Росія почала сипати вже звичними "аргументами", але посилила їх Кримом.
На фоні пробуксовування перемовин у Мінську, на яких бойовики висувають нереальні вимоги щодо проведення виборів на окупованій території Донбасу, Росія знову почала грати м'язами.
8 лютого стало відомо про початок військових навчань РФ поблизу східного кордону України. 9 лютого військові кораблі та морська авіація Росії почала відпрацьовувати завдання з пошуку підводних човнів та мін умовного противника. Водночас на окупованій території Донбасу раптову перевірку бойової готовності розпочали так звані 1-й та 2-й армійські корпуси.
Не забуває Росія і про військову техніку - нею вона накачує не лише Донбас, а й Крим. 9 лютого в окупованому Сімферополі помітили рух колони військової техніки, у складі якої були бойові бронетранспортери, КамАЗи для перевезення особового складу, автомобілі "Урал" та наметове спорядження.
На додачу окупаційна влада Криму почала мобілізацію резервістів. На обурення "призовників" відповідали погрозами привести під конвоєм. Щоправда пізніше людей почали заспокоювати, що це лише навчання, які триватимуть не більше кількох днів.
Разом усі ці факти складають неприємну картину. Росія не вперше намагається залякати Україну перед найбільш важливими етапами перемовин щодо Донбасу, але "карта" Криму на цей раз стала новинкою у колоді Путіна. Військові експерти наголошують, що Росія може навіть посилити психологічний тиск, задіявши фактор Придністров'я.
Путін підвищує ставки, розуміючи, що за програш доведеться дорого платити. Тож в українців попереду, ймовірно, ще кілька неспокійних місяців, поки дипломати вирішуватимуть питання виборів на окупованих територіях. Але існує велика ймовірність, якщо Путін не доб'ється свого, на Донбасі знову розверзнеться пекло.
- Тому, що зараз відбувається, може бути кілька причин. Росія, як правило, за одним зайцем не ганяється. Вона намагається переслідувати кілька цілей, а там вже що вийде, то і буде реалізовано.
В принципі, те, що відбувається зараз - спроба продемонструвати силу і змусити українську сторону піти на поступки на черговій зустрічі в Мінську.
Одночасно йде підготовка до більш серйозного варіанту, який запланований на період з початку весни і до осені, до виборів у "ЛНР/ДНР", процес підготовки до яких зараз доручили вести Суркову. Отже, якщо в рамках Мінських переговорів домогтися поступок не вдасться, Росія спробує провести там "свої" вибори, легітимізувати в своїх очах цю "владу". І на цій хвилі спробувати домогтися якихось чергових поступок.
Для України це неприйнятний варіант. Визнання цих "виборів" і "влади" означатиме необхідність зняти лінії розмежування. Тобто весь радикальний елемент, який там накопичився, безконтрольно хлине на решту території України. Крім того, це викличе невдоволення серед патріотичних рухів усередині України.
Зараз складно сказати, чи визнає Україна ці "вибори". Але їй з різних сторін викручують руки. Тут і тиск Німеччини і Франції, тут і транш МВФ, який прив'язується до реформ, тут і силовий тиск Росії.
І Росія може свій тиск посилити. Якщо в її очах ця новообрана "влада" буде легітимною, то їм ніхто не заборонить звернутися за військовою допомогою до Росії. І ось тоді виявиться, що вся ця військова підготовка була не просто так. До речі, за даними СБУ, у день початку навчань на території Росії були приведені в готовність і корпуси "ЛНР/ДНР". Швидше за все, навчання проходитимуть разом з ними.
Цілком можливо, що наступ може початися і з боку Криму. Тим більше, що за всіма канонами військового мистецтва, противник намагається зосередити свої сили і розосередити сили противника. Швидше за все ситуація буде нагнітатися не тільки там, але ще і в Придністров'ї. А крім того, існує фактор масштабних навчань Кавказ-2016, які заплановані на серпень, коли на кордоні може бути зосереджена серйозна угруповання сил вже, скажімо так, під офіційним приводом. І це все буде досить серйозним випробуванням для України.
- Як і раніше, Російська Федерація використовує тактику демонстративних дій, розгортаючи сили та засоби Збройних сил біля кордонів України. Такі дії РФ пов'язані з вирішенням її завдань у зовнішньополітичній сфері. Ми спостерігали це під час мінських переговорів у вересні 2014 році, й у випадку з Мінськом-2 у 2015 році.
Зараз через кризу, яка виникла, у виконанні Мінських домовленостей, Росія, скоріш за все, готує для себе додаткові "аргументи", які у її розумінні є демонстрацією сили. Це традиційна стратегія РФ - залякати свого опонента і досягти своїх зовнішньополітичних цілей.
Зокрема, такі агресивні дії Росії можуть вкладатися у загальний контекст її поведінки на міжнародній арені.
Так, незважаючи на протести міжнародної спільноти, подовжуються атаки російської авіації на сирійські міста. Росія продовжує підтримувати сили Башара Асада у захопленні міст. Також продовжують надходити повідомлення про нанесення російською авіацією ударів по мирних населених пунктах у зоні, яка перебуває під контролем опозиції.
Ймовірно, що РФ таким чином створює для себе "аргументи" напередодні якихось вирішальних подій, однією з яких можуть бути перемовини щодо ситуації на Сході України.
Крім того, останнім часом значно підсилилися провокації з боку незаконних збройних формувань "ДНР" і "ЛНР", які по суті є філіалом Збройних сил РФ. А в Криму активізувалася робота мобілізаційних пунктів і розіслано повістки особам призовного віку. Ймовірно, що всі ці речі пов'язані.
Слід очікувати якихось подальших дій з боку Москви. В першу чергу, це можуть бути заяви на дипломатичному рівні. Спостереження за діями РФ свідчать про те, що в межах стратегії ведення гібридної війни, яку вона обрала, бойові дії виступають радше не військовим засобом, а допоміжним інструментом, інформаційним приводом для тиску на міжнародну спільноту та реалізації Російською Федерацією своїх зовнішньополітичних інтересів.
- Росія активізується. Масштабні навчання, які Російська Федерація з восьмого лютого проводить біля кордонів України, плавно перетекли у перекидання російської техніки на окуповану територію. І ось, "ДНР" та "ЛНР" намагаються грати мускулами, збільшуючи число обстрілів українських опорних пунктів.
При цьому сепаратисти у радіопереговорах часто і багато говорять про те, що, мовляв, "це українці порушують Мінські угоди". Схоже на аутотренінг, як ніби противник переконує сам себе у власній правоті. Або ж на створення відповідної картинки для зомбоящика. Один з бойовиків, який недавно здався, розповів, що регулярно, приблизно два рази на місяць, його "бригада" піднімається по тривозі під приводом раптового наступу "укрів".
Є багато ознак підготовки будь-якої країни до великої війни. Один з них - це синхронна активність військових, спецслужб і дипломатів. Так, у всякому разі, майже завжди бувало у новітній історії. Виявляється, і нинішнім лютневим навчанням передувала активізація російських ресурсів в СММ ОБСЄ. У той час як ми понуро жартуємо над "сліпими спостерігачами", розуміючи формальний характер цієї марної для нашої країни місії, наші російські візаві до СММ відносяться дуже серйозно. Незважаючи на те, що формально українців у штаті місії понад двісті осіб, Росія, російський вплив, російська точка зору тут бере гору.
З 29 по 30 січня в посольстві Російської Федерації в Києві пройшла закрита нарада з представниками Росії в ОБСЄ і російськими дипломатами, які входять до складу моніторингової місії ОБСЄ у Донецькій і Луганській областях. Ця нарада була не просто закритою, а навіть, можна сказати, секретною, оскільки росіяни постаралися зробити все можливе, щоб інформація про неї не просочилася у пресу. Але, самі розумієте, "що знають двоє..."
Читайте детальніше у блозі Андрія Цаплієнка: "Вторгнення? Занадто сильне слово"