Не всюди Партія регіонів захопила владу, отже результатам треба вірити, наголошує заступник глави АП. Залізна логіка.
За останні дев'ять місяців усі владні мужі і тітоньки, від Президента і до останнього новоприбулого в Партію регіонів депутата Інни Богословської, безупинно говорять про дотримання демократичних стандартів та законності.
Усі ж скарги різних опозицій – то дискредитація України перед світом. Злочин. Щось середнє між умисним заподіянням шкоди і державною зрадою. Усі ці владні "співці демократії" добре знають, що коли держчиновник чи інший представник влади прямо порушує закон, то - вилітає з крісла і йде під суд. У різних країнах, але не в демократичній Україні...
Губернатори, міністри і держчиновники не здали мандатів народних депутатів – отже, лишаються недоторканними сумісниками. Їхні картки усе голосують та голосують у Верховній раді, а зарплати капають. Основний закон дає 20 днів на те, щоб нардеп, якого призначили до виконавчої влади, склав свої повноваження.
Не виконав основний закон - це порушив закон чи вчинив злочин? Порушив закон - це означає, що ти порушник чи злочинець?
Микола Злочевський від березня працює то головою матрезерву, то міністром охорони навколишнього природного середовища і залишається депутатом фракції ПР. Григорій Ілляшов, призначений у червні на посаду глави Служби зовнішньої розвідки, мандат не віддає. Нардеп-комуніст і водночас від березня - глава Державної митної служби Ігор Калетнік знає, що тато, який є депутатом від Партії регіонів, сина не позбавить депутатських пільг і мандата.
Володимир Демішкан встиг побути губернатором і зараз очолює "Укравтодор", але мандат депутата донині утримує.
Василь Горбаль і Микола Джига призначені Президентом головами обласних адміністрацій у Львівській та Вінницькій областях відповідно, і вже скоро зима, а вони усе ще депутати ВР. Геннадій Васильєв в адміністрації президента працює заступником глави АПУ, а в минулому був генеральним прокурором, який наглядав за дотриманням законів. З квітня і донині він порушує основний закон країни.
Президент сам призначив губернаторів і щодня тримає з ними зв'язок. Гарант демократії не знає, що його представники в областях порушники закону? А Васильєв взагалі щоденно з Гарантом дотримання прав і свобод перебуває в одній будівлі. Хтось чув, щоб Президент покарав порушника закону Васильєва? Янукович пояснив нам - "демократія - це порядок". А коли з тобою працюють чи то порушники закону, чи то злочинці, то де ж тут порядок?
Американців Янукович вчив, що "Україна є і буде складовою єдиного демократичного простору в Європі". Чи можна уявити таку кількість порушників Основного закону в будь-якій державі Європи на державних посадах? Демонстраціями би таких порушників заблокували, преса би задзьобала їх, прокуратура би відкрила кримінальні справи.
Ви бачили тисячі обурених маніфестантів під вікнами уряду та Адміністрації Президента, які викурюють законопорушників із влади? Телевізори про цих людей поза законом мовчать. Може люди не знають про цих порушників? Так Генпрокуратура ж точно знає. Кум Януковича генпрокурор Пшонка одразу взявся за порушників? Ні, бо зайнятий деклараціями свого вірнопідданства: "я член команди Президента. Президент взяв на себе велику відповідальність ... щоб у нас дійсно була правова держава... я як Генпрокурор - член команди по виконанню всіх тих рішень, які приймає президент". Президент приймав якесь рішення про покарання порушників Конституції? Ну так чого ж вимагати від такого члена команди?
Якщо у найбільш поінформованих мешканців столиці відібрали право обирати і бути обраним і ніхто не вийшов захищати свої права, то до чого тут нарікання на когось? Якщо люди не хочуть захищати свої власні права, то чого б це вони мали забирати у держчиновника право порушувати закони і бути сумісниками?
Такі громадяни дійсно не мають морального права обурюватися, що людина, яка через корупційну оборудку отримала 140 гектарів заповідних земель під хатинку, сама й очолила боротьбу з тією корупцією. Якщо ти миришся із злом – стаєш не лише його заручником, але й союзником зла. За останні 2000 років історія жодного разу цього не спростувала. Кожен з нас щодня лише підтверджує свій статус надійного партнера і союзника тих, хто чинить зло, і цинічно каже нам, що творить добро для кожного.
Два місяці кожен виборець дивився, як фальшують вибори, знімають неугодних кандидатів, проводять арешти, як переписують закон, як формують комісії. Усі мовчали. Потім - спокійний день вкидання макулатури в скриньки, яке назвуть "демократичними виборами". У кожному телевізорі, поки ручні регіональні комісії проводили правильний підрахунок голосів з усіма махінаціями зразка 2004-го, крикуни від правлячого режиму наголошували: усе чесно і демократично. Чорт з ними, з тими сумісниками, але щодо так званих "виборів" усе усім відомо. Половина відсиділася в хаті. Були масові протести проти "кидаловства" і "підрахуйства"?
Не всюди Партія регіонів захопила владу, отже результатам треба вірити – наголошує заступник глави президентської адміністрації Герман. Залізна логіка. Не всіх радянських людей Сталін посадив до ГУЛАГу, отже треба вірити, що диктатором він не був. Треба вірити...
... На вечірньому Майдані комуністи завершували конструювати сцену до "октябрських" для "совєтскіх пєсєн о главном", а біля Головної пошти група молодих людей уважно розглядала сидячу акцію якоїсь дивакуватої дамочки. Та вперто мовчала, а довкола тріпотіли від руки розписані плакати. Центральний з них повідомляв: "В усьому винен ти сам. Не продавайся і не погоджуйся!" Два молодика студентсько-пубертатного віку жваво обговорювали гасла і реготали. "Ну да – от в усьому винен саме я" - вигукував один. Інший його підколював і також реготав. Дамочка мовчала. Пацанам набридло і вони відійшли, поступаючись місцем наступним зівакам.
Чого б це кожен пересічний громадянин мав брати на себе провину за таке торжество "демократичної хунти" в країні? На мені відповідальність? Вони собі творять, що заманеться з народом і з країною, а я конкретно маю бути в цьому "бєспрєдєлі" винуватим?
Це - класична "відмазка", самонавіювання і вічна українська мантра, якою скористалися ці два молодики, як до них це вже зробили мільйони і цілі покоління радянських українців. Ментальність? Історична традиція? На що ще можна списати наше вічне небажання відчувати власну відповідальність за те, що діється довкола?!
______________________________________________
Читайте також:
Грузія та Україна щодня віддаляються одна від одної. В Україні ставлять пам'ятник Сталіну. В Грузії тим часом приймають у першому читанні закон про люстрацію.