійніше для сприйняття і що може асоціюватися з Україною".

Але для того, щоб створити образ, який би асоціювався з Україною, треба бути українцем, жити Україною і любити її. А якщо це доручити комусь, хто її ненавидить, то нічого іншого окрім цих почвар він і не вигадає.

Ну, та Бог з нами, на нас, свідомітів і бандерлогів, уже давно зверху наклали. Але за що ж Богю Гагнюньою покагали?

________________________________________________________________________________

Читайте також:

Жертви мавпячої лапки

Коли перебігають у стан провладної більшості грошові мішки, це зрозуміло, ці люди ніколи не мали ані совісті, ані гонору. Та й що можна чекати від вчорашнього люмпена, який лише свій другий мільйон заробив чесно?

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 40
Вибір редакції