Стрічка має розкішний акторський склад, проте їй не стати хітом осені – надто багато вад вона має.
П'ять років тому американець Ренсом Ріггз захопився збиранням дивних фотокарток. На них переважно були моторошні люди та незвичні місця. Це хобі згодом надихнуло його на написання книги. Ця книга, яка отримала назву "Дім дивних дітей", потрапила до списку бестселерів за версією "Нью-Йорк Таймс".
Не дивно, що успіх роману привернув до себе увагу кіновиробників. За зйомки взявся відомий режисер Тім Бертон, який перед тим відправив у прокат свою стрічку "Великі очі" і шукав матеріал для нової роботи. Сам Бертон каже, що історія Рігза була для нього приємною несподіванкою, тому що він нічого про неї не знав. Нічого крім того, що вона "чортзна скільки тижнів перебувала у списку бестселерів "Нью-Йорк Таймс".
Події у стрічці розгортаються в Англії. Коли головний герой фільму - Джейкоб Портман – був малим, його дід багато розповідав про своє дитинство в "домі дивних дітей". Свої історії про дім, де кожна дитина була особливою, дід ілюстрував старими фотокартками - на них була дівчинка, яка могла тримати у руках вогонь, дівчинка, яка вміла літати, невидимий хлопчик і ще з десяток "дивних". За цими дітьми приглядала міс Сапсан – вона могла перетворюватися на птаха.
З часом Джейкоб перестав слухати дідові історії, бо вірити у них стало якось по-дитячому. Коли ж за дивних обставин дід Джейкоба помирає, він отримує загадкове послання і вирушає на острів, де виріс його старий. Там Джейкоб з'ясовує, що дідові історії зовсім не вигадка, а дивні діти досі живі, більше того – ні на день не постаріли. Джейкоб дізнається, що їм усім загрожує небезпека, а він єдиний, хто може врятувати світ "дивних", адже він і сам "дивний".
Тім Бертон у багатьох інтерв'ю зізнавався – перенести цей сюжет на мову кіно було дуже непросто. Але це проблема усіх фільмів, які знімають за книгами. У більшості екранізацій, каже Бертон, немає того, що подобається людям в оригіналі. Режисер разом з сценаристами помітно порізали історію Ріггза та змогли вмістити три томи книги в один фільм. Але цього разу усі переробки, які зробила команда стрічки – пішли екранізації на користь. В історії з'явилася чітка любовна лінія, а змінений фінал став більш кінематографічним. І головне, стало більше гумору – те, чого подекуди так не вистачало у книзі.
Окрасою фільму стала Єва Грін, яка втілила у фільмі образ міс Сапсан. Вона ідеально підійшла для цієї ролі. Її героїня набагато цікавіша зі книжкову. Сам Бертон був у захваті від роботи з Грін: "В ній є дивовижна олдскульна загадковість кінозірки старого Голлівуду. Ви ніби і знаєте її, а ніби як і не дуже. Єва творчо розкута, у неї повно цікавих ідей, і, що в цьому фільмі було дуже доречним, вона вміє перетворюватися на птаха".
На роль головного поганця фільму Бертон запросив Семюела Л. Джексона. Режисер є давнім фанатом цього актора, і вже не один рік хотів із ним попрацювати. На знімальному майданчику, згадує Бертон в одному з інтерв'ю, над Семюелем часто знущалися: "Я регулярно підходив до нього і ввічливо цікавився: "Ви не проти, якщо ми вас прив'яжемо мотузками і будемо жбурляти з боку в бік?" А на наступний день говорив: "Сьогодні ми будемо вас в буквальному сенсі підпалювати!"
Гримери створили для Семюела, головного поганця фільму, ззовні цікавий образ – гострі зуби, скуйовджена сива зачіска та білі очі. Але от наповнення шкутильгає. Якщо відверто, то він виглядав у цьому фільмі не так щоб страшно, скоріше, безглуздо. Гумор та саркастичність його героя часто виглядає як дурість.
Головний герой стрічки Ейса Баттерфілд цікавий актор, але йому не вистачає харизми, аби тримати глядача увесь фільм. Хто найприємніше здивував у стрічці – це британська акторка Елла Пернелл. У неї дуже незвичний типаж, на неї хочеться дивитися. Її фільмографія поки не налічує і 10 стрічок, але майбутнє у акторки обіцяє бути цікавим.
"Дім дивних дітей міс Сапсан" - не надто винахідливий у сюжетному плані, збереглися деякі мінуси книги, багато банальних моментів та кіношних кліше. Єдине, що рятує цю історію – "фільтр Бертона", який зміг створити у фільмі його фірмову атмосферу готики. Стрічка не стане хітом осені, за прогнозами кінокритиків ледь зможе окупити свій бюджет у 110 мільйонів доларів.
Найкращим резюме до фільму буде влучний коментар однієї чарівної дівчини з кінозалу: "Дім дивних дітей" можна дивитися хіба що вдома. Десь протягом тижня. По 10 хвилин на день".
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!