Українська Марлен Дітріх, яка пише, як Вірджинія Вулф

Саме так свого часу висловився відомий перекладач про неймовірну латиноамериканську письменницю, яка народилася на Поділлі.

Крім того, що "Година зірки" Кларісе Ліспектор - захоплююча сама по собі, її сьогоднішній вихід друком у "Видавництві Анетти Антоненко" вносить остаточну корективу часу в національну скарбницю української емігрантської культури. До якої, між іншим, не так давно повернуті подібними виданнями і Казимир Малевич, і Зінаїда Серебрякова. Майстри не слова, звичайно, але пензля, утім, все одно від самісінького імперського початку приписані до "російського" світу мистецтва.

Справа в тому, що мало хто знає про справжнє походження відомої латиноамериканської письменниці Кларісе Ліспектор, яка насправді народилася в українському селі Чечельник, що на Поділлі, емігрувала з СРСР у 1922 році і прибилась аж до Бразилії. Більш того, навіть враховуючи цей "незручний" для одвічної "дружби народів" факт, авторку роману завжди числили за відомством російської емігрантської прози, не забуваючи щоразу згадати про самобутність "російської бразилійки" і про те, що їй належить честь створення "зовсім нового мистецтва письма", причому нового не тільки для Бразилії.

Напевно, найточніше про стиль та стилістику письменниці свого часу висловився відомий американський перекладач Григорій Рабаса. "Я був вражений зустріччю з рідкісною жінкою, - вигукував він, - яка виглядає, як Марлен Дітріх, а пише, як Вірджинія Вулф!"

Читайте також: Книга українського масона. Рецензія

Хай там як, але стиль письма Кларісе Ліспектор – справді легкий, нехитрий і, звичайно ж, пристрасний. Утім, усе це, можливо, лише в українському перекладі, за що маємо дякувати перекладачу. Бо це не "містечкова" проза Бруно Шульца або Йозефа Рота – п'янка, екзотична і безумовно "колоритна" - хоч би які близькі були родинні зв'язки цих авторів з українськими корінням, а цілком "міська" і навіть "європейська" (у 1940-х роках Ліспектор мешкала в Європі).

"Ця розповідь буде старомодною, - повідомляє її герой, - бо я не хочу виглядати сучасним і вигадувати неологізми, аби показати свою оригінальність. Тому я спробую (хоч і не звик до цього) написати історію, в якій буде початок, середина і gran finale, за яким - лише тиша й шум дощу".

Насправді, це історія непримітної друкарки, "дівчини з південного сходу", розказана від імені юнака, який єдиний не помічає її ущербності, готовий дарувати їй квіти, парфуми і слова. Свінг його літаючого стилю перетворює героїню снів на джазову "дівчину з Іпанеми" у виконанні легендарного Стена Гетца (Станіслава Гаєцького, видатного американського джазового музиканта українського походження) і "кінематографічну" Амелі, яка безтурботно посміхається всім на вулиці, оскільки її все одно ніхто не помічає.

Тепер, сподіваємось, помітять.

Кларісе Ліспектор. Час зірки. - Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції