Життя після дзвінка Сталіна. Рецензія

© ТСН.ua
Після прочитання книжки Джуліана Барнза  "Шум часу" ви інакше  сприйматимете негероїв і їхні вчинки.

Джуліан Барнз у властивій йому манері знову написав пронизливу книжку. Цього разу про страх й співіснування з ним.

"Мій герой був боягузом,  але боягузтво було єдиним розумним вибором". Саме так англійський письменник описав свого Дмитра Шостаковича для The Guardian напередодні виходу роману "Шум часу" про радянського композитора – його стосунки з владою і власною совістю. В Україні "Темпора" видала вже третю книжку британця (після "Відчуття закінчення" й "Рівнів життя"), і, очевидно, з усіх – вона найбільш близька саме нашій аудиторії, бо йдеться в ній про епоху СРСР.

Мабуть, з англійським читачем цьому тексту було легше. Коли ж він потрапляє до людини з пострадянського простору, то одразу стикається з підозрою – а чи справді він точно описує події? Якщо умовному іноземцеві передусім цікава постать видатного композитора, то що насправді перед прочитанням збирається знайти у творі український читач? Читач, для якого слова "Сталін" і "репресії" – це не відголоски історії далеких країн.

Читайте також: Шантарам повернувся! Рецензія

Можливо, він дещо розчарується, оскільки побачить загальновідомі штрихи до історичного портрету. Та, з іншого боку, Барнз, відомий своєю зацікавленістю російською культурою, зробив можливим відчуття автентичності. Під час читання не виникне враження красивої, але штучної картинки, як то часто буває із голлівудськими фільмами. Водночас художні тексти, що звертаються до минулого, готують небезпечну пастку для нас: ми можемо сприйняти їх як правдиве свідчення тогочасних подій або ж як одну із версій того, що було насправді. Проте художній твір – це завжди вимисел і, якщо хочете, прикрашання дійсності: її драматизація, гіперболізація й увиразнення. Барнзовий "Шум часу" навіть і белетризованою біографією не назвеш, хоча автор спирається у фабулі на головні віхи життя Шостаковича та послуговується текстами біографів композитора. Передусім же це роман важких розмислів. Але чи справді Шостакович настільки болісно відчував свою провину за "зраду" музики, коли корився режиму, – невідомо.

Композиційно текст розбитий трьома головними подіями для Шостаковича-персонажа, які справді відбувалися в житті композитора: це заборона опери "Леді Макбет Мценського повіту" 1936 року, візит до США на конгрес прибічників миру одразу після гонінь проти композиторів і вступ до комуністичної партії 1960 року. Навколо них розвиваються і три глави роману – "На сходовому майданчику", "У літаку", "У машині". Спочатку це тягуче очікування приїзду ліфту/стукоту в двері/дзвінка, а за ними – арешту, переслідувань рідних, смерті. Проте згодом Шостаковичу несподівано випадає роль "офіційного композитора" держави-партії: один дзвінок Сталіна зробив із вигнанця обличчя радянської музики, виразника її ідеології. І водночас ще більше посилив його страх.

Читайте також: Чому українці досі без літературного "Нобеля". Блог

Спочатку барнзового (не)героя гнітить неможливість відбуватися в творчості, а згодом – власна покора владі й зрада друзів По суті, якщо розглядати події схематично, шлях Шостаковича виглядає приголомшливим: із жертви він перетворився на партійного діяча з дачею та машиною. Але Барнз нарощує на голих фактах почуття: пронизливі і сильні, які відводять читача від бажання засудити й бути вірними своїй категоричності (якщо така є).

В усіх рішеннях Шостаковича-персонажа паразитує боягузтво. Це його рушійна сила і мотив. Однак ще більше він боїться часу, який не збереже його докорів сумління й музики, а натомість залишить для майбутніх поколінь підпис проти Сахарова й партквиток. А всі жахливі перипетії і, головне, думки будуть шумом на тлі, невиразним і зайвим.

Якщо візьметеся за цю книжку, приготуйтеся, що після прочитання знайдете в собі більше сприйняття негероїв і менше категоричності щодо їхніх вчинків. Необов'язково схвалювати і розуміти, просто такі історії відкривають інший бік медалі, інший бік почестей і переваг партквитка.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції