Сумні роздуми поблизу парадного під’їзду

© shakhtar.com
Черговий успіх святкує донецький "Шахтар": команда здобула путівку в Лігу чемпіонів.

За два тури до фінішу нашого чемпіонату білих плям на його "тілі" залишається все менше. Однак все більше питань виникає до команд, які збираються презентувати країну на міжнародній арені.

Черговий успіх донецького "Шахтаря": команда виграла у харківського "Металіста" не тільки очну, а й заочну боротьбу за Лігу чемпіонів. За два тури до фінішу національного чемпіонату "помаранчево-чорні" забезпечили собі друге місце.

Результати всіх матчів 28-го туру Прем'єр-ліги

Власне, дивного у цьому немає нічого. На перший погляд. Минулорічний чемпіон та володар Кубка нині став віце-чемпіоном. Тобто, можна навіть констатувати, що донецька команда зробила крок назад. Особливо якщо врахувати її кадровий (і не лише) потенціал. Та амбітність президента цього клубу. Все це так. Проте якщо згадати, що після зимової перерви гірники безнадійно відставали не тільки від "Динамо", а й від того ж таки "Металіста", перебуваючи узагалі за межами лідируючої трійки, то підсумкова друга сходинка, та ще й здобута завчасно, за два тури до фінішної смужки, має видаватися черговою звитягою команди Луческу. І це дійсно так, хоче цього хтось чи ні.

Хоча в той же час варто зазначити, що в скрутне становище гірники себе загнали добровільно і самотужки. Як тут не згадати провальний старт тоді ще чинного чемпіона на старті першості, бліду й нерезультативну гру. Якби не матчі Ліги чемпіонів, а згодом і Кубку УЄФА, то нинішній рік найімовірніше став би останнім для Луческу. І для мрій Ахметова знову зіграти в чемпіонській Лізі. Проте здолавши обезкровлений і немотивований "Тоттенхем", "Шахтар" водночасся зумів на попелищі сезону зібрати до купи уламки колишньої міці, перевтіливши їх у нову мрію, яка додала команді сил та наснаги. До того ж, при всій неоднозначності постаті Луческу донецький тренер чудово розрахував сили впродовж усієї другої частини сезону. Здалося, що "Шахтар" не форсував форму. Команда методично додавала щоматчу. Нехай і по крихтах, але впевнено. І до травня підійшла у всеозброєнні.

В усякому разі, напередодні рубіжної поїздки до Стамбулу це видається саме так. Примітно, що на гру, яка для донеччан формально стала "срібною", Мирча Михайлович привіз резервний склад, розбавлений двома-трьома гравцями основи. Здається, що в цьому випадку сміло можна було везти вихованців дитячої академії – луганську "Зорю" можна сміло брати голими руками. Вона, "Зоря" тобто, і раніше не вирізнялася "розумом та кмітливістю", а нині, в умовах відомих подій, і поготів. Хоча, в той же час, у даному випадку справа не стільки в "Зорі", скільки в "Шахтарі".

"Чорноморець" - "Металіст"
ФК "Металіст"
"Металіст" знову лише "бронзовий"
Водночас відзначу чергову невдачу харківського "Металіста". Знову осічка, цього разу в Одесі. І хор голосів, лейтмотивом яких були лігочемпіонські замальовки, потихеньку перетворювався на шепіт, а потім і взагалі замовк. Слабенькою виявилася ця пісенька. Її не довелося навіть душити – вона благополучно заглухла сама. І в цьому розрізі "Металіст", як і "Шахтар" за провалене перше коло, докоряти може тільки собі коханому. Маючи над конкурентом серйозну перевагу як у вигляді турнірних здобутків (об’єктивний чинник), так і загалом зручнішого календаря (чинник суб’єктивний), команда Маркевича примудрилася на фініші розтринькати практично все. Так, бронза від слобожанців нікуди не дінеться, але ж після реальних претензій якщо й не на першу, то в будь-якому випадку на другу сходинку третє місце має видаватися слабкою втіхою.

Але на захист Мирона Богдановича таки можна зарахувати один залізобетонний і водночас загальновідомий аргумент – неможливість кадрового маневру через коротку лаву запасних. Грати на всіх фронтах дванадцятьма-тринадцятьма виконавцями – справа невдячна. Після матчу в Одесі Маркевич укотре наголосив на цій істині.

З цього приводу особисто мені як мінімум цікаво – а чи підтвердить Ярославський задеклароване не так давно бажання зробити "Металіст" грандом українського футболу. Для цього доведеться викинути не один мільйон, а президент "Металіста" поки що особливої активності на трансферному ринку не демонстрував.

Завершуючи тему закономірності харківського краху наприкінці сезону, ще раз доведеться наступити на найболючіший металістівський мозоль – поразку в Кубку УЄФА від київського "Динамо". Чомусь я впевнений, що якби харків’яни пройшли тоді київський бар’єр, вони б реально боролися з "Шахтарем" за другу сходинку в національному чемпіонаті. І можна було довго сперечатися, в кого кращі шанси. Але після того трагічного матчу, який без вагань треба поставити першим у довгій вервечці якісних поєдинків "Металіста" останніх років, щось надломилося в команді Маркевича. Сталося те, що з "Шахтарем" після "Севільї". Або з "Динамо" після "Шахтаря". Тобто оговтуватися довелося довго. Власне, „Металіст” після тієї поразки так і не отямився. На це потрібен час. І якісь серйозні вчинки клубного керівництва.

Бо не факт, що й третя європейська спроба харків’ян виявиться вдалою – здається, ліміт сенсацій та фарту вони вже використали. Залишається голий матеріалізм.

У той же час приклад "Металіста", якого, не будемо лукавити, просто не вистачило на всі змагання, має стати якщо й не пересторогою, то, в усякому разі, безкоштовним посібником для навчання іншим українським командам, котрі збираються про себе заявити в Європі. Маю на увазі в першу чергу "Ворсклу".

Полтавська команда, здобувши право грати в фіналі Кубка України, автоматично отримала перепустку до Ліги Європи. Як ви вважаєте, "Ворскла" в її нинішньому обрамленні готова до змагань на два фронти? Ось і я про те. Та й спомини про колишні намагання полтавців гучно заявити про себе на євроарені налаштовують винятково на песимізм, адже після нетривалих і невтішних походів дорогами Кубка УЄФА та Інтертото ворскляни, як правило, ледве зводили кінці з кінцями в чемпіонаті країни. Де гарантія, що подібне не трапиться цього разу? А немає ніякої гарантії. Бо впевненість відсутня. Й не тільки вона.

То, може, перед тим, як мріяти, варто подумати й про те, а що буде потім, після того, як раптом мрія збудеться?

Це, між іншим, стосується й донецького "Металурга". Якщо він, певна річ, у підсумку виявиться вищим за "Дніпро". Команда, котру деякі злі товариші вперто називають "м’які іграшки", також не справляє приємного враження фундаментального колективу. Радше навпаки – каліф на час. І згадки про бременські 0:8 на тлі інших негараздів (м’яко кажучи) також живіші за всіх живих. То, може, не гнівити зайвий раз удачу, а вчитися, вчитися й вчитися?

Розумію, що подібні висновки – не тільки крамольні, а й дещо ідеальні. І що той же донецький "Металург" чимдуж намагатиметься стрибнути вище своєї голови (і не тільки цієї частини тіла), задовольнивши чиїсь локальні амбіції. Одначе певен, що так чи інакше колективи, які здобули чи здобудуть право представляти не тільки свою марку, а й країну на міжнародній арені, мають усвідомлювати всю складність цієї місії. Адже це не тільки право чи честь. А й, даруйте за високопарність, шалена відповідальність. Ми зараз в унісон репетуємо про небачений рейтинг України, здобутий чотирма клубами цього сезону, про прогрес нашого футболу загалом і окремих його представників.

А тепер лишень на хвильку уявіть, що вже через кілька місяців буде дано новий старт, і на змагальній доріжці опиняться вже не чотири, а п’ять вітчизняних команд. Серед яких – сіренька "Ворскла" і, вочевидь, згадуваний "м’який" "Металург". Про який високий рейтинг можна буде говорити, якщо, окрім того, що ділити доведеться вже не на чотирьох, а на п’ятьох, так ще й віри немає цим новачкам. Якісь вони аморфні, ніби пластилінові. Словом – штучні. Та й ціна їхнім перемогам на рідних теренах – зазвичай невисока. Повірте на слово...

Ото й залишається, що тільки вірити. На слово. Та все тим же новоспеченим канатохідцям-самоучкам, які з віртуозністю загальновідомого персонажу намагаються лавірувати в посудній лавці.

Що вже тоді говорити про решту...

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції