Янукович проводить тендер на прем’єрську посаду

© ТСН.ua
Погляди 3 вересня, 2009, 12:54 2269 17
Додати до обраного
Чи може вся країна помилятися? Може. Країна помилково вважає, що 17 січня відбудуться президентські вибори.

Чи може вся країна помилятися? Може. Країна помилково вважає, що 17 січня відбудуться президентські вибори. Тоді як насправді того недільного дня Віктор Янукович отримає офіційне право підбити результати ним же оголошеного тендеру на посаду прем’єр-міністра…

Чому вибори – не вибори?

Вибори – це коли змагальність та інтрига. У нашому випадку Східна Україна обирає Януковича, Західна – вибирає з поміж Юлії Тимошенко, Арсенія Яценюка, Віктора Ющенка, Володимира Литвина, Олега Тягнибока і т.д. Вгадайте, які шанси у Віктора Федоровича не перемогти?

Теоретично, існує другий тур, коли електорат Правобережжя країни матиме можливість поміняти параметри вибору: заміть «подобається-не подобається» він голосуватиме за шкалою «свій -чужий». Але в тому і прикол української політики, що з часів холодного Майдану-2004 опції «свій» і «чужих» у помаранчевих виборців позбивалися. Причина – в конкуренції за один і той самий електорат. Публічно усі помаранчеві (чи правобережні – якщо хочете) політики повинні конкурувати з Віктором Федоровичем, оскільки їх електорат органічно налаштований проти синьо-білих. Але лінчувати «регіоналів» десь високо в горах на полонині – те ж саме, що боротися там з апартеїдом. Тобто користі це тобі не принесе… бо твій виборець визначається в симпатіях між тобою та твоїм партнером по коаліції. Тому втілювати путінське гасло про «мочілово в сортірє» доводиться саме на соратниках по табору, а не на публічних опонентах на кшталт Партії Регіонів. 

«Бий своїх» – ось головна ідеологема усіх останніх пост-майданівських кампаній, остання з яких відрізняється трьома нюансами.

По-перше, поливати лайном можна уже відкрито, це не порушує нинішньої електоральної етики, вже не потрібно прикидатися друзями по Майдану (антикучмівській коаліції, тощо).

По-друге, від активного використання лайна як головного метода контрпропаганди усі політики цього табору по вуха самі знаєте в чому. Звичайно, найсильніший з них міг би розраховувати на перемогу над Януковичем у другому турі (сумарно рейтинги усіх правих кандидатів перевищують рейтинг одного Віктора Федоровича), але градус взаємин між Тимошенко, Яценюком та Ющенком такий, що кожен з них у другому буде завзятіше працювати на перемогу лідера симпатій Східної України Віктора Януковича, ніж на Західноукраїнського кандидата.

За таку передвиборчу кон’юнктуру – великий респект Януковичу, який врахував головну помилку 2004 року: тоді чимало впливових політиків об’єдналося проти нього, тепер же він налаштував всіх екс-помаранчевих одне проти одного, і навіть більше – ув’язав власні перспективи кожного з них зі своєю перемогою на президентських виборах.

Тепер, власне, про тендер Януковича

Наскільки можна судити з публічних джерел, умови прем’єрства від «Федоровича» дуже прості.

- працювати на розкол правого політичного табору та зокрема зниження рейтингу кандидатів від цього табору;

- акцентувати на бездарності економічного правління помаранчевих політиків;

- акцентувати на бездарності політики офіційного Києва щодо Москви.

Запровадження цих умов з наступним виконанням їх іншими кандидатами в президенти дуже допомагає Вікторові Федоровичу в утримуванні беззаперечного лідерства у перегонах, а також допоможе створити міцну коаліцію у парламенті після 17 січня.

Теоретично, найкращим претендентом на роль урядової «пріми» був Арсеній Яценюк: для Януковича цікавий найсильніший конкурент Юлії Тимошенко. Самому Яценюкові, оптимістичне зростання рейтингу якого, позбавлене «інтерівських» ін’єкцій, зупинилося десь на початку літа, теж важливо було скласти пазли свого майбутнього. Вихід віч-на-віч з Януковичем у другий тур так і залишився недосяжною мрією, тому за багато місяців до виборів екс-спікер має відповісти, кого він підтримає у другому турі президентських виборів. Яценюк запросто міг би грати в тандемі з Тимошенко. І вона навіть могла б пообіцяти йому прем’єрську посади. Однак у співпраці з лідером БЮТ Арсенію Петровичу явно не світила б перспектива своєї власної парламентської сили на наступних виборах до ВР: Юлія Володимирівна доклала б чималих зусиль, аби перешкодити створенню на власному політичному полі конкурента. Крім того, прем’єрка дуже ретельно відсепарувала б спонсорів Яценюка, і навряд чи такі відомі меценати як Віктор Пінчук з Дмитром Фірташем потрапили б у числа спонсорів української політичної надії. В результаті Яценюк повторив би кар’єру Юрія Луценка, котрий з носія високого рейтингу власної довіри спочатку перетворився на політичного квартиранта Ющенка, а тепер - просто міністра-краснобая.

Тоді як з Віктором Федоровичем у Яценюка мало скластися усе простіше: відібрані голоси Тимошенко в обмін на перспективу прем’єрства. Та й шанси у Віктора Федоровича на допомогу вищі, ніж у Юлії Володимирівни. В результаті нині команда Арсенія Яценюка завзято критикує прем’єра, а заодно – і президента, виголошує компліментарні коментарі на адресу російської влади, а сам Яценюк в кулуарах ніби то вже заявляє, що це «не мої вибори». І говорить про плани після виборів. Вони могли б бути ілюзорними, якби… Юлія Володимирівна теж не думала про плани після виборів.

Нині вона намагається роздмухати власний рейтинг до рівня лідера регіоналів, але в дійсності перемога їй не потрібна. Повноваження прем’єра нині набагато цікавіші президентських. Юлії Володимирівні доцільно максимально ефективно провести кампанію, зайнявши друге місце з невеличким відривом, а потім домовитися з президентом Януковичем про коаліцію національної єдності, або якусь подібну ширку.

Так само просто відповісти на запитання, для чого Віктору Януковичу йти на альянс з погано сумісною Тимошенко, жертвуючи співпрацею з фронтменом Арсенієм. У лідерка БЮТ контролює у парламенті понад 150 депутатських штиків, що дозволить політичному альянсу «президент-прем’єр» встановити монопольний контроль над політичною системною країни. Не даремно, регіонали нещодавно натякнули, що можуть взяти у прем’єри Тимошенко. Зовсім недавно про це заявив один з лідерів штабу ПР Борис Колесников. Як то говориться, вибач, Арсеній, нічого особистого. Єдиний шанс для Яценюка відновити високу ліквідність – підім’яти під себе «Нашу Україну» у повному складі, але про це варто було думати ще до спалення усіх мостів з Віктором Ющенком та конфліктів з депутатами цієї фракції.

В сухому залишку…

Бюджети президентських виборчих штабів ще не розпилені та не освоєні, однак головний результат кампанії уже прогнозований. Така ситуація була б цілком справедливою, якби у Віктора Федоровича раптом з’явилася харизма, яка з потужністю в декілька рентген на годину випромінювала б віру в «регіональну» ідею. Однак, за чутками, харизми Януковича не вистачає навіть на ближніх своїх, а всі його електоральні перемоги творяться руками його помаранчевих «опонентів».

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Погляди 3 вересня, 2009, 12:54 2269 17
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 17
  • Марина Марина 15 вересня, 08:43 Згоден 0 Не згоден 0 Уверена, что рейтинг Януковича несколько раздут, а рейтин ЮВТ пытаются "раздувать" еще больше. Этакая Эвита Перон современности. Оба рановато начинают праздновать победу, и "Эвита" и проффффффессор! відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції