Ризик російського наступу збільшиться з 5 до 18 вересня.
Після завершення Олімпійських Ігор зростає тривога, чи не піде Росія відкритим наступом на Україну – і на Донбасі, і з боку Криму. Адже вже було подібне після закінчення зимової Олімпіади в Сочі, коли Путін розв'язав собі руки. А тут наближається День Незалежності України – ще один традиційний подразник для Кремля. І на кордоні з російського боку – шалене зростання наступальних військ.
"Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння" попереджає: ризик великої війни збільшиться з 5 до 18 вересня. Це початок стратегічних російських навчань "Кавказ-2016". Це – саміт Великої Двадцятки в Китаї, куди Путін може з'явитися з новим козирем для тиску на Захід. І це – переддень виборів до Держдуми РФ, а російським виборцям дуже подобається войовничий дух. І навіть можливий привід для відкритої війни – так званий "казус беллі" – в Кремлі уже знайшли, розкручуючи тему українських диверсантів у Криму.
Наскільки ж реальна небезпека та чи зможемо захиститись, вивчав журналіст Андрій Цаплієнко. І дізнався приголомшливий факт: план із кримським псевдотерористом Пановим – далеко не перший. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Кримська провокація: змонтовані нашвидкуруч зізнання псевдодиверсантів, поспішні нервові звинувачення України в тероризмі. Стало зрозуміло, що плани Кремля щодо знищення України зайшли в глухий кут. І російський керманич терміново змінює стратегію на українскому фронті.
"Путін дійсно готовий до такого розвитку подій і він дійсно шукає приводів для війни", – говорить заступник директора "Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння" Михайло Самусь.
Навколо України вже створено кілька нових угруповань, готових до наступальних дій.
"Відновлена перша танкова армія. Там зібрано 500 танків, і це угруповання абсолютно наступальне. Першим ешелоном буде 20-та армія, штаб якої розташований у Воронежі. Із середини 2015 року було переведення трьох стрілецьких бригад з глибини Росії. Відновлена 10-та танкова дивізія. Це потужна наступальна група. І 9-та мотострілецька бригада, яка переведена в цьому році з Нижнього Новгорода", – констатує заступник директора "Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння" Михайло Самусь.
Але після кримського інциденту відкритого вторгнення не сталося. Мільйони в цій країні зітхнули з полегшенням: "Експерти помиляються. Великої війни не буде". Маленька війна, на Донбасі, стосується небагатьох. Але оперативник української контррозвідки застерігає, що кримська історія з захопленням Євгена Панова – не перша і не остання спроба створення приводу для повномасштабного вторгнення: "Такі спроби є. Ми бачимо, що спроби існують".
ТСН дізналася про одну незвичайну спецоперацію російської ФСБ, яку українським контршпигунам вдалося зупинити. У російських спецслужб майже вийшло зі створенням і захопленням групи фейкових терористів. Основну роль грав їхній агент, який "просочився" в партію "Свобода". Назвемо його "Тарас".
"Платили йому десь 500 доларів плюс оплата транспортних витрат", – говорить офіцер української контррозвідки.
Його політична кар'єра йшла вгору. Шпигунська також. Спочатку "Тарас" збирав досьє на лідерів партії "Свобода". Потім, за гроші, завербував ще одного агента всередині патріотичного руху. Всього 300 доларів – і ФСБ має свої очі та вуха на вишколах "Свободи" та УНА-УНСО.
Купивши інформацію за 300 доларів, "Тарас" їде до російського Бєлгорода на зустріч з куратором, офіцером ФСБ Костянтином Андреєвим. Той веде його на конспіративну квартиру, за адресою вулиця Преображенська, 4/2.
"Там відбувалося передавання інформації, а також оплата послуг", – каже оперативник української контррозвідки.
Агент за можливістю знімав своїх роботодавців. Про всяк випадок. У кадр його відеореєстратора потрапив його ФСБшний куратор Костянтин Андреєв. Наступне завдання – зібрати інформацію про луганські підприємства військово-промислового комплексу – патронний та авіаремонтний заводи. Зауважте, це було в травні 2013 року. Про війну на Донбасі ніби поки не йшлося. Але агентові вже сказали, що Україну розділять навпіл по Дніпру. І додали: "Ми тебе не забудемо. Отримаєш посаду в уряді".
Наступний "Тарасів" керівник з ФСБ – Роман Миколайович. До кінця 2015-го агент тримав з ним контакт через Skype. Відтак, у середині 2015-го, "Тарас" отримав своє головне завдання – створити псевдогрупу з членів "Свободи" або "Правого Сектору", та умовити їх за гроші виїхати на територію Росії.
"Витягнути членів цих організацій на територію Росії – і це буде підтвердженням їхньої терористичної діяльності проти Росії", – пояснює офіцер української контррозвідки.
Групу агентові доручили нелегально перевести через кордон, забезпечити вибуховими пристроями і передати офіцерам ФСБ. Поруч мали бути російські пропагандисти, аби новини про українських диверсантів ДРГ якнайшвидше б обурили світову спільноту.
"До самого моменту операції журналісти перебували б біля місця її проведення", – говорить офіцер української контррозвідки.
На цьому етапі агент неабияк злякався. Побратими, яких він підставляє під удар, не мовчатимуть.
"Тарас" запитав свого куратора, що буде, якщо підставні диверсанти розкажуть, що відбувається. Його куратор з ФСБ Роман Миколайович заспокоїв: ніхто нічого вже не скаже. І прямо відповів: "Ті, хто менш благонадійні, будуть знищені під час затримання".
Група мала б складатися із 12 осіб. Усі мали загинути. Мертві тіла диверсантів з вибухівкою – це більше, ніж звичайна пропаганда. І "Тарас" вирішив здатися українським спецслужбам. В обмін на повну анонімність та гарантію безпеки. Отже, агент вийшов з гри. Та ставки в ній занадто великі для того, щоб вона зупинилася. Ще раз нагадаємо: зараз на Півночі, просто під кордонами України – російські 20-та армія, перша танкова армія, 10-та танкова дивізія, 9-та, 23-тя та 28-ма окремі бригади. Усього за 150 кілометрів від Києва будується потужна російська база. Українська військова розвідка відверта – сценарій агресії не один.
"Є стратегічний задум із застосуванням цих угруповань. Він постійно уточнюється, коригується. Але треба проаналізувати, яка зараз найбільша загроза. Перша – це Луганськ, Донецьк, і цей напрямок. Стратегічна мета Путіна – вийти на кордони областей, – не досягнута. Без повного контролю областей "ДНР" та "ЛНР" неповноцінні. І відповідно вони будуть намагатися вийти на адмінкордон, щоби вимагати визнання, спеціального статусу і так далі, – говорить представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скибицький.
Інша загроза – питання Криму.
"Друга загроза – це Крим. Стратегічний задум зі створення "Новоросії" не досягнутий. Проблемним питанням є забезпечення Криму. А для цього треба зробити сухопутний коридор до Автономної Республіки Крим. Це наступальні дії їх виходу до Криму. Інший варіант оперативно-тактичний – захоплення стратегічних об'єктів, важливих для життєдіяльності Криму, на території Херсонської області. Вода, електроенергія. Це програма-мінімум. А Північ – це сценарій більш реалістичний, якщо буде прийняте політичне рішення до розширення агресії проти нашої держави", – розповідає представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скибицький.
Далі – справа техніки. На одному з фото видно, як офіцер ФСБ з яскравим прізвищем Кретінін зустрічається зі своїм українським агентом біля так званого "хреста", неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону в Луганській області. Таких ділянок цілком вистачає, аби непомітно доправити до Росії не те, що викрадених людей, а й навіть бронетехніку. І за всіма законами історичного жанру створити той самий "casus belli". Якщо, звісно, цього забажає головний кремлівський режисер.
