Якби військові діяли за такою ж логікою, що й терористи, цілі селища зникали б з донецької землі.
Позиції української армії під Новоолександрівкою в Попаснянському районі Луганської області знаходяться глибоко в лісі, де немає ніякої дороги. Дістатися їх можна лише військовою вантажівкою крізь хащі, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Місце відоме терористам, які ледве не щодня обстрілюють військових 24-ї бригади з різних типів зброї. Не винятком став і день ЗСУ – 6 грудня. "О четвертій вечора почали стріляти з села – з висотки. З ДШК, АГС, кулеметів вітали нас. В принципі, кожен день, але саме вчора дві години повних під вогнем провели, над головою свистіло сильно", - визнають бійці.
Новоолександрівці не пощастило – воно розташоване в яру між двох пагорбів, а на одному з яких українська армія, а на іншому засіли сепаратисти. Село вважається сірою зоною, але бойовики там дуже часті гості. Терористи працюють під прикриттям мирного населення, інколи нахабніють і виходять на край села у 200 метрах від позицій ЗСУ. Відкривати ж вогонь по селу військовим заборонено.
Колишній боєць батальйону "Дніпро-1" з позивним "Карабін" досі носить шеврон свого добробату. Каже, що раніше тримав Піски, але там ситуація інша – мирних жителів практично не було. "Тут мирні живуть, діти живуть, тому ми хоч і "каратєлі", але не настільки", - іронізує він.
Щоб дати гідну відповідь диверсантам, українські оборонці чекають, поки ті вийдуть на відкриту місцину. Терористи цим користуються і не показують носа. Якби наші воїни били по всіх хатах, де ховається ворог – Новоолександрівка давно би перетворилась на ще одне селище-примару.
Як уже повідомлялося, п'ятеро українських військових були поранені на фронті упродовж доби, і ще один зазнав контузії. У штабі АТО знову використовують словосполучення "загострення ситуації", звітуючи про події на Донбасі.
Кореспондент ТСН Євген Назаренко