Правда про 8 Березня: у пошуках свята весни

© mobilmusic.ru
Насправді відзначати "жіноче свято" було би варто у зовсім інший день – тоді, коли це робили наші предки.

Нині в Україні розгорнулась неабияка дискусія: святкувати чи не святкувати 8 Березня. І якщо 23 лютого уже випало із українського календаря, то за день жіноцтва ще ведуться запеклі баталії.

Але давайте спробуємо зазирнути у глибину віків і подивитися на свято жінок, весни і краси не з точки зору боротьби жінок за свої права чи із погляду пролетарського минулого, а з точки зору древніх святкувань.

Древні римляни, приміром, 1 березня святкували матроналії. Саме тоді віддавали шану поважним одруженим жінкам-матронам. Їм дарували подарунки і вітали зі святом. Цього дня вшановували і богиню Юнону, дружину бога Юпітера, яка опікувалася шлюбом, материнством і перемогою. І саме цього дня у рабинь, які не мали права брати у святкуваннях, був єдиний за рік вихідний.

Читайте також: Магічні лайфхаки березня

Не треба забувати і про повернення грецької богині Персефони-Кори із підземного царства. Саме її прихід на землю знаменує собою весну.

Але, мабуть, найбільше до всежіночого свята весни пасує день весняного рівнодення, яке у 2016 році припадає на 20 березня. Саме тоді і варто відзначати "8 Березня".

Жінка завжди була загадкою. Оскільки зв'язок між заплідненням і дітонародженням було "розгадано" за історичними мірками не так вже і давно, жінка була магічною істотою, адже із порожнечі створювала нове життя. Жінка стояла між двома світами - фізичним світом, до якого можна було торкнутися, і тонким духовним, який був десь за межею людського розуміння. Жінка ставала жрицею великої богині-матері, даруючи світу дітей.

Еостра
kitchenwitchuk.blogspot.com
Еостра, юна богиня весни у саксонських і германських племен
У день весняного рівнодення природа уже буяє, і древні народи пов'язували це із приходом на землю різноманітних богинь. Сучасні неоязичники іменують це свято Остара, яке символізує весняну точку колеса року. Додам, що Великдень на Заході називається Easter, що своєю чергою походить від імені Еостри, юної богині весни, якій поклонялися саксонські і германські племена. Її прихід символізує початок нового періоду у році.

Неважко простежити спільне походження ім'я Еостра від Астарти, Іштар, Еос (схожі не лише назви, але й їх прадавні зображення) та інших древніх богинь. Дослідники переконані, що у прадавні часи богиня, яку вшановували під час весняного рівнодення, була богинею ранкової зорі, родючості, а її ім'я і означало "весна".

У Середземномор'ї саме на весняне рівнодення відбувалися містерії, пов'язані не лише із богинями, а й їхніми другими половинками, чоловіками, які поверталися із царства мертвих або воскресали - це Думузі, Аттіс, Адоніс тощо. Таким чином у давнину ще раз підкреслювали оновлення природи.

Також саме у день весняного рівнодення у багатьох народів починався відлік нового року. Наприклад, таке літочислення було притаманне грекам, римлянам, персам та слов'янам.

Зрозуміло, чому раніше так шанували весняне рівнодення і богинь, котрі були пов'язані із ними, адже весна символізує завершення боротьби із зимовою темрявою, голодом, хворобами і смертю. Починається новий життєдайний етап у році, який сповнений світла, тепла і кохання.

Тому доречно святкувати жіночий день під час весняного рівнодення, бо живучи в гармонії із природою та її циклами, ми неодмінно змінюємо своє життя на краще.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції
Побачили помилку - контрол+ентер
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 3
Вибір редакції