Як Китай буде рятувати світ

Погляди 22 грудня, 2008, 17:25 742 2
Додати до обраного
У США починають втрачати надію на те, що китайська економіка врятує світ в умовах кризи.

Я навіть не здогадувався про те, що всі картини маслом, що висять в номерах готелів і перших будинках молодих сімей по всій Америці, пишуться в одному китайському селі - Дафень, на північ від Гонконгу. І я не міг збагнути того, що колонія художників в Дафені - провідний світовий центр масового виробництва витворів мистецтва і багатьох шедеврів - важко постраждала після того, як зазнала поразки американська нерухомість. Однак знати про це мені було варто.

"Раніше американські домовласники і готелі були найбільшими покупцями робіт із Дафеня, - розповів гонконзькій газеті Sunday Morning Post Чжоу Сяохун, заступник голови Асоціації художніх ремесел Дафеня. - Чим більше будинків будувалося в Сполучених Штатах, тим більше стін потребували наших картин. Тепер, після краху американського ринку нерухомості, наш бізнес заморожений".

Дафень - лише одне з мільйона китайських і американських підприємств, що є одним із найважливіших економічних моторів сучасного світу, - тим, що історик Найалл Фергюсон називає "Химерикою". Мова йде про фактичне партнерство між китайськими вкладниками і виробниками, американськими покупцями і позичальниками. Це партнерство, що продовжується вже 30 років, піддасться радикальній реструктуризації в результаті сучасної економічної кризи, результат якої дасть великий вплив на глобальну економіку.

Зрештою, саме бажання Китаю тримати свої кошти, отримані на експорті в США, у доларах та облігаціях Казначейства, забезпечило американцям низькі процентні ставки і дало їм гроші, необхідні для того, щоб продовжувати купувати взуття, телевізори з пласким екраном і картини з Китаю також удома в Америці. Потім американці брали гроші під заставу цих будинків, щоб споживати ще більше, і це одна з причин того, що багатство у нас зростало без зростання прибутків.

Цей розподіл праці не лише розвивав економіки наших країн, а й визначав нашу політику. Воно дозволяло правлячій в Китаї Комуністичній партії говорити народові: "Ми гарантуємо вам постійне підвищення рівня життя, а ви в свою чергу не лізтимете в політику і дасте нам можливість керувати". Тому китайські лідери мали двозначні цифри зростання без політичних реформ. Воно ж дозволяло адміністраціям, котрі замінювали одна одну - особливо, теперішня - говорити американцям: "Ви можете мати гармати і масло - іпотечні кредити класу "сабпрайм" без першого внеску, за якими ви можете не платити два роки, постійне зростання споживання і дві війни без збільшення податків".

Все це працювало - доти, поки не перестало.

За словами Стівена Роуча, голови Morgan Stanley Asia, сьогодні, в умовах зростання безробіття, американці - "найбільший споживач-боржник в світовій історії" - більше не можуть купувати стільки експортної китайської продукції. Нам потрібно більше зберігати, більше інвестувати, менше споживати і викинути велику частку наших кредитних карт, щоб врятуватися від кризи.

Але так склалося, що нам потрібно, щоб Китай забрав викинуті нами кредитні карти і розподілив їх серед власного населення, щоб воно могло купувати більше продукції, що вироблена в Китаї та імпортується із-за кордону. Тільки так Китай може зберегти зростання мінімум у 8 відсотків, необхідний для збереження в силі політичного договору між китайськими керівниками і керованими - не говорячи вже про те, щоб трохи пом’якшити наслідки спаду в Америці для глобальної економіки.

Проте я, побувавши в Китаї, можу з упевненістю сказати тільки одне: це буде украй важко. Уся китайська система і культура орієнтовані на заощадження, а не витрачання, і для того, щоб це змінити, буде потрібне величезне "культурне і структурне зрушення", - говорить Фред Ху, голова департаменту Великого Китаю в Goldman Sachs.

Наприклад, щоб купити в Китаї будинок, вам потрібно викласти, як мінімум, 20, а в середньому - 40 відсотків його вартості. Якщо ви спробуєте відхилитися від виплат по іпотечному кредиту, то банк намагатиметься відсудити собі ваші особисті активи. Більш того, Китай просто не зможе переорієнтовуватися з американського ринку на власних споживачів. Мало хто з сільських мешканців Китаю захоче купити тенісні черевики за 400 доларів або новорічні прикраси.

Крім того, в Китаї немає справжньої системи соціального забезпечення, медичного страхування і страхування у разі безробіття. За відсутності системи соціальних гарантій важко уявити собі ситуацію, за якої китайці не зберігатимуть велику частку своїх прибутків. "Щодня відкриваєш газету і читаєш про закриття тієї чи іншої фабрики або розорення того чи іншого постачальника", - говорить Уїллі Фанг, чия компанія Тор Form International є світовим лідером у виробництві бюстгальтерів. "У такому фінансовому кліматі не можна бути надто обережним".

Узагалі ж, "світ не повинен покладати хибних надій на те, що Китай може якось пом’якшити глобальний спад", даючи потужний стимул внутрішньому споживанню, - говорить Френк Гонг, голова відділу досліджень Китаю в JPMorgan Chase. - Краще, що може зробити Китай, - це зберігати стабільність своєї економіки".

Добра порада. Китай не врятує ні нас, ні світову економіку. Нам доведеться виходити з цієї кризи дідівським методом: розібратися в собі і повернутися до основ - підвищувати продуктивність праці в США, більше зберігати, краще вчитися і придумувати нові продукти на експорт. Дні великого добробуту - я запозичую дешеві гроші у Китаю, щоб побудувати будинок, а потім під заставу цього будинку беру гроші на купівлю дешевих картин з Китаю, щоб його прикрасити, і кожен виходить переможцем - минули.

Публікація The New York Times, ИноСМИ.Ru.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами inosmi.ru / Р.К.
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 22 грудня, 2008, 17:25 742 2
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
Вибір редакції