Юристи дали цінні поради військовим, які йдуть на дембель

Про необхідні документи слід подбати до офіційного звільнення в запас.

По домівках роз'їхалася нова партія військових, яких звільнили в запас. Морально кожен із них іще на війні, і до мирних реалій ці люди звикають важко, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Вони повертаються в свої міста та села поступово, невеликими группами, часто одразу з передової. Тих, хто тільки-но вертається додому, юристи попереджають – тепер усі нюанси з невиплаченими грошима, недолікованими хворобами та недоотриманим статусом учасника бойових дій після звільнення – стають особистою турботою самого бійця.

"Всі претензії, які у вас є, ви маєте врегулювати до моменту звільнення в запас. Всі прохання щодо документів ви записуєте в рапорт. Це регулює відносини, які у вас виникають у майбутньому", - каже юрист Леся Василенко.

За законом, кожен зі звільнених у запас має повернутися на свою роботу і роботодавець не може солдата звільнити. Але навіть ті, хто до того, як рушили на війну, роботи не мали, повинні обов'язково взяти довідку з військової частини про те, що останні 12 місяців мали доходи. З цим грошовим атестатом можна звернутися на біржу праці і отримувати виплати по безробіттю майже втричі більші за мінімальні.

Сьогодні до домівок повернулася нова партія військових

Вони радіють тому, що демобілізовані, хоча насправді - звільнені в запас. Їх неохоче беруть на роботу, бо є ризик, що знову заберуть на фронт, їм важко адаптуватись у суспільстві. І добре, коли є куди й до кого повертатися. 

Десантник Володимир Петрик вирішив брати до себе на роботу також АТОшників, яким складно працевлаштуватися після звільнення. Каже, хоче допомогти та довіряє їм більше, ніж людям, що відсиділися вдома.

"Люди живуть зовсім іншим, обговорюють якісь офшори, Потап і Настя… Там усе по-іншому, серйозніше. І друзі справжні там. Друг – той, із ким ти в окопі сидів, а не той, з ким ти горілку п'єш", - вважає військовий.

Володимир пояснює, що йому легше, ніж багатьом учасникам війни, бо є до кого повертатися – має родину. Але навіть у таких тепличних умовах він, після тижня вдома, все одно частково на війні.

Навідник Антон додому приїхав тихо – аби знали тільки рідні. Досі незручно почувається, коли не в камуфляжі. Він мріяв бути військовим іще задовго до війни, але не пройшов комісії. Бойові дії дали шанс хлопцю з четвертої хвилі довести, що заслуговує бути офіцером.

"Хотів стати офіцером честі. Зараз офіцери забувають, що таке офіцерська честь", - пояснив він.

Ігор, як і чимало волонтерів, давно мріє залишити свою справу та піти на волонтерський дембель. Однак реалії не дозволяють.

"Приїхала вчора артилерія, і в мене не стало духу сказати, що немає грошей. І поки він пив каву, ми по копійці збирали гроші, щоби поміняти мастило", - пояснив він.

"Волонтерські гроші почали закінчуватися, і ми зрозуміли, що якщо люди і забули, то ми не маємо права, тому що вони чекають, вони звикли, що ми допомагаємо", - пояснив він.

Тому він, як і інші, не звільнені ні в який запас волонтери, знову сідає в машину і їде на схід.

Як уже повідомлялося, українці не надто поспішають зустрічати військових четвертої хвилі – на відміну від попередніх трьох. Напередодні на платформі київського вокзалу на поїзд з Красноармійська чекали поодинокі родичі. Вони кажуть, ажіотаж минув, і тепер бійців не дуже цінують.

Кореспондент ТСН Наталя Нагорна

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: