"Поводир". Сумний урок історії

Чимало сцен стрічки викликають питання, деякі персонажі відверто пласкі, але операторська робота місцями просто вражаюча.

Жодна прем'єра українського фільму не збирала такої кількості знаменитостей. Історична драма "Поводир" привабила навіть тих, хто зазвичай рідко зазирає на світські заходи. В один зі столичних кінотеатрів подивитися на нову режисерську роботу Олеся Саніна приїхав навіть прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Як не як, 16 мільйонів гривень на гучну стрічку виділило Держкіно.

Трагічна й патріотична розповідь про радянські репресії проти кобзарів та лірників – претендент від України на "Оскар" та дебют співачки Джамали у великому кіно. Робота над фільмом почалася у 2007 році, а в основу картини лягли реальні події та свідчення.

"Поводир" - претендент на "Оскар від України - вийшов у широкий прокат

Працювати над історією про сміливця-поводиря Олесю Саніну допомогли українські письменники: Ірен Роздобудько та Олександр Ірванець. Готовий сценарій "Поводиря" вичитував голлівудський спеціаліст - script doctor. Свій гонорар він не відпрацював, бо чимало сцен стрічки викликають питання, а деякі персонажі – відверто пласкі.

Актори ситуацію не врятували. Від гри багатьох відгонить театром. По-справжньому яскравою вийшла лише роль головного негідника та покидька, у якого перевтілився Олександр Кобзар.

З пафосом у Саніна теж явний перебір. Сліпі бандуристи-каратисти мене порвали на бізони. Хоча знала, що каскадери фільму разом з призером Параолімпійських ігор Ігорем Засядковичем відновили старовинну кобзарську техніку самозахисту костур, яка допомагала незрячим оборонятися від злих людей і собак.

Маленького актора, який стійко витримав 12-годинні знімальні зміни та роботу у мороз, обрали з поміж двох тисяч претендентів. Американець українського походження Антон Святослав Грін зовсім не розуміє російської, тому на прес-конференціях та інтерв'ю російськомовні журналісти хоч-не-хоч мусили переходити на державну. До "Поводиря" хлопчик у кіно не знімався і мріяв стати астрономом. Тепер, звісно, у планах малого намалювався Голлівуд.

"Поводир" - претендент на "Оскар від України - вийшов у широкий прокат

Джамала, після першої ролі у великому кіно, теж не проти продовження. Музику кидати артистка не збирається, а от спробувати себе у цікавому мюзиклі зовсім не проти. Каже, уроків акторської майстерності перед зйомками у "Поводирі" не брала. Зірці стали в нагоді пари з драматичної майстерності під час навчання у консерваторії.

Сценарій співачка прочитала за дві години і відразу дала згоду на участь у проекті. Задля зйомок тендітна артистка навіть пообіцяла погладшати, відтак кілька тижнів налягала на калорії, не гидувала навіть згущенкою.

Пісню You are my thrill, яку її героїня виконує у картині, Джамала обрала сама. Ця композиція була хітом якраз на початку 30-тих років минулого століття. Для зйомок музичних сцен "Поводиря" використовували спеціальні раритетні мікрофони. Один режисер привіз з Лос-Анджелесу, інший з Будинку радіо в Лондоні. Однак не подумайте, що голосисту кримську татарку Санін обрав через її вокальні данні. Як виявилось, режисер шукав фактурну femme fatale у стилі тих років, когось схожого на Анну Ахматову та Лілію Брік.

"Поводир" - претендент на "Оскар від України - вийшов у широкий прокат

Кобзарів у фільмі грають близько двох сотень незрячих акторів-аматорів. Для зйомок спеціально виготовили 20 інструментів. Ліри, кобзи та бандури після останнього дубля не відправили на склад реквізиту - їх подарували талановитим сліпим виконавцям. Для Саніна цей вчинок не менш важливий, ніж сам фільм, адже режисер "Мамая" та "Поводиря" палко закоханий у лірницьку традицію. Двічі претендент на "Оскар" сам колись був поводирем сліпого співця, і вже не один рік входить до Київського кобзарського цеху під псевдонімом Олесь Смик.

Про репресії радянської влади проти своїх легендарних побратимів Санін розповідає з надривом і у темних тонах. Все навколо, від погоди до декорацій, ніби заздалегідь готує глядачів до гіркого фіналу. Навіть світлі моменти у цій стрічці сумні та журливі. Режисерське бачення, що тут скажеш.

Подивитися "Поводиря" та пригадати гірку сторінку історії можна у понад 130-ти українських кінотеатрах. До речі, вперше в Україні адаптовану версію кінострічки зможуть оцінити люди з вадами зору. За ініціативи творців картини у кількох великих містах країни в кінотеатрах стаціонарно встановили спеціальне обладнання. Відтепер незрячі зможуть за нагоди ходити й на інші фільми, якщо прокатники або кінотеатри витратять кошти на тифлопереклад.

"Закрийте очі, дивіться серцем" - гасло "Поводиря" - аж ніяк не варто сприймати буквально. Операторська робота Сергія Михальчука подекуди просто заворожлива: кільканадцять кадрів інакше як шедевральними не назвеш. Для мене вони - основне достоїнство гучного фільму.

Долучайтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація