"Цікаві книжки" з Вахтангом Кіпіані

Вахтанг Кіпіані
Правнук чекіста з Подолу і водночас нащадок дворянського роду. Мефістофель і Талейран в одному флаконі. «Дешевий клоун» і вмілий політичний гравець доби раннього Кучми і пізнього Януковича. Його звуть Дмитро Табачник.

Що читаємо? Невеличку книжечку Георгія Зубченка «Дмитрий Табачник», яка вийшла в серії «Знаменитые украинцы» (Харків, «Фолио», 2009). Не міг не купити, коли побачив її на полиці, поруч із аналогічними покетбуками про Шевченка, Бандеру, Лесю Українку та Сковороду.  У видавництва, очевидно, були резони таку книжку надрукувати. Але введення Табачника в ареопаг «знаменитых» пахне не лавром, а «джинсою». Хоча, врешті решт, 23 гривні 10 копійок – недорога, красна ціна для того, щоб дізнатися правду про діяча, якого, м’яко кажучи, не надто поважають навіть однопартійці. Пригадуєте, якими словами його оцінив Борис Колесников, – «дешёвый клоун» і «казнокрад». І контрольний постріл – «Что он вообще делать умеет, кроме того как книжки и картины из и так небогатых украинских музеев тырить?». Любитель старожитностей, доктор історичних наук, академік і професор на це змовчав.

Чому зараз? На самому початку книжки сказано, що Табачник «главную роль в отечественной истории он пока не сыграл», хочеться зрозуміти, коли і де побачимо застосування інших – некримінальних – талантів нашого героя.

Що цікавого? Це шедевр марнославства. Ну, ще можна зрозуміти появу в цій же серії томика про Кучму авторства відомого політолога Костянтина Бондаренка. Але ж Леонід Данилович – все-таки президент України, а чиновник середньої руки Табачник заслуговував би потрапити в іншу книжкову серію – «Сумнозвісні українці».

Книга написана в рідкісному нині жанрі «Житіє святих». Автор «Г.Зубченко», який називає себе випускником істфаку університету ім. Тараса Шевченка, на жаль, не має жодної відомої Google публікації. Я спробував пошукати хоч би якісь згадки про історика – жодних. Якщо не врахувати кілька замовних – на око – рецензій. Висновки робіть самі.

Автор явно вважає Табачника месією. В певні моменти навіть здається, що це сам Табачник глаголить – «в чём-то табачниковский алгоритм поведения ошибочен – как иначе расценить несоответствие чрезвычайно высокого потенциала степени его реализованности». Ну, а як вам таке – «Дмитрий Табачник стал духовным лидером провозглашённого им антинационалистического Сопротивления… его считают последним героем, демоном, новым Талейраном…».

Всі ексклюзивні цитати і подробиці супроводжуються помітками «розповідають», «очевидці кажуть…». Створюється ілюзія, що автор навмисно не хоче спілкуватися зі своїм героєм. Коли треба зробити неприхований комплімент або з видом суперпосвяченого розповісти якусь Табачникову «домашню заготовку» Зубченко посилається на «політологів». Дарма казати, що елементарний пошук в Інтернеті свідчить, що підтверджень цим голослівним заявам не існує. Тож, вірити чи не вірити віртуальному авторові – це кожен вирішуватиме сам.
Наприклад, дізнаємося, ніби у 2005-му «один із радників президента» ніби зустрічався з Табачником за дорученням Ющенка і пропонував йому «безперешкодний виїзд з України». Гордий опозиціонер відмовився і постійно носив із собою сумку з білизною, солодкими сухарями, родзинками та «товсту книгу про альбігойський хрестовий похід». Табачник тоді стверджував, що проти нього було порушено 9 кримінальних справ, вдома проходили обшуки «со срыванием паркета и разборкой мебели», але пошук у новинах 2005 року дає самі лише заяви Табачника. Публіцист стверджує, що його героя не заарештували лише тому, що не захотіли зробити йому імідж «мученика за ідеали Юго-Востока». В іншому місці бачимо ще одну легенду – ніби Олександр Третьяков, один із найближчих соратників Ющенка, гарантував Табачникові збереження посади в уряді за один лише вихід на сцену Майдану з помаранчевою стрічкою.

Автору постійно хочеться показати епічного героя, а виходить дрібний біс. У шкільні роки Табачник налив клей вчителеві на стіл, у студентські – навмисно влаштовував протяг, щоб викладачці здуло шиньйон з голови, а в часи роботи в уряді – хамив у присутності інших людей по телефону президентові. Геракл, що й казати. Не раз автор просторікує про те, що Табачник унікальний у вітчизняному політикумі хоча б тим, що не раз демонстрував «реліктово-офіцерські поняття про честь і вірність».

Тут чекаєш фактів, натомість отримуєш «предания старины глубокой». По материнській лінії Табачник наш, виявляється, блакитної крові. Його прабабуся закінчила київський Інститут шляхетних панянок і навіть була представлена імператриці. Далі йдеться про те, що рід Глєбових був споріднений із династією Романових.

Звісно, в тексті немає нічого про гучний скандал середини 90-х, коли Табачника викрили у привласненні позачергових військових звань. Тоді, за неповні сім років він із старшого лейтенанта запасу, який жодного дня не служив у війську, став полковником. Автор, явно з подачі свого героя, дрібно мститься всім його опонентам і конкурентам – Литвину, Марчукові, Лазаренкові. Навіть Кучмі, який невдячно здав Табачника і взагалі ревниво ставився до успіхів свого юного адміністратора. Скромний, дуже скромний, пане Табачник…

Фраза. «Табачник проработал в обоих правительствах Януковича около 1500 дней, что на сто дней дольше, чем длилась Великая Отечественная война». У цій цитаті скільки розуму, стільки й такту.

__________________________

Вахтанг Кіпіані
Вахтанг Кіпіані
 "Цікаві книжки" з Вахтангом Кіпіані 

Фюрер бачив Крим "німецьким Гібралтаром", з якого можна було б керувати всім Чорним морем, а шеф Німецького трудового фронту Роберт Лей пропонував весь півострів зробити курортом для істинних арійців. У генкомісара Криму Фрауенфельда народилася ще більш екзотична ідея - заселити регіон німцями з Південного Тиролю, "щоб назавжди врегулювати італійсько-німецькі суперечки".

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 7
  • Кацапчег Кацапчег 9 квітня, 12:05 Згоден 0 Не згоден 0 Ояебу!!! Великий повелитель историчекой фантазии, страстный расхититель украинских музеев, превратился в ВЕЛИКОГО!!! ААааа!!! =) Я в панике, ржунимагу!!! Кипиани жёстко прикольнулся, вставив эту книгу в свой литературный обзор.) відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції