В історії людства є чимало богів, що померли і воскресли — їх можна перераховувати і перераховувати.
Усе єдино під небесами. Будь-яка історія уже існувала раніше, будь-який міф був міфом інших народів, хоча й "ховається" під маскою інших атрибутів та природи героя розповіді. Давайте розглянемо Великдень як міф про бога, який помирає і воскресає — а таких богів у світовій історії було чимало.
БОГ, ЯКИЙ ПОМИРАЄ І ВОСКРЕСАЄ
На думку відомого дослідника міфів Джеймса Фрезера, бог, який помирає і воскресає — це надзвичайно поширений міфологічний архетип. Такий бог символізує сили природи, які "помирають" восени і "воскресають" навесні. Як варіант, такий бог не гине, а йде у підземне царство, щоб померти символічно.
Науковець вважав, що всі такі боги колись були реальними царями, яких принесли у жертву заради того, щоб сили природи могли відновитися. Пізніше звичай був замінений ритуальним жертвоприношенням. Із культом таких богів пов'язані численні ритуали та обряди, традиційним для яких є оплакування померлого бога та усвідомлення триєдності "життя-смерть-воскресіння".
ОЗІРІС І ГОР
Озіріс — це давньоєгипетський бог, якого підступно вбив брат Сет, а після того ще й розрубав на шматки і розкидав по всьому Єгипту. Його дружина, Ізіда, зібрала ці шматки, склала докупи, проте не знайшла його фалоса. Тому вона зробила фалос із глини і від метрового Озіріса зачала сина Гора, — чим не непорочне зачаття? Ізіда із маленьким Гором зображається точнісінько так, як Діва Марія із немовлям Христом.
Озіріс став суддею у царстві мертвих — як і Ісус. Також статуї Озіріса зазвичай фарбувалися у зелене, що символізувало відродження природи. Гор воскрешає Озіріса, щоб той міг правити у підземному світі. Була у єгиптян і Книга мертвих, де перераховуються гріхи, за які спитають після смерті, що зближує цей міф із біблійними мотивами. У Озіріса, які в Христа, є борідка, , його анх (символ вічного життя) схожий на хрест тощо.
ДІМУЗІ І ПОХОРОННИЙ ПЛАЧ
Дімузі — це напівлегендарний правитель шумерськогом міста Урука, ще один бог, який помер і воскрес. Спочатку він був рибалкою, а один із епітетів Христа — "ловець людських душ". Цей бог відповідає вавілонському Таммузу, тому про Таммуза не розповідатиму окремо. Ієрусалимські жінки оплакували смерть Дімузі ще у четвертому столітті до нашої ери. Один із місяців єврейського календаря називається його ім'ям ще й донині, що не виключає великий вплив цього міфічного бога. Богиня Інанна, щоб не залишатися у підземному світі, віддає туди Дімузі. Щороку він повертається до неї, щоб дати можливість воскреснути і природі.
АДОНІС І АНЕМОНИ
Ще один помираючий і воскресаючий бог — грецький Адоніс. Він був коханцем грецької богині любові Афродити, його підступно вбив ще один її коханець, бог війни Арей. Афродита, яка страждала від туги, воскресила Адоніса, і він перетворився на квітку анемони. Адоніс — юний бог повернення весни. Древні греки аж два дні святкувати повернення цього бога: перший день святкувалося його воскресіння і єднання із Афродитою, а другий день був присвячений плачу за богом, який, як і природа, має зав'янути.
БАЛЬДР І КІНЕЦЬ СВІТУ
Бальдр завітав до нас зі скандинавської міфології і його легко можна ототожнити із помираючим та воскреслим богом. До речі, загалом такі боги характерні для територій, де землеробські роботи мають сезонний характер, для яких важливий занепад і розквіт природи. Отже, Бальдр — найсвітліший із скандинавських асів (богів), від нього йде сяйво, завдяки якому все на землі починає буяти.
Згадаймо — під час Преображення обличчя Христа засяяло, наче сонце. Бальдру судилося загинути, як судилося Христу, і його підступно вбили — як і Ісуса, його зрадили. У Бальдра була можливість воскреснути, але він чекає свого часу у підземному світі — за міфом, після Рагнареку (скандинавського кінця світу) із надр моря має з'явитися зелена квітуча земля.
ДІОНІС І ВОСКРЕСІННЯ МЕРТВИХ
Якщо ви досі думаєте, що Діоніс — це такий веселий давньогрецький бог вина "під шофе", то глибоко помиляєтеся. Його образ набагато глибший, ніж здається. Почнемо із непорочного зачаття. За одним із варіантів міфу, його батько Зевс своєю сліпучістю убив його матір, Семелу. Недоношене немовля Зевс зашив собі у стегно, звідки і народився Діоніс. Пізніше Діоніс спускається у підземний світ, звідки виводить свою матір, яка стає богинею.
МІТРА І РІЗДВО
Мітра — ще один бог індоіранського походження, що має чимало рис, які схожі із міфологічною постаттю Ісуса Христа. Приміром, народився Мітра у день зимового сонцестояння, саме тоді, коли у сучасному світі відзначають Різдво. Також Мітра з'явився у печері, що зближує цей міф із народженням Ісуса Христа. Його культ став популярним серед римських легіонерів тому, що він, як і християнство, пропонував блаженне життя після смерті, а також оголошував рівність поміж усіма. У таїнствах Мітри використовувалися хліб і чаша із водою, що наближає культ до християнських містерій.
І таких богів, що померли і воскресли, можна перераховувати і перераховувати. Але знову наголошую — лише вам вирішувати, у кого і в що вірити.