У позі місіонера

Юрій Андрухович© vasyltereshchuk.blogspot.com
Мода на російське православ’я і показна публічна побожність наших політиків та зірок шоу-бізнесу побила всі рекорди йоги, медитацій, уринотерапії й навіть SPA-процедур.

Заворожено постоявши перед святинею, Коля ревно і розмашисто перехрестився. Буйна пергідрольна голівонька схилилась у тихій, але пристрасній молитві. Потім він придбав пару іконок і набрав святої води. За словами двічі заслуженого героя Росії та України, десяти пляшечок йому вистачить на кілька днів – щоб і пити, і вмиватися.

Вітя також перехрестився. Йому було тяжко пригадати слова улюбленої молитви. Вітя взагалі зі словами не дружить. Здається, минулого разу він попросив Бога про новенький гелікоптер. Такий, щоб як у справжнього чарівника, щоб усі інші дядьки і герої тільки заздрили. Щоб усі боялись, щоб не насміхались. Мрії Віті – так уже склалось його життя – завжди збувалися. Вистачало лиш попросити – і Бог давав. Тепер Вітя подумав про те, що непогано було би провести водогін зі святою водою прямо додому, в Межигір’я. Щодня приймати святі ванни – яке це, мабуть, блаженство! І численних солодкоголосих Коль не довелося б возити аж так далеко.

Описана щойно ситуація, на жаль, не є моїм художнім вимислом. Мода на російське православ’я і показна публічна побожність наших політиків та зірок шоу-бізнесу побила всі рекорди йоги, медитацій, уринотерапії й навіть SPA-процедур. Простим же людям вона взагалі замінила все, перетворивши їх із громадян на парафіян.

З легкої руки Москви (головної обителі єдино правильної віри) слова "духовність" і "мораль" знову набули свого нехитрого радянського сенсу. Ми всі добре знаємо, звідки ростуть ноги в цього нового "морального кодексу", а також навіщо всі ці незліченні наїзди головного московського попа на Київ, ці голосні заяви на тлі тусувань з нашою екстремістськи богомільною владою. Священики і вищі очільники московської церкви, наче розгодовані падлиною чорні круки, замиготіли по телешоу і заповнили своїми великими тлінними тілесами весь інформаційний простір. Свою "духовність" вони насаджують специфічно – агресивно, з неприхованою ненавистю до всього українського та, зрештою, і загалом людського.

Я знаю кількох зазомбованих ними вірян. Як правило, це жінки, частіше літні. Ще одне як правило: майже всі вони – колишні (або й нинішні) члени Компартії. Худі і всохлі, інколи навпаки - хворобливо огрядні, вони тільки й роблять, що скеровують усіх навколо себе на єдино праведний шлях - у Почаїв. Від них утікають родичі та близькі, не витримуючи ні агресивного – от ніяк не знайду українського слова на це явище! – "кликушества", ні їхнього фанатичного аскетизму. Бідні жінки відмовляються від усього включно з ідентифікаційними кодами, а в той же час їхні превелебні наставники самовдоволено купаються у ваннах неземних розкошів.

Утім, духовність як така гніздиться головним чином не в самих монастирях, а в готелях при них. Центри духовної релаксації і косметичного відпущення гріхів процвітають. Серед приблудної голоти, абсолютного пияцтва і деградації заможні та духовно збагачені миряни (всі в золотих хрестах і наколках) будують собі реабілітаційні храми, лазні і пентхаузи. Бо ж яке спасіння душі без баньки?

Прем’єр Росії надає перевагу Валааму. Там збирається своя, професійна тусня – ченці з колишніх (якщо такі бувають) кагебістів, нововисвячені ефесбешні отці та інші силовики від релігії. Усі настільки свої, що навіть і гріхи спільні. Тепер і до нас вони їздять, наче додому: експорт духовності – від старшого братана молодшому.

Бідним тіткам такі валаамські розкоші й не снилися. Вони й далі животіють по своїх норах без опалення, й далі воюють з усім світом і самим життям. За своєю чорнотою – що фізичною, що душевною – вони годилися б не стільки у християнки, скільки у прихильниці якогось пострадянського вуду. І навіть хамувато-масні заклики московського диякона Кураєва ("Отмиссионерьте ее как следует, а потом катехизните!") їх уже не стосуються. Вони стосуються молодших і поки що не навернутих. І жодна моральна комісія не закине, що достохвальному дикунові-дияконові мало би бути соромно навчати майбутніх батюшок сексуальному насильству і розпусті. "Місіонерити" заблудлих інакодумців – діло святе.

"Місіонерити" весь народ вони звикли ще за Радянського Союзу, будучи на той час скромними офіцериками в цивільному, захисниками комуністичної церкви та її священного синоду в особах членів політбюро. "Місіонерство" і махінації з духом – головна справа їхнього життя, більше вони не вміють нічого. У спецпідрозділах не вчать любити ближнього – тим більше, не змішувати релігію з політикою, сіючи між людей добро. Я спостерігаю за всіма цими несвятими угодниками і все одно вірю. Предмет моєї віри – здоровий глузд українців, що його років тому двадцять блискуче сформулював український народний поет Ярослав Довган: "…російське православ’я вироджується // батюшки не годні запліднити // а право славити від них не відбереш".

Не відбираймо від них їхнього права на чорнорясіє, словоблудіє і чинолюбіє. Вони все одно вироджуються. Їм уже нікого не запліднити.

Читайте також:

Отаке воно, малята

Наші правителі, як і герої мультиків, верзуть смішні нісенітниці, поводять себе, як мультиплікаційні бовдури-двійочники чи недалекі і жадібні брехуни.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 46
  • Олексій Олексій 14 лютого, 13:39 Згоден 25 Не згоден 20 У Андруховича паранойя. Звідки ж у цієї людини стільки злоби і жовчі проти багатьох віруючих? Він бачить тільки те, що хоче бачити, насправді ж не знає реальної ситуації ні в РПЦ, ані в УПЦ. І цей плювок в бік Валаамського монастиря - це просто якийсь абсурд, пан Юрій хоч щось про Валаамський монастир знає? Вочевидь, що ні, йому тільки вилити помиї на ненависне йому православ’я. Що стосується Кураєва, то насправді його вислови досить негативно оцінили миряни, я спілкувався з багатьма віруючими на форумах і вони критично поставились до таких слів Кураєва, і насправді у Кураєва досить багато супротивників в середовищі мирян. Що стосується виродження РПЦ, то "дурень думкою багатіє", за ці 20 років воно не тільки не виродилось а постійно і неухильно розвивається, щоб хто не казав. І цього не бачить тільки сліпий або осліплений ненавистю. Я взагалі ошелешений, як можна так поливати брудом церкву. Вона може подобатись, може не подобатись, але повинна бути якась моральна межа в критиці. відповісти цитувати Дякуємоспам MG-42 MG-42 15 лютого, 12:57 Згоден 3 Не згоден 5 Цим кацапам хоч висцяйся в писок, а вони будуть кричати роса ! цитувати Дякуємоспам наївним наївним 15 лютого, 00:53 Згоден 8 Не згоден 8 лише 1 факт-у боса секти годинник за 30тис євро(хто не вірить-перевірте в мережі).Слухати від такої людини(бо це ЗВИЧАЙНА людина а не істина в останній інстанції) якісь повчання я не збираюся. Я не неграмотний селянин 17століття і можу читати Біблію сам, без тупих попів які поводяться так, ніби знають всі секрети на світі.РПЦ це просто інструмент москаляндії який не має ніякого відношення до релігії цитувати Дякуємоспам Макс Макс 14 лютого, 14:05 Згоден 20 Не згоден 16 Толерувати до секти (РПЦ), яка вже давно загубила всі моральні орієнтири і перетворилася на кодло жирних збоченців, які наживаються на неосвідчених мирянах - це злочин. Нехай московська попівщина забиває баки москалям і хохлоті, яка цим москалям лиже підошви. А від України - руки геть! цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції