Чому українці не знайдуть цвіт папороті

© Радіо Свобода
Свято Купали – християнське різдво Іоанна Хрестителя, древнє сексуальне гуляння чи "День Нептуна"?

"О, сьогодні ж Івана Купала!", - раптово згадують багато українців. Коли я подібне чую, мене хапають дрижаки, бо немає такого свята як "Івана Купала". Давайте помізкуємо разом: у словосполученні Івана Купала поєднуються два різних свята - язичницьке Купала та християнське Іоанна (Івана) Хрестителя. Сучасне святкування Купала практично не має нічого спільного із древніми обрядами. Зараз це просто гарне театралізоване дійство, у якому поєдналися ритуали із різних куточків світу, що були завезені до нас іншими народами в давнину, а пізніше були просто описані дослідниками та з'єднані докупи.

Якщо все це не заважає вам на Івана Купала йти до лісу шукати квітку папороті, на вас все одно чекає розчарування. Але не тому, що папороть взагалі не цвіте, а тому, що Купала (Купайло) насправді відзначається у найкоротшу ніч у році, коли відзначають древнє, майже забуте свято – у День літнього сонцестояння.

Читайте також: Іоанна (Івана) Хрестителя (Купала)

Літнє сонцестояння, коли наші далекі святкували вінець літа, щороку відбувається у період із 19 по 23 червня. На один із цих днів і припадає найкоротша ніч (кожного року – на іншу дату). Цього року це була ніч 21 червня, тобто більш ніж за два тижні до "офіційного" Івана Купали.

Свято літнього сонцестояння було сповнене поклонінням воді, вогню та Сонцю, еротизму і молодечих ігор. Саме тому християнська церква, яка боролася з усіма язичницькими віруваннями, аби хоч якось пригасити ці пишні сексуальні святкування, призначила на цей час свято Івана Хрестителя або Івана Предтечі, яке святкується 24 червня за старим, а 7 липня за новим стилем. І хоча це не змогло викоренити з пам'яті народу звичаї та традиції, проте завдяки тотальному невігластву українці спокійно почали святкувати Івана Купала 7 липня і радісно писати оголошення про дійства на пляжах та у клубах.

Святкування Івана Купала_8
УНІАН

Забути про дух предків і прадавні українські звичаї - ось що хотіла влада і церква. І це майже вийшло. Українці вже й не пригадають, що, за повір'ям, у купальську ніч відкриваються двері між світами – і тоді трапляються чудеса. Дерева переходять з місця на місце і розмовляють між собою шелестінням листя. Розмовляють між собою також тварини і навіть трави, які цієї ночі наповнюються особливою, чудодійною силою. А опівночі, коли скрізь вже палають вогнища, в найпотаємніших куточках лісу "відкриваються" рідкісні чарівні трави, які нізащо не знайти в інші дні: плакун, розрив-трава, а папороть випускає свою палаючу квітку, яка може вказати дорогу до скарбів.

Дивіться фото: Масові гуляння під народні пісні: як українці святкували Купала

Для сучасників свято Івана Купала перетворилось на чергову "шароварщину" біля води: віночки, багаття і можливість нібито "долучитися" до прадавньої магії. Та й саме багаття - древній священний відгомін культу Сонця – знівелювалося до місця для смаження шашликів. А між тим священна коротка ніч літнього сонцестояння дозволяла обрати собі пару. Якщо хлопець і дівчина, взявшись за руки, стрибали через багаття, то вона ставала його - в усіх сенсах. Іноді дівчата навіть воліли впасти у багаття, аби лише не йти до шлюбу із нелюбом, що вхопив за руку та силоміць потяг стрибати.

Якщо ж все відбувалося за взаємною згодою, після стрибка пара зміцнювала новий союз сексом, який у давні часи не був чимось забороненим до шлюбу. Часто у цю ніч зачиналися діти – це було ще й зручно, бо жінки тоді встигали народити і відновитися до того, як потрібно було виходити працювати на поле у новому сільськогосподарському сезоні.

Святкування Івана Купала_3
УНІАН
Саме після цієї ночі пара вважалася подружжям, хоча одружитися вони могли ще на Великдень. Також існував і гуртовий шлюб. Вважалося, що гуртом у цю ніч можна зачати здорових дітей. По суті у прадавні часи купальська ніч була моментом вибору пари, а в часи полігамії – кількох коханих.

А самотні або нещасні в любові дівчата тим часом повинні були тричі оббігти навколо житнього поля, щоб приворожити обранця. Бажано оголеними. Вважалося, що поки гола красуня "нарізає" кола, коханий буде бачити її уві сні, а на ранок зрозуміє, що вона і є та єдина і неповторна, яку він шукав все своє життя.

Нині ж на "Івана Купала" є популярними "водні процедури". Проте наші предки вважали, що купатися у цю ніч (нагадую, ніч ця не з 6 на 7 липня, а на два тижні раніше) не годилося - бо "накличеш бурю". Бо вірили, що у водяника у цей день іменини, а тому не варто його турбувати і дратувати. А ось обливатися водою – можна залюбки.

Наостанок хочеться порадити не користуватися лайфхаками на кшталт "Івана Купала. Чого не можна робити на свято". Краще цього року проігноруйте пляжні дійства, а наступного року спробуйте таки долучитися до древнього свята по-справжньому, по-українськи.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції