Цього року ми показали, що маємо достатньо креативного потенціалу і потроху вчимося його демонструвати. І навіть продавати.
Франкфуртський книжковий ярмарок – це наймасштабніша міжнародна книжкова бізнес-подія у світі: більш як 7 000 експонентів з більш як 100 країн, приблизно 275 тисяч відвідувачів, майже 4000 подій та 10000 акредитованих журналістів щороку. Участь тут означає вихід на світовий рівень як для держави, так і для окремого видавця.
У 2016 році країною-почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку були Фландрія і Нідерланди. Чому так? Господарі виставки пояснюють: за мовним принципом. А участь у церемонії відкриття взяли і бельгійські, і голландські монархи. Почесний гість ярмарку отримує окремий павільйон – величезну виставкову площу, де потрібно представити свою країну, її культуру і зокрема літературу та книговидання.
Один із найцікавіших секторів цього холлу виглядав так: підлога встелена "фірмовою" цегляною бруківкою, довкола – ширми, на які спроектована відеоінсталяція холодного морського краєвиду; на бруківці стоять шезлонги, на які можна лягти, як на справжній набережній, і тоді до відвідувача підійде декламатор поезії й читатиме персонально йому вірші голландською. Де тут книжки? Стояли за ширмою, звісно ж. У значній кількості.
Ця замальовка прекрасно ілюструє те, що в усьому світі вже давно є не відкриттям, а даністю: книжка, література – це не лише текст. Навіть якщо ти приїжджаєш на найбільший книговидавничий бізнес-форум світу, то намагатися продати лише тексти для перекладу на інші мови – досить ризиковано. Книжка – це ще й дизайн, папір, реноме країни та автора, досвід промоції в різних країнах. Книжка має своє власне резюме, імідж, перспективи. Усі ці фактори враховуються при купівлі-продажу прав на видання.
Інтеграція книговидавничої галузі та креативних індустрій помітна: дедалі більшого значення під час книжкового Франкфурту набувають події, присвячені освіті, рекламі, дизайну, промоції читання. Квитки в бізнес-клуб, де можна перейняти досвід інших країн і набути нових зв'язків, які можливо встановити, найперше, під час особистого спілкування, стають дедалі популярнішими.
Конференція ARTS+, панельні дискусії стосовно того, як привчити підлітків читати – адже це споживацька аудиторія, і книгарі залишаться без прибутку й роботи, якщо читачів захоплять виключно соціальні мережі та комп'ютерні ігри – усе це серйозні заходи, де говорять про реальні проблеми й способи їх вирішення, а не займаються спекуляціями на тему духовності.
Нарешті почали ставатися речі, на прикладі яких можемо демонструвати ефективний результат світові.
Національний стенд України цьогоріч став черговою спробою на гідному рівні представити нашу державу як перспективного й надійного партнера на ринку. Основним відгуком видавців та культурних менеджерів інших країн було спостереження очевидного прогресу щодо способу візуального представлення та конструкції стенду (тут це дуже важливо). Протягом останніх кількох років еволюція очевидна: тепер – жодних соняшників, портретів класиків дев'ятнадцятого століття чи факсиміле Пересопницького Євангелія.
Стенд виглядав цілком у дусі сучасних тенденцій, там були присутні як провідні автори та видавці, так і культурні менеджери. Іноземний відвідувач отримував відповідь англійською мовою і відповідні роздаткові матеріали: каталог письменників, ілюстраторів, буклет із інформацією про український книжковий ринок і його перспективи. Наскільки цим скористаються вітчизняні видавці та письменники – справа кожного окремо. Важливо, що вони отримали шанс і державну підтримку. Адже можна брати участь у ярмарку з індивідуальним стендом.
Зрештою, можна було навіть призначити зустрічі на стендах партнерів і лише придбати собі вхідний квиток. Так багато хто робить. Проте імідж країни, те, як виглядає стенд і чи є книги видавця там представленими – це необхідний фон для комерції. І це теж приклад синергії бізнесу та іміджевої й культурної частини.
Висновок, як і щороку, очевидний. Українські видавці – бажані гості у Франкфурті. Але цьогорічний ярмарок показав, що ми маємо достатньо креативного потенціалу і потроху вчимося його демонструвати і навіть продавати. І хоча двадцять п'ять років незалежності, на чийсь погляд, є трохи задовгим терміном для того, щоб переконувати світ у власній молодості й перспективності, проте нарешті почали ставатися речі, на прикладі яких можемо демонструвати ефективний результат світові: наприклад, ефективно зорганізований колективний стенд України у Франкфурті, який цікавий не лише українцям.
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!