Як РПЦ вирішить українське питання

Погляди 9 грудня, 2008, 14:11 1518 2
Додати до обраного
Майбутня автокефалія українського православ'я напряму залежить від того, хто стане новим головою Російської церкви.

Минулої п’ятниці Російська православна церква завершила великий період своєї історії. Він закінчився зі смертю Московського патріарха Алексія ІІ, з яким були пов’язані всі найважливіші події в житті РПЦ протягом останніх 18 років.

Відродження російського православ’я та його перетворення на, можливо, найвпливовішу церкву у східнохристиянському світі, відбудова храмів та соборів, зближення церкви з російською державою не уявляються без Алексія. Не уявляється без нього й історія сучасного українського православ’я з усіма його розколами, суперечками та ускладненнями. І смерть настільки великого церковного ієрарха просто не може не відобразитися на українському православ'ї.

В той час, як в УПЦ МП, якою керував Алексій, про ці зміни, що цілком природно в дні жалоби, мовчать, у патріархаті Київському досить жваво почали обговорювати, чи вплине зміна керівника РПЦ на досягнення їхньої мети – здобуття повної церковної незалежності, автокефалії. Вже в день смерті Алексія ІІ її вплив на УПЦ КП прокоментували в церковному прес-центрі. Його речник, єпископ Євстратій, розповів про кілька важливих речей. По-перше, він зазначив, що українська церква, яка під керівництвом митрополита Володимира (Сабодана) перебуває у складі "материнської" РПЦ, поступово віддаляється від неї. Та разом із тим, Євстратій зазначив, що поки помісний собор Російської церкви питання про українську самостійність розглядати майже точно не буде. Крім того, в Київському патріархаті звертають увагу на так званий вплив "зовнішніх", а говорячи простіше, політичний вплив на церкву в Росії, який багато в чому визначає долю українського православ'я.

В УПЦ КП також сформулювали своє ставлення до майбутніх виборів керівника РПЦ. Цікаво, що думка української сторони про те, хто міг би керувати церквою, з-під влади якої вона хоче звільнитися, збігся з рішенням російської сторони. 6 грудня Священний Синод Російської православної церкви призначив місцеблюстителем патріаршого престолу, людиною, яка буде керувати до обрання нового патріарха, митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила (Гундяєва). На його ж кандидатуру звернули особливу увагу в Києві.

Згідно із заявою прес-служби Київського патріархату, зараз "найбільше готовим до патріаршества є митрополит Кирил – керівник московської церковної дипломатії". "Але його досвід, певна незалежність в судженнях та ініціативність можуть обернутися проти нього – російській державній владі не потрібен занадто самостійний патріарх", - впевнені в УПЦ КП. Там також наголошують, що "прокремлівським кандидатом оглядачі вважають митрополита Клімента (Капаліна) – керуючого справами патріархії".

"Це сіра і невиразна особистість, діяльність якої може бути повністю керована ззовні. У московських колах саме його називають найбільш вірогідним наступним предстоятелем РПЦ. Хто би не був обраний патріархом, він буде змушений свої дії узгоджувати з російською владою, погляд якої на українську автокефалію однозначно негативний. Проте, митрополит Кирил, як досвідчений дипломат, буде діяти більше в інтересах церкви, ніж митрополит Клімент, який буде лише транслятором кремлівських поглядів", - вважають у Київському патріархаті. Слід зауважити, що митрополит Кирил має дуже цікавий погляд на українське православ'я.

Митрополит Кирил (Гундяєв) – дуже цікава фігура. В Росії багато хто вважає його людиною своєрідних, але прозахідних поглядів, модернізатором церкви та ледь не антиконсерватором, який не подобається дуже багатьом своїм колегам і буде прагнути до зменшення впливу держави на церкву. Наприклад, журналіст російського видання The Moscow Post Сергій Монахов, розмірковуючи про претензії місцеблюстителя Кирила на посаду патріарха, доходить досить критичних висновків.

Митрополит, на його думку, може перетворити Московський патріархат на "російський Ватикан", що буде впливати на державу, а не зазнавати її впливу. У статті Монахова, зокрема, згадується про те, що колись Кирила звинувачували у незаконній торгівлі тютюновими виробами, ієрарху фактично приписується участь у фінансових махінаціях та внутрішньоцерковних інтригах. Також згадується про його любов до європейських країн, зокрема, чомусь, до Швейцарії. Формується не надто привабливий образ, далекий від уявлень про чистоту людини, яка може претендувати на найвищу посаду в РПЦ.

А от оглядач Сергій Ільїн звертає увагу на український чинник в боротьбі Кирила за місце патріарха. Зокрема, йдеться про те, що Російська церква зараз не впевнена в лояльності своєї української складової. А в той же час, Кирил, виходячи з думок російського журналіста, повинен боротися за голоси українських єпископів. "Від відповідей на "українські питання" багато в чому буде залежати результат виборів, адже близько третини делегатів Собору (який обиратиме патріарха – ТСН.ua) будуть з України. Чи зможе митрополит Кирил схилити їх на свій бік? І якою буде ціна підтримки?" - питає Ільїн. Цікавою ситуацію робить те, що сам митрополит Кирил не так давно висловлювався з українського церковного питання.

Було це в липні на прес-конференції, присвяченій святкуванню 1020-ї річниці Хрещення Київської Русі. Підбиваючи підсумки візиту делегації на чолі з Алексієм ІІ до України, митрополит висловив кілька тез. З одного боку, він традиційно засудив наш православний розкол і наголосив на церковній єдності, назвавши те, як зустрічали в Києві Алексія ІІ, "народним волевиявленням на користь єдиної церкви під веденням патріарха Московського та всієї Русі". Та в той же час, Кирил не став коментувати питання, що життя церкви не стосуються.

Наприклад, відмовився говорити про дії українських політиків під час урочистостей. І на питання про "недружній політичний фон" в Україні відповів: "Я не можу давати оцінок якимсь зовнішнім обставинам, про причини яких достеменно не знаю. Мені відомо тільки, що патріарх (Алексій ІІ – ТСН.ua) був запрошений на урочистості в Київ президентом Ющенком і Українською православною церквою. Я не фізіогноміст, і за виразом того чи іншого обличчя не намагаюся робити якихось висновків".

Більше того, митрополит згадав про те, що в росіян і українців є єдина православна культура, але це аж ніяк не впливає на чийсь державний суверенітет. І навіть наголосив на необхідності перекладу церковних документів українською мовою. Позиція досить поміркована, принаймні вона сильно відрізняється від того, що в Росії зазвичай говорять про українських політиків, таких, як Віктор Ющенко. Така думка, звичайно, не відкриває Україні прямого шляху до автокефалії, але певні перспективи змін дає. Та сьогодні мало хто в ці перспективи вірить.

Людмила Филипович, одна з керівників відділення релігієзнавства вітчизняного Інституту філософії, вважає, що вибори нового патріарха дуже сильно вплинуть на українську церкву. "Залежить від того, хто прийде до керівництва. Якщо фундаменталістськи орієнтований керівник, який не буде зацікавлений відпустити Українську православну церкву у вільне плавання, ми будемо під омофором (покровом – ТСН.ua) Московського патріархату аж до наступного керівника. Якщо прийде більш ліберально налаштований, нам автокефальність світить скоріше, ніж тій самій Російській церкві, яку вона очікувала 148 років (у XV – XVI століттях – ТСН.ua)", - сказала Филипович ТСН.ua. Начебто саме митрополит Кирил до Української церкви ставиться чи не найбільш спокійно. Під питанням ставлення до нього з боку російської влади.

"Навряд чи і паства церкви, і керівництво кремлівське зацікавлені, щоб до керівництва прийшов митрополит Кирил (Гундяєв). Він є дуже прогресивним з точки зору загальних настроїв, які існують в Російській православній церкві", - наголошує Филипович. Ця прогресивність, на її думку, полягає, наприклад, у його зустрічах з Папою Римським, екуменічних (спрямованих на якомога більше розширення взаємодії різних християнських конфесій – ТСН.ua) кроках. "Кому потрібні такі розумні?" – питає релігієзнавець.

Але головним в цій ситуації вона вважає вплив світських політиків на РПЦ. "Кремль буде домінантно впливати на обрання (нового патріарха – ТСН.ua). Хоч це є порушенням як статуту Російської православної церкви, так і державного закону Росії про свободу совісті і релігійні організації. Церква відокремлена від держави, а держава не відокремлена від церкви. І вона сьогодні демонструє нам (в Росії – ТСН.ua) якнайповну симфонію між державною і церковною владою. Найгірші або найкращі візантійські часи", зазначає Филипович.

Отож, хто б не став новим керівником РПЦ, українське православ'я обов'язково відчує на собі вплив цього рішення. Помісний собор Російської церкви відбудеться протягом півроку, і чекати на зміни залишилося зовсім недовго. Якими вони будуть, передбачити важко.

Алексій ІІ - Володимир
УНІАН
Поки що дуже важко сказати, хто буде новим патріархом Російської церкви
Митрополит Кирил вже є місцеблюстителем РПЦ і керує нею, тобто, виступає найбільш ймовірним претендентом на те, щоб стати патріархом. Та в Російській церкві можливі різні повороти подій, адже й покійний Алексій ІІ не був місцеблюстителем перед тим, як стати главою церкви. Втім, вже сьогодні можна впевнено говорити про те, що на цей раз українське питання дуже сильно вплине на російське церковне життя. Навіть незважаючи на те, що зараз на патріаршество не претендують українці Філарет (Денисенко) та Володимир (Сабодан), як це було в 1990 році, під час минулих виборів керівника Російської православної церкви.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 9 грудня, 2008, 14:11 1518 2
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 2
Вибір редакції