"Українські шерифи". Фільм, через який можна потрапити до Нарнії

© moviegram.com.ua
Чи виграють "Українські шерифи" золоту статуетку? Не знаю. Чи варто їх дивитися? Обов'язково.

Цей фільм я дивлюся кожного разу, як їду до Одеси чи до Львова. Наївність, яка ввижається міському мешканцю, коли він на швидкості 79 кілометрів на годину пролітає крізь ошатні українські села – з їхніми блакитними парканчиками, лапатими горіхами та горлицями на дротах. Фото Старої Збур'ївки, наче вкритої фільтрами Інстаграму, могли би зібрати сотні лайків на сторінці містянина в соцмережі. "Я б тут жив", - думає містянин. "Ти б тут жив", - сміється з нього режисер. – "Подивись на ці милі біленькі бордюри. Послухай, як співають пташки".

Ця наївність, звичайно, фальшива. Але для того, щоб помітити цю фальш, потрібно зупинитися, вийти зі свого авто та зайти разом з шерифами на перше-ліпше подвір'я.

Режисер документальної стрічки Роман Бондарчук підгледів в Старій Збур'ївці справжні архетипи персонажів: Правильний Мер, Хороші Копи, Злодій з технологіями (недарма в нього найсучасніше авто в селі, а з фільму Злодій відлітає в небо на параплані).

Це не лише українські персонажі, а й загальноцивілізаційні. В залі кінотеатру я згадувала одночасно "Кайдашеву сім'ю" та "Звірів дикого півдня", "Королівство повного місяця" та "Республіку ШКІД".

Читайте також: Топ-10 кінопрем'єр другої половини вересня

Фільм взагалі викликає постійне відчуття дежавю: я вже тут була, я бачила цей старенький "Москвич", чула промову сільського голови дев'ятого травня, бачила напівзруйновані хати. Мій дідусь любить перемальовувати картинки по клітинках. В мене є знайомі, які не взяли повістку, а потім пішли добровольцями в АТО. Я працюю на каналі, який розповідає Старій Збур'ївці про анексію Криму та війну на Донбасі. Навіть історія про підставну громаду людей, а не громадян знайома, у фільмі ця історія трохи кумедна та має щасливий кінець, насправді ж все набагато серйозніше.

"Українські шерифи", вони всюди. Знімати їх можна було під Харковом чи на Кіровоградщині, на Закарпатті чи на Буковині, в Марокко чи в штаті Техас. Стара Збур'ївка – всюди, де закінчується асфальт і починається ґрунтова дорога. Це удаване і водночас абсолютно реальне село, в якому безхатькам дарують покинуті хати, селяни скидаються міліціонерам на бензин, а наглядач за пожежами, в якого на плечі гордовите татуювання ВДВ, боїться йти до армії. Якщо містянин з'їде з асфальту на ґрунтовку, то відразу ж побачить старенькі "Жигулі" з прапором, де сидітимуть сивий Віктор, загублений брат Клінта Іствуда, та кремезний Володя – копія Мартіна з серіалу "Міст".

"Українські шерифи" - це епічний фільм, шафа, через яку можна потрапити в Нарнію – Нарнію спогадів, Нарнію іншої реальності чи Нарнію сусідньої вулиці. Мені якось по-дитячому приємно, що ця стрічка представлятиме Україну на "Оскарі"-2017. Чи виграють "Українські шерифи" золоту статуетку? Не знаю. Чи варто їх дивитися? Обов'язково.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції