Бажаю, щоб постійно не вистачало свободи

Вадим Карасьов
Колеги, друзі, однодумці, всі "сайтовики" сайту "1+1", З Днем Незалежності України!

Незалежність не є одноденною, Незалежність – фундаментальне, монументальне та україноментальне явище. Тому кожний день – це день нашої незалежності.

16-річчя Незалежності – це дата хоч і не кругла, але крута. І не тільки в сенсі крутості, а й в сенсі крутизни – з 16-ті починається сходження до вершин, до особистого та колективного Піку, і хто на це не здатен, або ж не готовий – замість піку ввійде в затяжне піке.

Для людини, як правило, в ці роки закінчується перехідний вік. Для країни також. Досі вже нам кудись переходити, ми ще юні, але вже дорослі.

Невипадково, а може навіть знаково, що на цей рік в нас випали позачергові парламентські вибори. У шістнадцять країна може обирати владу виходячи вже не з дитячих бажань, або підліткових захоплень, а вже з юнацькою вимогливістю та дорослою відповідальністю.

Моя особиста пропозиція до 16-річчя незалежності України – надати нашим громадянам виборче право з 16 років.

Бо саме у шістнадцять обирати доводиться багато чого – подальший життєвий шлях, майбутню діяльність, місце подальшого навчання, друзів на все майбутнє життя. А якщо сказати коротше – куди поступати, куди вступати (НАТО, ЕС, ЕЄП, а може ШОС – "шо-шо"?) та як жити. Перед нашою країною зараз постає саме аналогічний вибір.

Чого хотілося б побажати? Як кажуть французькі філософи-постструктуралісти, бажання є співвідношенням буття до нестачі. Тому бажаю, щоб нам з вами постійно чогось не вистачало, бо саме так бажання стимулюватиме нашу енергію та спрагу до повного життя.

Бажаю, щоб постійно не вистачало свободи, скільки б багато її не було, бо це шлях до подальшої свободи, щоб постійно не вистачало наявної незалежності, бо це гарантія подальшої незалежності. Свобода та незалежність криється в постійній нестачі свободи й незалежності. Це запорука їх існування.

Бажаю вам завжди бажати бути вище, сильніше, досконаліше. Хай буде успіх без стресів та ексцесів. Нехай вам не заважатимуть стресори, агресори та "проффесори".

А що до політики, – всі, хто цікавиться політичним життям країни, застосовуйте нову оптику, наводьте різкість для пошуку чогось нового, свіжого, сучасного. Будьмо різкішими та безкомпроміснішими. Бо нам все ж таки 16!

Зі щирою повагою,

Ваш Вадим Карасьов

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Вадим Карасьов /
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 4
  • 5 вересня, 11:51 Згоден 0 Не згоден 0 До Васі Особого і ставлення особливе, навіть особисте. Тому уточнення – я ніколи не був членом партії "Віче", я був "number two" передвиборчого списку партії "Віче" на виборах 2006-го року. Скажу відверто – бути другим я не звик. Але "се ля ві", хоча я, з Ваших слів, значно відоміший "не-член партії", тим не менш, до першої п’тірки Партії Регіонів потрапив не я. Це я не про себе. Я і ПР речі, як до речі, всі без винятку на сьогодні партії, несумісні. "Нет партий в своем отечестве" На сьогодні це все. Як до речі все і про мої стосунки з "Віче". Можливо поспілкуємось на інші теми і більш предметно, наприклад, про "вертольотчика" Януковича і його вертольотне ноу-хау. Цікаво, чи будуть перекривати повітряний простір над Києвом, коли Янукович на своєму ветольоті та у супроводі вертолітного екскорта буде пересуватися по київському небу. Але ж "рожденный ползать – летать не может". С политологическим приветом В.Ю. Карасев відповісти цитувати Дякуємоспам
Вибір редакції