Україна - Греція. Не ходіть ви - українці, до Африки гулять

Євген Селезньов в тумані, як і вся наша збірна© daylife.com
Погляди 19 листопада, 2009, 02:59 9397 71
Додати до обраного
Природа ніби натякала дощем, плакала – вона вже сумувала з приводу вильоту збірної України.

Ще задовго до цієї гри, десь на небесах, звісно вже знали чим все завершиться для нашої команди у Донецьку. Природа ніби натякала дощем, плакала – вона вже сумувала з приводу вильоту збірної України на стадії плей-офф. Скільки їх було? Давайте не будемо рахувати. Втомимося...

Якщо проаналізувати весь наш відбірний цикл до Південної Африки – то його підсумок для нас можна вважати цілком закономірним. Судіть самі:

Україна-Білорусь – вистраждані 1:0 вже у доданий арбітром час, з пенальті.

Україна-Хорватія – 0:0. ЖОДНОГО удару в площину воріт у виконанні синьо-жовтих і ДВА стовідсоткових моменти у хорватів, які просто зобов’язані були забивати.

Білорусь-Україна – 0:0. Матч, де українцям кров з носу була потрібна перемога, щоб уникнути нервової кінцівки відбору. Гра, де наша команда мала показати – вона набагато сильніша збірної Білорусі

І нарешті – Греція-Україна – 0:0. Одні (українці) – не могли, інші (греки) – не хотіли! У трьох з цих матчів нульовий результат, де важко було відшукати саме гру у виконанні збірної України.

Україна-Греція
AFP
Греки святкують, а Тимощук вирішив прихопити на пам'ять м'яч
У греків не вірили навіть їхні вболівальники, хлопці Отто Рехагеля і самі в себе схоже не дуже вірили. У цій країні здавалося всі приготувалися сказати, мовляв – це останній матч їхнього національного героя – Отто Рехагеля, це останній матч того – золотого покоління чемпіонів Європи-2004. А у нього ще виявилося вдосталь пороху в порохівницях. Мабуть тому гості і вийшли на поле "Донбас Арени" розкутими, гравцями яким нічого втрачати. "Синьо-жовті" навпаки грали із величезним психологічним тиском в голові, мабуть і тому постійний брак в передачах і помилки у простих ситуаціях.

Ще після того, до болю образливого матчу київського "Динамо" проти міланського "Інтера" у Києві – Андрій Шевченко, у інтерв’ю, наче заведений повторював: “У нас ще просто молода команда, не витримала того пресу і здригнулася”.

Слова капітана збірної проти греків згадувалися не раз – інакше як пояснити дії Хачеріді, який вибив м’яч з-під ноги саме Шевченка, коли здавалося йому, окрім сітки грецьких воріт вже нікуди подітися. А грекам як правило багато і не потрібно, лише один точний пас від Самараса, лише один подвійний провал пари центральних захисників Кучера і Хачеріді – все решту зробив Салпінгідіс. Гол і 80% справи зроблено, хто не пам’ятає – саме так ця команда і виграла Чемпіонат Європи-2004, за схемою – “забити і не пропустити”.

Майстерність, як відомо з крилатих футбольних висловів – у гастрономі не купиш, свою майстерність – грати на утримання рахунку, греки і досі не розгубили. Хоча б тому що в них є Отто Рехагель. Навіть у свої він 71 пам’ятає, як поставити своїй команді німецьку залізну дисципліну.

Образливо те, що на шляху до стадії плей-офф ми присоромили багатьох скептиків, обійшовши далеко не найслабшу – Хорватію. Образливо те, і Україна і Греція один одного нічим не переважали. І просто боляче – що до Південної Африки їдемо не ми. В протистоянні, де Україна просто зобов’язана була перемагати вона знову показала свою одвічну звичку – проти рівних собі за класом суперників іноді ми просто не знаємо як грати.

Сльози Андрія Шевченка після фінального свистка – от що запам’ятається надовго, саме він чи не найбільше заслуговував зіграти на чемпіонаті світу. Шевченкові НЕ, а ВЖЕ – 33. Давайте не будемо рахувати, скільки йому буде на ЄВРО-2012. Засумуємо...

Змахнути сльозу і втішитися – ну вже наступний великий футбольний форум ми точно не пропустимо – ЄВРО-2012 (Платіні – не зрадь!) буде в Україні та Польщі.

Питання лише із ким туди вирушати. З одного боку – є тренер Михайличенко, який, на відміну від свого попередника Блохіна, не боїться довіряти молодим і експериментувати, з іншого – результат відбору і що важливо ГРА у процесі відбору до ЧС-2010. Є ще варіант Росії, там вже давно не побоялися довірити свою команду іноземцю і саме Гуус Хіддінк вивів їх на ЄВРО-2008 а потім здійснив там справжнісінький фурор. Хай росіяни, як і ми, чемпіонат у ПАР побачать по телевізору, але навряд чи там хтось дорікне цьому тренеру і усій команді у відсутності гри.

Втім Олексій Михайличенко вже висловив готовність залишитись на своїй посаді, відтак чекаємо – наша національна інтрига лише розпочинається. От тільки чемпіонат світу-2010 для нас вже скінчився, так і не встигнувши розпочатись!

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 19 листопада, 2009, 02:59 9397 71
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 71
  • Dront Dront 19 листопада, 20:04 Згоден 0 Не згоден 0 Про що тут говорити, коли у цього тренера - конфлікт з Вороніним!!! Ви вірите у ті казки про "закріпитися у складі Ліверпуля"????? Льосік просто сплавив Вороніна зі збірної! Оце тренерський геній!!! І він ще залишиться, от побачите!!!!!!!!!! ;-( відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції